Постанова

від 02.09.2024 по справі 367/7500/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 367/7500/20

провадження № 61-6309св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - державний нотаріус Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь Анна Юріївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Нерода Алла Ігорівна, на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Невідомої Т. О., Соколової В. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь Анна Юріївна, про визнання договорів дарування недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А. Ю., у якому просив:

- визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 14 лютого 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серія та номер 3-185, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А. Ю.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,1 га, кадастровий номер 3210900000:01:074:0011, укладений 14 лютого 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серія та номер 3-187, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А. Ю.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0034 га, кадастровий номер 3210900000:01:074:0086, укладений 14 лютого 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серія та номер 3-189, посвідчений державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А. Ю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ірпінський міський суд Київської області у складі судді Мерзлого Л. В. ухвалою від 24 січня 2024 рокузалишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з урахуванням відсутності доказів поважності причин неприбуття позивача у судові засідання 02 листопада 2023 року та 24 січня 2024 року, керувався тим, що сторона позивача повторно не з`явилася у засідання, про дату, час та місце яких була повідомлена належним чином.

Не погодившись з указаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Н. В. подала апеляційну скаргу.

Київський апеляційний суд постановою від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Н. В. задовольнив.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2024 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Разом із тим, з матеріалів справи відомо, що про повідомлення сторони позивача про розгляд справи, призначений на 02 листопада 2023 року, ОСОБА_1 направлено судову повістку на його поштову адресу, проте матеріали справи не містять будь-яких відомостей про вручення чи повернення поштового відправлення цієї судової повістки.

Щодо повідомлення сторони позивача про розгляд справи, призначений на 24 січня 2024 року, то ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Шевченко Н. В. направлено судові повістки на їх поштові адреси, проте матеріали справи не містять будь-яких відомостей про вручення чи повернення поштового відправлення цих судових повісток.

Окрім того, представник позивача подала до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із перебуванням позивача у складі Збройних Сил України.

Однак, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі у судовому засіданні за відсутності сторони позивача та постановивши ухвалу про відмову у його задоволенні, суду першої інстанції належало врахувати, зокрема, обставини запровадження воєнного стану та оголошення мобілізації і відкласти розгляд справи, повідомивши належним чином позивача та/або його представника про наслідки вирішення заявленого клопотання та про дату і час розгляду справи.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Нерода А. І., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2024 року залишити в силі.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 подала на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивувала тим, що апеляційний суд неправильно застосував норму статті 223 ЦК України, оскільки матеріалами справи підтверджено повторну неявку без поважних причин у судові засідання сторони позивача.

Під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Водночас, стаття 223 ЦПК України не містить такої підстави для відкладення судового засідання як повідомлення учасників справи про наслідки розгляду судом відповідного клопотання.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 17 травня 2024 рокувідкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Ірпінського міського суду Київської області.

16 липня 2024 року справа № 367/7500/20 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини, з`ясовані судом

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А. Ю., про визнання договорів дарування недійсними (том 1, а. с. 2-5).

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 11 грудня 2020 року відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання (том 1, а. с. 29, 40).

У квітні 2021 року представник позивача - адвокат Шевченко Н. В. подала до суду заяву про забезпечення позову (том 1, а. с. 58-61).

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 27 квітня 2021 року заяву про забезпечення позову задовольнив (том 1, а. с. 69-72).

03 вересня 2021 року представник позивача - адвокат Шевченко Н. В. подала до суду клопотання про витребування доказів, а також заяву про проведення підготовчого судового засідання за її відсутності (том 1, а. с. 133, 134).

Розпорядженням керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області від 22 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 у відставку (том 1, а. с. 135).

За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями матеріали цієї справи передано в провадження судді Мерзлого Л. В. (том 1, а. с. 136, 137).

18 жовтня 2021 року суддя Мерзлий Л. В. прийняв до свого провадження справу № 367/7500/20 та призначив підготовче судове засідання на 15 лютого 2022 року (том 1, а. с. 138).

15 лютого 2022 року справу було знято з розгляду у зв`язку із перебування судді Мерзлого Л. В. у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні № 367/8914/16-к. Підготовче судове засідання призначено на 21 червня 2022 року (том 1, а. с. 156-159).

21 червня 2022 року у зв`язку із неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу у справі № 367/7500/20 не здійснювалося, підготовче судове засідання призначено на 01 грудня 2022 року (том 1, а. с. 160-163).

Актом від 02 грудня 2022 року № 01-08/80/22, складеним у присутності керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області, старшого секретаря та консультанта суду, підтверджується, що 01 грудня 2022 року з 08:30 год. до 17:30 год. у зв`язку із відсутністю електроенергії та оголошенням з 14:20 год. до 15:32 год. повітряної тривоги в Ірпінському міському суді Київської області була відсутня можливість проводити судові засідання та здійснювати інші дії (том 1, а. с. 164).

Підготовче судове засідання у справі № 367/7500/20 призначено на 15 лютого 2023 року (том 1, а. с. 165-169).

14 лютого 2023 року представник позивача - адвокат Шевченко Н. В. подала до суду першої інстанції клопотання, у якому просила відкласти підготовче судове засідання, призначене на 15 лютого 2023 року, у зв`язку з її хворобою (том 1, а. с. 170-173).

Ірпінський міський суд Київської області протокольною ухвалою від 15 лютого 2023 року відмовив стороні позивача у задоволенні вказаного клопотання та розпочав підготовче судове засідання (том 1, а. с. 175, 176).

Суд першої інстанції оголосив перерву у підготовчому засіданні до 17 березня 2023 року.

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 17 березня 2023 року задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Шевченко Н. В. про витребування доказів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 16 травня 2023 року (том 1, а. с. 185-188).

У підготовчому судовому засіданні 16 травня 2023 року суд першої інстанції задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Шевченко Н. В. про виклик свідків та оголосив перерву до 26 червня 2023 року (том 1, а. с. 237, 238).

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 26 червня 2023 року закрив підготовче судове засідання, справу призначив до судового розгляду по суті на 06 вересня 2023 року (том 2, а. с. 65).

27 червня 2023 року адвокат Шевченко Н. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ознайомилася із матеріалами справи (том 2, а. с. 71).

06 вересня 2023 року справу знято з розгляду у зв`язку із перебування судді Мерзлого Л. В. у відрядженні. Судове засідання призначено на 02 листопада 2023 року (том 2, а. с. 72).

Судову повістку про розгляд справи 02 листопада 2023 року суд першої інстанції направив позивачу ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_2 (том 2, а. с. 75).

01 листопада 2023 року адвокат Шевченко Н. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, в якому вказала, що у зв`язку із мобілізацією позивача, останній з 30 жовтня 2023 року проходить військову службу в Збройних Силах України, а отже, не може прибути до суду та забезпечити явку свідків для допиту в судовому засіданні, призначеному на 02 листопада 2023 року. До клопотання адвокат долучила копію повістки № 1527, за змістом якої ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 , запропоновано прибути 30 жовтня 2023 року о 07:30 год. (том 2, а. с. 78, 79).

Водночас, доказів отримання судової повістки ОСОБА_1 , а також використання судом першої інстанції інших засобів зв`язку для інформування позивача або його представника, яка брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, - Шевченко Н. В. , про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 02 листопада 2023 року, матеріали справи не містять.

Згідно з протоколом судового засідання від 02 листопада 2023 року суд першої інстанції відклав розгляд справи на 24 січня 2024 року з підстав першої неявки позивача. У судовому засіданні була присутня представник відповідача - адвокат Нерода А. І. (том 2, а. с. 80, 81).

Судові повістки про розгляд справи 24 січня 2024 року суд першої інстанції направив позивачу ОСОБА_1 на поштову адресу: АДРЕСА_2 , а його представнику - адвокату Шевченко Н. В. на поштову адресу: АДРЕСА_3 (том 2, а. с. 82, 83).

Доказів отримання стороною позивача судових повісток, а також використання судом першої інстанції інших засобів зв`язку для інформування позивача та/або його представника, яка брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, - Шевченко Н. В. , про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 24 січня 2024 року, матеріали справи не містять.

24 січня 2024 року адвокат Шевченко Н. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (перебування сторони у складі Збройних Сил України), а також заяву про проведення судового засідання 24 січня 2024 року без її участі, в якому вказала, що клопотання про зупинення провадження у справі підтримує (том 2, а. с. 88-90).

Ірпінський міський суд Київської області протокольною ухвалою від 24 січня 2024 року відмовив у задоволені клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та у зупиненні провадження у справі. У судовому засіданні була присутня представник відповідача - адвокат Нерода А. І. (том 2, а. с. 91, 92).

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 24 січня 2024 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України (том 2, а. с. 93, 94).

Не погодившись з указаною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Н. В. 30 січня 2024 року подала апеляційну скаргу (том 2, а. с. 154-157).

Київський апеляційний суд постановою від 15 квітня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Н. В. задовольнив. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2024 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції (том 2, а. с. 236-239).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).

У частинах третій-шостій статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Отже, норми частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16 (провадження № 61-9020св21), від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц (провадження № 61-2876св21), на які посилалася заявник у касаційній скарзі.

У постановах Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21), від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22), на які міститься посилання у касаційній скарзі, вказано, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У справі, яка переглядається, встановлено, що у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - державний нотаріус Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Пласконь А. Ю., про визнання договорів дарування недійсними.

Суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи з різних підстав.

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 24 січня 2024 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розглядуна підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. При цьому, вказавши на відсутність доказів поважності причин неприбуття позивача у судові засідання 02 листопада 2023 року та 24 січня 2024 року, суд констатував, що сторона позивача повторно не з`явилася у засідання, про дату, час та місце яких була повідомлена належним чином.

Скасовуючи вказану ухвалу та передаючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, апеляційний суд керувався тим, що матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 судових повісток, а також використання судом першої інстанції інших засобів зв`язку для інформування позивача або його представника, яка брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, - Шевченко Н. В. , про дату, час і місце судових засідань, призначених на 02 листопада 2023 року та 24 січня 2024 року, що виключає повторність неявки у судове засідання.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.

З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо в судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, наявна у матеріалах справи заява представника позивача від 01 листопада 2023 року про відкладення судового засідання, призначеного судом першої інстанції на 02 листопада 2023 року, не є підтвердженням факту належного повідомлення учасника справи про дату, час і місце судового засідання, оскільки таке клопотання достовірно свідчить лише про те, що представник позивача була обізнана про розгляд справи у день, що передував дню судового засідання, а не менше ніж за п`ять днів до судового засідання, як того вимагають приписи частини п`ятої статті 128 ЦПК України.

Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення представнику позивача - адвокату Шевченко Н. В. судової повістки про виклик у судове засідання на 02 листопада 2023 року або на підтвердження іншого її належного повідомлення про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 02 листопада 2023 року.

Отже, встановивши, що позивач ОСОБА_1 та його представник не були належним чином і в установленому порядку повідомлені про судові засідання, призначені на 02 листопада 2023 року та 24 січня 2024 року, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції був позбавлений процесуальної можливості залишати позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 369/4449/20 (провадження № 61-14609св23).

Доводи касаційної скарги про те, що стаття 223 ЦПК України не містить такої підстави для відкладення судового засідання як повідомлення учасників справи про наслідки розгляду судом клопотання про зупинення провадження у справі, не впливають на правильність висновків апеляційного суду, оскільки у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення сторони позивача про день і час судового розгляду справи на 02 листопада 2023 року, а отже, відсутні ознаки повторної неявки позивача у судове засідання.

Аргументи касаційної скарги про те, що представник позивача є адвокатом, а отже, має зареєстрований кабінет у підсистемі «Електронний суд», куди надходили усі відомості і документи у справі, не заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи відсутня виготовлена судом першої інстанції в Автоматизованій системі документообігу суду судова повістка про виклик адвоката Шевченко Н. В. у судове засідання на 02 листопада 2023 року, що унеможливлювало автоматичне надсилання до Електронного кабінету чи на офіційну електронну адресу такому учаснику судового процесу повідомлення про розгляд справи за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Водночас колегія суддів, проаналізувавши наведені заявником постанови Верховного Суду, про які згадується вище, дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки висновки, зроблені судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи, відповідають правовим висновкам, зробленим Верховним Судом у справах, на які посилається заявник.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, а, отже, й не дають підстав вважати неправильним застосування апеляційним судом норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 та частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Нерода Алла Ігорівна, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко