Ухвала

від 05.09.2024 по справі 642/1088/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 642/1088/23

провадження № 61-11642ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ус Мариною Володимирівною, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбіко», Товариство з обмеженою відповідальністю «Флас», ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив розірвати укладену між ним та відповідачем Угоду про співробітництво по реалізації проекту «Полтавський шлях, 144» від 24 жовтня 2019 року та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі

300 000,00 доларів США, штраф у розмірі 6 000,00 доларів США та пеню у розмірі 352 950,00 доларів США за невиконання зобов`язань за угодою.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року позов задоволено частково.

Розірвано угоду про співробітництво по реалізації проекту «Полтавський шлях, 144», укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від 24 жовтня 2019 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 250 000,00 доларів США.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року залишено без змін.

15 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - Ус М. В. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року, повний текст якої складено 22 липня 2024 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Позов ОСОБА_2 містить вимогу немайнового характеру (розірвання угоди про співробітництво) та вимогу майнового характеру (стягнення грошових коштів).

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду першої інстанції у березні 2023 року, то заявник за подання касаційної скарги в частині вимог немайнового характеру має сплатити судовий збір у розмірі 1 717, 76 грн

((2 684,00 грн х 0,4) х 200 % х 0,8).

Оскільки 1% ціни позову у задоволеній частині (250 000 доларів США) є більшим 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то в частині вимог майнового характеру судовий збір підлягає сплаті в розмірі 21 472 грн (2 684,00 грн х 5) х 200 % х 0,8).

Ураховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 23 189, 76 грн (21 472 грн + 1 717, 76 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір». На підтвердження доплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його доплату.

Крім того, у порушення вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів надсилання копії цієї скарги з додатками до електронного кабінету ОСОБА_2 , ТОВ «Інбіко» та ОСОБА_3 або надсилання її листом з описом вкладення вказаним учасникам справи.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

До касаційної скарги заявником долучено лише квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету ТОВ «Флас»

Отже, заявнику необхідно надати докази надсилання касаційної скарги та доданих до неї матеріалів до електронного кабінету ОСОБА_2 , ТОВ «Інбіко» та ОСОБА_3 або надсилання листом з описом вкладення цим учасникам справи копії редакції касаційної скарги.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується; клопотання особи, яка подає скаргу.

Зі змісту касаційної скарги встановлено, що вона подана на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року, проте в прохальній частині скарги заявник просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 15 січня 2024 року.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявник має право надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій має право уточнити вимоги прохальної частини, а саме щодо оскарження ним в касаційному порядку рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року після його перегляду в апеляційному порядку та надіслати копії уточненої скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Ус Мариною Володимирівною, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 липня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Є. Червинська