Ухвала

від 10.09.2024 по справі 826/3850/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3850/15

УХВАЛА

10 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції в місті Києві, третя особа - Київська міська організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказів про звільнення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції в місті Києві, в якому просив, з урахуванням змін:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. від 16.01.2015 року № 48 о/с "По особовому складу" в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з органів внутрішніх справ на підставі п.10 ч.2 ст.3 ЗУ "Про очищення влади" від 16.09.2014 року № 1682-VІІ та пп. "а" п. 62 та п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України в місті Києві Терещука О.Д. від 30.01.2015 року № 59 о/с "Щодо особового складу", в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з органів внутрішніх справ на підставі п. 10 ч. 2 ст.3 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 року № 1682-VІІ та пп. "а" п. 62 та п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновити на посаді капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню;

- стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС в місті Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу відповідно до розрахунку грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 ;

- стягнути моральну шкоду у розмірі 526500,00 грн з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ НП в м. Києві розглянути питання про прийняття ОСОБА_1 на службу в органи Національної поліції відповідно до вимог статей перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію України";

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ МВС України Авакова А.Б. від 16.01.2015 № 48 о/с "По особовому складу" в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з органів внутрішніх справ на підставі п.10 ч.2 ст.3 ЗУ "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VІІ та пп."а" п.62 та п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ МВС України в місті Києві Терещука О.Д. від 30.01.2015 № 59 о/с "Щодо особового складу", в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з органів внутрішніх справ на підставі п. 10 ч. 2 ст.3 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VІІ та пп."а" п.62 та п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114. Поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-090726), на посаді інспектора сектору організації дорожнього руху відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з дня, наступного після дня його звільнення, тобто з 17.01.2015. Стягнуто з ГУ МВС України у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.01.2015 року по 07.11.2022 року у розмірі 1060857,02 грн. Звернуто до негайного виконання рішення суду у частині поновлення капітана міліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору організації дорожнього руху відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Деснянського району, підпорядкованого Головному управлінню, з дня, наступного після дня його звільнення, тобто з 17.01.2015 та в частині стягнення з ГУ МВС України у місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 3858,33 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків даної постанови та викладено абзац 5 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року в такій редакції: " 5. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (код ЄДРПОУ 24523569) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 січня 2015 року по 07 листопада 2022 року у розмірі 1093396,04 грн. (один мільйон дев`яносто три тисячі триста дев`яносто шість грн, 04 коп.).". В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року залишено без змін.

Ухвалами Верховного Суду від 19.09.2023 та від 09.10.2023 касаційні скарги ОСОБА_1 повернуто особі, яка їх подала.

Позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у даній справі.

Вказана заява мотивована тим, що з отриманого 15 серпня 2023 року листа УДАІ ГУ МВС України в м.Києві позивач дізнався, що Управління припинило свою діяльність як орган виконавчої влади 06.11.2015 та на даний час працює ліквідаційна комісія, у якої відсутній рахунок у банку, кошторис та штатний розклад, внаслідок чого неможливо здійснити нарахування по організації з 07.11.2015 по 2023 рік. Заявник зазначає, що УДАІ ГУ МВС України в м.Києві не зможе виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року, тобто не зможе виконати судове рішення.

МВС України подало відзив на вказану заяву позивача, в якому зазначило, що УДАІ ГУ МВС України в м.Києві дійсно перебуває у стані припинення та діє в особі ліквідаційної комісії, однак ця обставина була відома всім учасникам судового процесу на час розгляду справи по суті, а грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу ОВС виплачується саме за місцем служби.

ГУ МВС України в м.Києві також подало відзив на заяву позивача, в якому вказало, що позивач отримував грошове забезпечення в УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, яке не ліквідоване, є самостійною юридичною особою, має відповідні рахунки та може бути належним відповідачем у суді, а тому вимога заявника про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з ГУ МВС України в м.Києві не ґрунтується на вимогах законодавства.

ГУ НП у м.Києві у своєму відзиві на заяву позивача зазначило про відсутність підстав для перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 за нововиявленими обставинами, оскільки грошове забезпечення позивач отримував в УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, яке хоч і перебуває в стані припинення, однак на даний час не ліквідоване.

Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та третя особа відзивів на заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не подавали.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги відсутність клопотань від всіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для перегляду рішення суду апеляційної інстанції за виключними обставинами, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

В силу ч.2-4 наведеної статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами позивач посилається на наявність істотної для справи обставини, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома позивачу на час розгляду справи, а саме: УДАІ ГУ МВС України в м.Києві не зможе виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу відповідно до постанови, тобто не зможе виконати судове рішення; роботодавець та платник заробітної плати позивача у 2023 році є ГУ МВС України в м.Києві, яке зможе виконати судове рішення.

Позивач зазначає, що з листа УДАІ ГУ МВС України в м.Києві №163 від 27.07.2023 він дізнався, що Управління припинило свою діяльність як орган виконавчої влади 06.11.2015 і на даний час працює ліквідаційна комісія, у якої відсутній рахунок в банку, кошторис та штатний розклад, тому здійснити будь-які нарахування по організації з 07.11.2015 неможливо.

Дослідивши вказані доводи заявника, колегія суддів виходить з наступного.

Позивач з1991 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та на момент свого звільнення наказами МВС України від 16.01.2015 року №48 о/с та ГУ МВС України в місті Києві від 30.01.2015 року № 59 о/с обіймав посаду інспектора сектору організації дорожнього руху відділу ДАІ з обслуговування Деснянського району, який належить до територіального підрозділу УДАІ ГУ МВС України в м.Києві.

При цьому, УДАІ ГУ МВС України в м.Києві є самостійною юридичною особою, зареєстрованою в ЄДРПОУ 14.04.1997 з кодом 24523569.

Судом встановлено, що саме УДАІ ГУ МВС України в м.Києві було роботодавцем позивача та здійснювало нарахування та виплату заробітної плати (грошового забезпечення), що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в м.Києві від 05.02.2015 №49 (а.с.31 т.1).

Частиною 2 ст.235 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вказана норма визначає, що саме на роботодавця покладена відповідальність у формі обов`язку з виплати середнього заробітку за період вимушеного прогулу у випадку незаконного звільнення працівника, який був поновлений на попередній посаді, в тому числі і в судовому порядку.

При цьому, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 колегією суддів досліджувалось питання щодо належної особи, з якої підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Зокрема, судом було досліджено, що у своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, в якому він працював та отримував заробітну плату (грошове забезпечення).

Так, станом на момент вирішення даного спору в судовому порядку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи МВС України.

В той же час, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на даний час УДАІ ГУ МВС України в м.Києві не ліквідовано, а перебуває у стані припинення.

В такому самому стані припинення з 06.11.2015 перебуває і ГУ МВС України в м.Києві (код ЄДРПОУ 08592201), яке діє через свого Голову комісії з припинення - Азарову В.А. , що підтверджується даними з ЄДРПОУ.

Вказані обставини є загальновідомими, існували на момент розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду та в жодному випадку не належать до істотних обставин, які могли б бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

В той же час, у своїй заяві позивач посилається на перебування УДАІ ГУ МВС України в м.Києві в стані припинення і просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з ГУ МВС України в м.Києві, незважаючи на те, що ГУ МВС України в м.Києві також перебуває в стані припинення.

Щодо посилання позивача на лист УДАІ ГУ МВС України в м.Києві від 27.07.2023 №163 в частині неможливості здійснити будь-які нарахування по організації з 07.11.2015, то колегія суддів зазначає, що резолютивна частина постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 не містить жодних зобов`язань стосовно здійснення нарахувань по організації, натомість судове рішення передбачає саме стягнення з УДАІ ГУ МВС України в м.Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 січня 2015 року по 07 листопада 2022 року у розмірі 1093396,04 грн.

Колегія суддів зазначає, що можливість/неможливість виконання відповідачем судового рішення не може бути нововиявленою обставиною, оскільки наявність або відсутність рахунків у банку не змінює визначену положеннями законодавства природу відповідальності за незаконне звільнення працівника, яка застосовується виключно до особи роботодавця - УДАІ ГУ МВС України в м.Києві, в якому працював (проходив службу) позивач та отримував заробітну плату (грошове забезпечення).

Натомість, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених законодавствам випадках на приватних виконавців, що прямо визначено положеннями Закону України «Про виконавче провадження», в рамках якого і буде вирішуватись питання можливості виконання боржником судового рішення тощо.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Будь-якої інформації щодо звернення позивача до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, матеріали справи не містять, а тому твердження позивача про неможливість виконання судового рішення є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами.

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п. 41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у даній справі.

Керуючись ст.311, 321, 325, 329, 361, 369 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма