Рішення

від 11.09.2024 по справі 560/1744/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 вересня 2024 р. Справа № 560/1744/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 його призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду на 5 років.

Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-V-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею Хмельницького окружного адміністративного суду безстроково.

Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року № 236-П з ОСОБА_1 з 08 жовтня 2022 року припинено трудові відносини.

Проте на день припинення трудових відносин з Хмельницьким окружним адміністративним судом позивачу не в повному обсязі виплачена суддівська винагорода, оскільки повний розрахунок проведено з позивачем лише 22 грудня 2023 року.

Позивач вважає, що непроведення своєчасного розрахунку при звільненні порушує його права, у зв`язку із чим звернувся з позовною заявою до суду, у якій просить визнати протиправними дії Хмельницького окружного адміністративного суду щодо невиплати в день звільнення всіх сум, що належали до виплати відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 жовтня 2022 року по 22 грудня 2023 року.

Ухвалою від 11 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки, що містить позовна заява, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

15 березня 2024 року на виконання вимог ухвали від 11 березня 2024 року позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 20 березня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою витребувано у Хмельницького окружного адміністративного суду інформацію про середньоденний розмір заробітку ОСОБА_1 у серпні 2022 року та у вересні 2022 року, а також інформацію щодо розміру суддівської винагороди в серпні 2022 року та у вересні 2022 року.

01 квітня 2024 року відповідачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державну судову адміністрацію України та Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області.

02 квітня 2024 року представником Хмельницького окружного адміністративного суду подано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 560/6168/21 вирішено стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 невиплачену суддівську винагороду в розмірі 76723,50 гривень у зв`язку із застосуванням в період з 18 квітня 2020 року по 31 травня 2020 року встановленого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" обмеження.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі № 560/15815/21 вирішено стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 невиплачену у період з 01 червня 2020 року по 27 серпня 2020 року суддівську винагороду в розмірі 147989,45 гривень у зв`язку із застосуванням обмеження відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Як зазначає представник відповідача далі, 07 жовтня 2022 року судді Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 виповнилося 65 років, що мало своїм наслідком припинення повноважень судді. Наказом голови суду № 236-П від 07 жовтня 2022 року "Про припинення трудових відносин з суддею Полікарпом Майстером" з суддею Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з 08 жовтня 2022 року припинені трудові відносини.

Далі на підставі заяви ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а також на підставі рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №560/6168/21 та Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі №560/15851/21 в.о. голови Хмельницького окружного адміністративного суду видано наказ № 286-П від 29 листопада 2023 року "Про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів судді Полікарпу Майстеру". На виконання цього наказу 22 грудня 2023 року на картковий рахунок позивача зараховано кошти у розмірі 43266,27 гривень.

При цьому, як вказує представник відповідача далі, вказані кошти є компенсацією втрати частини доходів позивача за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, а не суддівською винагородою, як зазначає про те позивач. Тобто, на думку представника відповідача, оскільки компенсація втрати частини доходів не входить до структури заробітної плати, тому і відсутні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За наведених обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Разом із відзивом надано також і витребувану судом інформацію.

Ухвалами суду від 08 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотань представника Хмельницького окружного адміністративного суду про залучення до участі у справі третіх осіб.

20 червня 2024 року представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача Державну судову адміністрацію України.

Ухвалою суду від 03 липня 2024 року подане представником відповідача клопотання задоволено та залучено до участі у справі другого відповідача - Державну судову адміністрацію України. Цією ж ухвалою цьому відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, копію ухвали про залучення другого відповідача від 03 липня 2024 року надіслано Державній судовій адміністрації на офіційну електронну адресу 05 липня 2024 року о 15 год. 00 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Проте у встановлений судом строк цей відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

А тому на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку справу вирішувати за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 ОСОБА_1 призначено суддею Хмельницького окружного адміністративного суду на 5 років.

Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-V-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею Хмельницького окружного адміністративного суду безстроково.

Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року № 236-П з ОСОБА_1 з 08 жовтня 2022 року припинено трудові відносини.

Проте на день припинення трудових відносин з позивачем йому не в повному обсязі проведено виплату всіх належних сум.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 560/6168/21 задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь позивача невиплачену суддівську винагороду в розмірі 76723,50 гривень.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі № 560/15815/21 також задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 невиплачену у період з 01 червня 2020 року по 27 серпня 2020 року суддівську винагороду в розмірі 147989,45 гривень із врахуванням податків та зборів.

На підставі заяви ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а також з урахуванням рішень Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі № 560/6168/21 та Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі № 560/15851/21 в.о. голови Хмельницького окружного адміністративного суду 29 листопада 2023 року видано наказ № 286-П "Про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів судді Полікарпу Майстеру".

На виконання цього наказу 22 грудня 2023 року на картковий рахунок позивача зараховано кошти в розмірі 43266,27 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні гарантоване приписами Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Строки проведення розрахунку при звільненні та відповідальність за недотримання таких строків визначені статтями 116 та 117 КЗпП України.

Так, у статті 116 КЗпП України йдеться про те, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Водночас статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відтак вказаними нормами визначено обов`язок роботодавця провести розрахунок із працівником саме в день його звільнення; при цьому частина 1 статті 117 КЗпП України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.

Таким чином, з огляду на те, що Хмельницьким окружним адміністративним судом остаточний розрахунок з позивачем проведено 22 грудня 2023 року, що свідчить про проведення повного розрахунку поза межами строку, визначеного статтею 116 КЗпП України, тому, на переконання суду, на цього відповідача слід покласти відповідальність, що передбачена статтею 117 КЗпП України.

Відтак середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача слід вираховувати, починаючи з 09 жовтня 2022 року (наступного дня після звільнення позивача) по 22 грудня 2023 року включно (день виплати коштів на виконання наказу в.о. голови Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року № 286-П).

Водночас суд враховує те, що з 19 липня 2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01 липня 2022 року, яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, якою встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюються не більш, як за шість місяців.

Оскільки, як звільнення позивача, так і остаточний розрахунок з ним проведено вже після набрання чинності внесеними змінами до статті 117 КЗпП України, тому до спірних правовідносин застосовними є приписи статті 117 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01 липня 2022 року.

Відтак позивач має право на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, починаючи з 09 жовтня 2022 року (наступного дня після припинення трудових відносин з Хмельницьким окружним адміністративним судом) по 09 квітня 2023 року (не більше як за 6 місяців), тобто за 130 робочих днів.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок).

Абзацом 3 пункту 2 вказаного Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Порядку визначено складові, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Натомість, у пункті 4 Порядку йдеться про виплати, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.

Особливості обрахунку розміру середньої заробітної плати за останні два місяці роботи наведено у пункті 8 Порядку, згідно із яким нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, довідкою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року № 36/24/04-12, що долучена до відзиву на позовну заяву, підтверджується те, що в серпні та у вересні 2022 року (два останні календарні місяці роботи, що передували припинення з позивачем трудових відносин) йому нараховано 132631,02 гривень та 132710,60 гривень відповідно.

З урахуванням приписів пункту 8 Порядку середньоденний розмір заробітної плати позивача становить 5896,48 гривень (132631,02 гривень + 132710,60 гривень / 45 робочих днів у серпні 2022 року та у вересні 2022 року), а середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні складає 766542,40 гривень (5896,48*130 календарних днів за період з 09 жовтня 2022 року по 09 квітня 2023 року).

Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що належить виплатити позивачеві, становить 766542,40 гривень.

Не заслуговують на увагу доводи представника Хмельницького окружного адміністративного суду про те, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, що виплачена позивачеві 22 грудня 2023 року, не є складовою заробітною плати, а тому суд не може нести відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, за невчасну виплату таких коштів, зважаючи на таке.

Заробітна плата в розумінні частини першої статті 94 КЗпП України означає винагороду, яка обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», яка складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).

З наведеного слід дійти висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, є складовою заробітної плати.

На належності сум компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

У пункті 2.2 рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення стосується заробітної плати (у спірному випадку - суддівської винагороди), а тому доводи представника Хмельницького окружного адміністративного суду в цій частині є необґрунтованими.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 560/11895/23, від 14 грудня 2023 року у справі № 600/4606/23-а та ряду інших.

Таким чином, Хмельницьким окружним адміністративним судом допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачеві середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а тому з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача такий середній заробіток в розмірі 766542,40 гривень слід стягнути на користь позивача з Хмельницького окружного адміністративного суду, адже саме на роботодавця покладена відповідальність, що передбачена статтею 117 КЗпП України.

З огляду на встановлені обставини позовні вимоги не можуть бути адресовані до Державної судової адміністрації України, адже цей державний орган не допускав порушень прав позивача та не повинен відповідати за цим позовом.

Водночас відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві відповідних сум з огляду на те, що права позивача порушені пасивною поведінкою Хмельницького окружного адміністративного суду у формі протиправної бездіяльності.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією від 02 лютого 2024 року.

А тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 605,60 гривень, що є пропорційними до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького окружного адміністративного суду щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 жовтня 2022 року по 09 квітня 2023 року включно.

Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09 жовтня 2022 року по 09 квітня 2023 року в розмірі 766542 (сімсот шістдесят шість тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 40 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 605 (шістсот пять) гривень 60 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 )

Відповідачі:

Хмельницький окружний адміністративний суд (місцезнаходження: 29009, м. Хмельницький, вул. Козацька, буд. 42; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35173158)

Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26255795)

Рішення суду в повному обсязі складено 11.09.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович