Ухвала

від 03.09.2024 по справі 753/17916/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 753/17916/20

провадження № 61-11198ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

«2х2 Фінанс» та ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства

з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» про усунення перешкод

у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» (далі - ТОВ «2х2 Фінанс») про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідачів відновити зовнішні межі суміжної земельної ділянки згідно з правовстановлюючими документами та технічною документацією із землеустрою, знести самочинно збудований паркан та звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0277 га.

Позов мотивований тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:282:0144, розташована

за адресою: АДРЕСА_1 , яка межує з сусідньою земельною ділянкою

з кадастровим номером 8000000000:90:282:0008. До 28 липня 2020 року суміжна земельна ділянка належала ОСОБА_1 , який без будь-яких законних підстав змінив її межі і звів бетонний паркан на відстані менше одного метра від її будинку, тобто фактично захопив частину її земельної ділянки, що унеможливлює обслуговування будинку. Фактичне місце розташування земельної ділянки відповідача не відповідає межам (координатам), зазначеним у документації

із землеустрою, на підставі якої виготовлялися правовстановлюючі документи.

В свою чергу ОСОБА_3 , який набув право власності на суміжну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, також відмовився врегулювати спір щодо спільної межі з позивачкою, у зв`язку з чим вона і звернулась до суду з цим позовом.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 липня

2024 року, позов задоволено частково.

Зобов`язано ТОВ «2х2 Фінанс» повернути у користування ОСОБА_2 самовільно зайняту частину належної їй земельної ділянки, розташованої

на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:90:282:0144, площею 0,0285 га (285 кв. м), яка у Додатку № 2 до висновку експерта від 15 травня 2023 року № СЕ-12011-1296.22 зафарбована світло-жовтим кольором, шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок встановленого

в її межах бетонного паркану (згідно з Додатком № 2 до висновку експерта

від 15 травня 2023 року № СЕ-12011-1296.22 фактичні точки

12-13-14-15-16-17-18-19).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

30 липня 2024 року ТОВ «2х2 Фінанс», засобами поштового зв`язку, надіслало

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 03 липня 2024 року, в якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року і направити справу на новий розгляд.

12 серпня 2024 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, надіслав

до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 03 липня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду

від 03 липня 2024 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційних скарг, оскаржувані судові рішення, Верховний

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки скарги подані на судові рішення, ухвалені

у малозначній справі, яка є незначної складності, тобто на рішення,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у пункті 7.9 мотивувальної частини Рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування.

Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а тому відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

У касаційній скарзі відсутні посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи,

а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особами, які подали касаційні скарги, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Оскільки ТОВ «2х2 Фінанс» та ОСОБА_1 оскаржили судові рішення,

які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Товариства

з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» та ОСОБА_1

на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року

та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 Фінанс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційні скарги.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська