Ухвала

від 27.08.2024 по справі 405/5777/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5777/23

провадження № 1-кс/405/2466/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2024 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2024 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 , надійшло клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, у якому він просить накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на частку статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 12,00 грн. ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК» ДОБРЕ СЛОВО» (код ЄДРПОУ 38252504, юридична адреса: 39601, Полтавська область, місто Кременчук, квартал 101, 10а оф.32.), із забороною відчужувати та розпоряджатися вказаними корпоративними правами.

Клопотання мотивовано тим, що відділом ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України., за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, які є тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, санкція за які передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, відтак арешт майна ОСОБА_5 обумовлюється можливим застосуванням до підозрюваного покарання у виді конфіскації майна, є необхідним з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи ту обставину, що власником майна, на яке слідчий просить накласти арешт, є підозрюваний у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , то слідчий суддя дійшов висновку, що наявні обґрунтовані підстави вважати про існування у підозрюваного можливості вжити заходів, направлених на відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт, що унеможливить накладення арешту на відповідне майно, а за такого, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання слідчого слід проводити без повідомлення власника такого майна підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

З огляду на положення ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.

Відповідно до ст.107 ч.4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе,що: 1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частина 5 ст. 170 КПК України визначає, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України, у випадку арешту майна з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 170 цього Кодексу, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати:

1)правову підставу для арешту майна;

2)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

3)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

4)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб Таким чином, з огляду на вищенаведені положення закону, такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна не може бути застосовано, якщо слідчий серед іншого, не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна, а у випадку, якщо клопотання про арешт майна подано на підставі п.3 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то слідчий має довести,в тому числі, і те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні особою, щодо майна якої подано клопотання про арешт, інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе:

- необхідність такого арешту;

-наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого вирішується питання про арешт.

Слідчим суддею встановлено, відділом ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023120000000858 від 09.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України., за підозрою ОСОБА_5 17.04.1979 року.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначене ОСОБА_5 судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Однак, в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, які свідчили б про доведеність обґрунтованої підозри, на підставі яких можна зробити висновок про пов`язаність ОСОБА_5 з кримінальними правопорушеннями, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

До клопотання слідчим долучено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, проте, докази на підтвердження обґрунтованості такої підозри у матеріалах справи відсутні.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна, не надано доказів на підтвердження того, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, що суперечить вимогам п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України,та позбавляє слідчого суддю можливості вирішити питання про арешт майна у відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України.

Таким чином, оскільки слідчим не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна,то у відповідності до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України такий захід забезпечення як арешт майна не може бути застосовано у даному кримінальному провадженні, а відсутність доказів на підтвердженнятого, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, свідчить про відсутність підстав вважати щодо необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання за вчинення вказаного злочину у випадку визнання судом винуватим останнього у його вчиненні.

З огляду на викладене, з урахуванням положень ч. 3 ст. 132 КПК України та ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6