У х в а л а
6 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 308/9162/24
Провадження № 61-14236ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув заяву ОСОБА_1 (далі - заявниця)
про відвід судді Другої судової палати цього суду Пархоменка Павла Івановича від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_3 (далі - скаржник) на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за позовом заявниці до скаржника за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради - про визначення місця проживання дитини і
в с т а н о в и в :
1. У травні 2024 року заявниця звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити з нею місце проживання їхнього зі скаржником сина - ОСОБА_4 (далі - син).
2. 3 червня 2024 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі.
3. 17 жовтня 2024 року Закарпатський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу суду першої інстанції та скерував справу до цього суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
4. 25 жовтня 2024 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 33788/0/220-24 від 25 жовтня 2024 року), у якій просив зупинити виконання постанови апеляційного суду, скасувати її та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
5. Того ж дня згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду касаційної скарги скаржника суддею-доповідачем визначений Гудима Д. А. , а членами колегії суддів - Краснощоков Є. В. і Пархоменко П. І.
6. 21 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою скаржника, витребував справу з суду першої інстанції та відмовив у задоволенні клопотання скаржника про зупинення виконання оскарженої постанови.
7. 6 грудня 2024 року заявниця сформувала у системі «Електронний суд» заяву (вх. № 38183/0/220-24 від 6 грудня 2024 року) про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. від розгляду касаційної скарги скаржника. Обґрунтувала так:
- до списку із трьох суддів, які брали участь в автоматизованому розподілі судової справи між суддями, був включений суддя Пархоменко П. І., який через перебування на день цього розподілу у відрядженні був також включений до списку суддів, які не брали участі у такому розподілі;
- автоматизована система розподілу судових справ створена для забезпечення прозорості та неупередженості процесу. Призначення судді, який перебуває у відрядженні, викликає обґрунтовані сумніви у дотримані принципу прозорості, адже такий розподіл може виглядати як результат втручання або маніпуляцій, що знижує довіру сторін до її неупередженості.
Обґрунтування висновку щодо заяви про відвід суддів
8. Заявниця після ознайомлення з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2024 року заявила відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пархоменку П. І.На її думку, цей суддя не міг бути обраний до складу колегії суддів, оскільки на день автоматизованого розподілу судової справи між суддями перебував у відрядженні. Верховний Суд вважає, що сумніви заявниці у неупередженості вказаного судді, у дотриманні принципу прозорості під час автоматизованого розподілу судової справи є безпідставними.
9. Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява № 11/1987/134/188, § 48).
10. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (§ 46 вказаного рішення).
11. Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Пархоменко П. І. виявив особисту упередженість до заявниці чи до розгляду справи № 308/9162/24 за його участі у провадженні № 61-14236ск24. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо зазначеного судді немає.
12. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявниці щодо відсутності безсторонності у судді об`єктивно виправданими.
13. Заявниця мотивувала необхідність відводу судді Пархоменка П. І. порушенням порядку визначення суддів для розгляду касаційної скарги у справі. Отже, згідно з об`єктивним критерієм оцінки безсторонності суду слід встановити, чи справді обґрунтованими є побоювання заявниці, що вказаний суддя може бути небезстороннім.
14. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає ці побоювання безпідставними. Для необізнаного читача може виглядати дивним, чому суддя Пархоменко П. І. одночасно вказаний і як такий, що ввійшов до складу колегії суддів, і як такий, що «не брав участі в автоматизованому розподілі», бо перебував у відрядженні. З огляду на мотиви заявленого відводу вказана обставина потребує додаткового пояснення у цій ухвалі.
15. Персональний склад судових палат та кількість суддів у судових палатах визначаються зборами суддів відповідного касаційного суду (частина друга статті 44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
16. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач (частина друга статті 33 ЦПК України).
17. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частина третя статті 33 ЦПК України).
18. Якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою (далі - АСДС). Збори суддів можуть визначити склади постійно діючих колегій суддів (підпункт 2.3.11 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 2 квітня 2015 року № 25 з подальшими змінами (далі - Положення)).
19. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Положення).
20. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу (підпункт 2.3.23 пункту 2.3 Положення).
21. Під час автоматизованого розподілу судових справ враховується, що вони розглядаються колегією суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, а саме: касаційним судом як судом першої інстанції - у складі трьох суддів, а у випадках, встановлених процесуальним законом, - у складі п`яти суддів; касаційним судом як судом апеляційної інстанції - у складі трьох суддів; касаційним судом як судом касаційної інстанції - у складі трьох суддів або більшої непарної кількості суддів, палатою, об`єднаною палатою; Великою Палатою як судом апеляційної, касаційної інстанції - складом Великої Палати (пункт 2.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 з подальшими змінами (далі - Тимчасові засади)).
22. Для розгляду судової справи колегією суддів АСДС визначає суддю-доповідача в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цих засад. Після визначення судді-доповідача АСДС визначає інших суддів з числа постійної колегії суддів, до якої входить суддя-доповідач, з урахуванням наявності процесуальних повноважень на момент автоматизованого розподілу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів із числа суддів постійної колегії суддів, а також із числа резервних суддів для постійної колегії суддів, які мають процесуальні повноваження на момент автоматизованого розподілу, АСДС визначає суддів, яких не вистачає, із числа всіх суддів відповідного касаційного суду з урахуванням їх спеціалізації (за наявності) та складу судових палат (пункт 2.3 Тимчасових засад).
23. З огляду на вказані приписи у Верховному Суді касаційний розгляд справ здійснюють постійні колегії суддів, персональний склад яких у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду визначають збори суддів. Шляхом автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначається лише суддя-доповідач, а інші члени колегії, до якої він входить, зазначені у відповідному рішенні загальних зборів суддів. Перебування судді у відрядженні на факт його входження до складу певної постійної колегії суддів не впливає. Однак такий відряджений суддя у період відрядження не може бути визначений суддею-доповідачем.
24. Згідно з рішенням від 15 липня 2024 року № 6 зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду «Про внесення змін до рішень зборів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року № 10, від 11 грудня 2023 року № 11» суддю Пархоменка П. І. ввели до персонального складу Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Згідно з пунктом 2 зазначеного рішення цей суддя ввійшов до другої постійно діючої колегії у складі трьох суддів 2 колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду разом із суддями Гудимою Д. А. та Краснощоковим Є. В.
25. 25 жовтня 2024 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею-доповідачем визначений Гудима Д. А., а членами колегії суддів, - Краснощоков Є. В. і Пархоменко П. І. Те, що у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2024 року суддя Пархоменко П. І. одночасно вказаний і як такий, що ввійшов до складу колегії суддів, і як такий, що «не брав участі в автоматизованому розподілі», бо перебував у відряджені, не є помилкою. Цей суддя не брав участь у зазначеному розподілі саме для визначення судді-доповідача у справі. Однак як член другої постійно діючої колегії у складі трьох суддів 2 колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за загальним правилом не міг не ввійти до складу колегії з розгляду справи за касаційною скаргою скаржника поряд із іншими членами цієї постійно діючої колегії - суддею-доповідачем Гудимою Д. А. та суддею Краснощоковим Є. В.
26. З огляду на вказане визначення 25 жовтня 2024 року внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею-доповідачем Гудими Д. А. та зазначення членами колегії суддів Краснощокова Є. В. і Пархоменка П. І. узгоджується з приписами ЦПК України, Положення, Тимчасових засад і з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2024 року № 6.
27. Отже, згідно з об`єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Пархоменка П. І. як члена другої постійно діючої колегії у складі трьох суддів 2 колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Побоювання заявниці щодо відсутності у нього безсторонності в її справі не є об`єктивно виправданими.
28. З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованою заяву про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. Тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про його відвід слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Оцінивши аргументи заяви про відвід судді за суб`єктивним і об`єктивним критеріями визначення безсторонності суду, керуючись статтями 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
у х в а л и в :
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Пархоменка П. І. від участі у розгляді справи № 308/9162/24.
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Пархоменка П. І. від участі у розгляді справи № 308/9162/24 передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2024 |
Оприлюднено | 10.12.2024 |
Номер документу | 123602821 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні