Ухвала

від 11.09.2024 по справі 308/9162/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/9162/24

У Х В А Л А

11 вересня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Василевська Анжела Анатоліївна про забезпечення позову в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Василевська Анжела Анатоліївна, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року, постановлену суддею Шумило І.М., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради про визначення місця проживання дитини

встановив:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи Служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 червня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду в якій просить скасувати таку а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

06 вересня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Василевська А.А. подала заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони переміщення за межі України малолітнього ОСОБА_3 з його батьком ОСОБА_2 та будь якими іншими третіми особами до закінчення розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи заяви про забезпечення позову, вважає що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до чч.1, 2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

ОСОБА_1 як на підставу задоволення заяви про забезпечення позову зазначає те, що між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 виник спір щодо проживання їх малолітнього сина ОСОБА_3 . На даний час вона проживає разом з сином в України, а ОСОБА_2 в Чеській Республіці. Відповідач вчиняв домашнє насильство щодо неї, чим створював несприятливу атмосферу для розвитку малолітнього сина, не створює належний рівень життя необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Тому, з метою недопущення порушення її батьківських прав до закінчення розгляду справи про визначення місця проживання дитини, вважає, що слід встановити заборону переміщення за межі України малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_2 чи іншими третіми особами, з метою еіективного виконання судового рішення.

Частиною 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, ОСОБА_1 не вказує об`єктивних причин, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_2 має намір виїхати з малолітнім ОСОБА_3 за межі України і про наявність таких доказів у заяві не зазначає.

Спір щодо місця проживання дитини сам по собі не є безумовною підставою для вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони дитині виїжджати за межі території України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», №31111/04, § 54).

У цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження, в порядку передбаченому статтями 149-150 ЦПК України, застосувати заборону виїзду за межі України як способу забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №754/7569/21(провадження №61-15886сво2), зазначено, що у спорах щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, урегульованих положеннями Гаазької Конвенції, можливе вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони дитині у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України. У таких спорах забезпечення позову шляхом обмеження права на виїзд за межі України буде адекватним заходом з метою ефективного виконання судового рішення. В усіх інших спорах, що виникають, зокрема, між батьками щодо визначення місця проживання дитини, визначення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини та інших, які вирішуються за законодавством України без застосування Гаазької Конвенції, забезпечення позову шляхом обмеження права, зокрема, на виїзд за межі України не є можливим.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у даній справі забезпечення позову є безпідставним, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Василевська А.А. слід відмовити.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 153, 260, 261, 381 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Василевська Анжела Анатоліївна про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 11 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді