Постанова

від 09.09.2024 по справі 903/329/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Справа № 903/329/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 (повний текст - 15.07.2024) у справі №903/329/24 (суддя Кравчук А.М.)

за заявою ОСОБА_1 , м.Луцьк

про неплатоспроможність

за участю представників:

скаржника - ОСОБА_5 (в залі суду);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 у справі №903/329/24 закрито провадження у справі №903/329/24 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство. Здійснено виплату арбітражному керуючому Григор`єву Валерію Васильовичу 41724 грн 54 коп в якості оплати грошової винагороди за здійснення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 , які були авансовані боржником згідно платіжної інструкції від 04.04.2024 №ПН1660 на суму 45420 грн 00 коп на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині закриття провадження у справі, ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі, зокрема звертає увагу, що суд першої інстанції виніс оскаржувану ухвалу без участі жодної із сторін в судовому засіданні.

Зазначає, що судом визнається факт надходження клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття процедури погашення боргів, однак з резолютивної частини ухвали вбачається, що наведене клопотання у вказаній частині розглянуто не було.

Дійшовши висновку про недостатність певних документів для належного та повного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, суд не відклав розгляд справи для надання можливості надати документи та пояснення аби повністю та належним чином дослідити обставини справи, а робить висновок про недоведеність тих чи інших обставин, що грубо порушує право на справедливий суд та доступ до правосуддя, а також очевидно свідчить про навіть не намагання суду з`ясувати обставин, що мають значення для справи при винесенні оскаржуваної ухвали.

Згідно звіту керуючого реструктуризацією Григор`єва В.В. не встановлено фактів приховування боржником доходів або ж майна, за рахунок якого можна здійснити погашення кредиторських вимог та не відповідностей у відомостях, зазначених в деклараціях про майновий стан боржника.

ОСОБА_1 зазначає, що у судових засіданнях в даній справі її було опитано як боржника відносно наведених обставин та вона повідомляла суд, що автомобіль чоловік продав та це був його особистий автомобіль, свій особистий автомобіль також продала і отримані кошти використала для часткового погашення боргу та для сплати авансування винагороди арбітражного керуючого та понесення інших витрат пов`язаних із зверненням до суду.

Також апелянт зазначає, що окремі позики погашались шляхом отримання нових позик у інших кредиторів, що створило своєрідне замкнене коло та неможливість в кінцевому результаті погасити заборгованість, адже позичити кошти без відсотків для погашення боргів (кредитів) на які нараховуються відсотки було ніде.

Апелянт стверджує про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, та численні факти невідповідності висновків суду обставинам та матеріалам справи.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 у справі №903/329/24 в частині закриття провадження у справі; розглянути та задовольнити повністю клопотання керуючого реструктуризацією про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника; справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі суду.

Листом від 22.07.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

02.08.2024 матеріали справи №903/329/24 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 у справі №903/329/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2024 об 14:30год. Запропоновано учасникам провадження у строк до 23.08.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.

22.08.2024 від арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича надійшли письмові пояснення, у яких, зокрема, звертає увагу, що на виконання рішення зборів кредиторів було підготоване клопотання про перехід до процедури погашення боргів яке, однак, не було розглянуте судом та доводи щодо розгляду якого відсутні в оскаржуваній ухвалі, також оскаржувана ухвала суду не містить і доводів щодо необхідності відмови в задоволенні клопотання.

Щодо тверджень суду про не зазначення наявності/відсутності майна у спільній власності подружжя повідомляє, що таке майно не було виявлене при проведенні процедури реструктуризації боргів тому про нього і не було зазначено в звіті.

Стверджує, що земельні ділянки і будинок отримані внаслідок спадкування та приватизації у зв`язку із чим дані об`єкти не є спільним майном подружжя. Відносно автомобіля зазначає, що станом на дату складання звіту ні за боржником, ні за членами її сім`ї, автомобілів зареєстровано не було, а за попередній період автомобіль був у власності як чоловіка, так і боржника, і автомобілі були продані як чоловіком, так і боржником, при цьому кошти від продажу автомобіля боржником були спрямовані на погашення кредиторських вимог, що свідчить про те, що спільне майно яке можна було б виділити відсутнє та в даному випадку жодних підстав для закриття провадження у справі не було.

Арбітражний керуючий зазначає, що свої повноваження виконував у максимально стислі строки та належним чином, що дозволило провести судове засідання на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на вісімдесят четвертий день з моменту відкриття провадження в справі, тому доводи суду про намагання затягнути розгляд справи вважає недоречними.

Також стверджує, що проект плану реструктуризації розроблено та подано на розгляд кредиторам з адекватними та не мінімальними сумами погашення та іншими відомостями, та такий план реструктуризації є цілком виконуваним, відповідає вимогам ст.124 КУзПБ та розглядався за активної участі боржника.

Арбітражний керуючий Григор`єв В.В. повідомляє про підтримання апеляційної скарги та просить її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 у справі №903/329/24 в частині закриття провадження - скасувати. Також просить розглянути та задовольнити подане до суду першої інстанції клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника.

09.09.2024 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому у зв`язку з участю у іншому судовому засіданні (кримінальне провадження по обранню запобіжного заходу, що слухатиметься у Луцькому міськрайонному суді), просить проводити судове засідання призначене на 14 год. 30 хв. 09 вересня 2024 року у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за відсутності кредитора ОСОБА_2 та її уповноваженого представника. Апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 09.09.2024 з`явився представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5; інші учасники провадження не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Приймаючи до уваги клопотання про розгляд скарги за відсутності кредитора ОСОБА_2 та її уповноваженого представника, враховуючи, що суд належним чином повідомляв всіх учасників провадження у справі про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 у справі №903/329/24 в частині закриття провадження у справі; розглянути та задовольнити повністю клопотання керуючого реструктуризацією про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника; справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснень арбітражного керуючого, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Згідно ч.2 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно ч.7 наведеної статті суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Крім цього, в силу положень ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 з частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас, слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.

За таких обставин однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Судова колегія наголошує, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодексу України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч.2 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

На відміну від статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про неплатоспроможність фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює граничного строку здійснення судової процедури реструктуризації боргів боржника, проте у наведених вище приписах визначає максимальні строки щодо кожної стадії цієї судової процедури, крім виконання плану реструктуризації боргів, що має індивідуальні особливості для кожного боржника.

Зазначене у сукупності дає підстави для висновку, що строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів.

Таке тлумачення кореспондується з приписами ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства про перехід до процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не схвалено плану реструктуризації боргів боржника, що розуміється як додатковий стимул для дієвої реалізації кредиторами своїх правомочностей та засіб захисту інтересів добросовісного боржника від зволікання кредиторів.

Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства зобов`язаний з`ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 Кодексу.

Таким чином, хоча Кодекс України з процедур банкрутства докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п`ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов`язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 Кодексу.

До спливу цього строку керуючий реструктуризацією зобов`язаний виконати в повному обсязі покладені на нього завдання, зокрема щодо перевірки майнового стану боржника та забезпечення розгляду зборами кредиторів плану реструктуризації боргів, а господарський суд повинен забезпечити дотримання процесуальних строків та гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника.

Колегія суддів наголошує на такому визначенні спеціальним законом строків у судовій процедурі реструктуризації боргів, адже презюмується, що добросовісний боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, здатен без зволікань надати вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та можливостей погасити борги, а динамічність цієї процедури попереджує ризик додаткових витрат боржника через вичерпання авансування винагороди арбітражного керуючого та відповідає принципу процесуальної економії господарського судочинства.

За змістом частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Ця норма хоча і регламентує початок судової процедури погашення боргів боржника, проте не визначає всіх випадків її введення та усієї сукупності підстав, що належить з`ясувати суду для переходу до наступної судової процедури у справі.

Приписи частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за ч.7 статті 123, ч.11 статті 126 Кодексу.

Враховуючи, що у частині одинадцятій статті 126 КУЗПБ конкретизовано лише момент з якого вона підлягає застосуванню господарським судом, реалізація цієї норми можлива після спливу трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника та до звершення цієї судової процедури, зокрема безпосередньо перед вирішенням господарським судом питання про визнання боржника банкрутом та перехід до судової процедури погашення боргів в порядку частини першої статті 130 Кодексу.

Враховуючи наведене, приписи ч.11 ст.126 та ч.1 ст.130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за ч.11 ст.126 Кодексу є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч.1 ст.130 Кодексу формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та в подальшому знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №920/27/21.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.04.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Керуючим реструктуризацією боргів призначено арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича. Заборонено боржнику ОСОБА_1 відчужувати майно. Призначено попереднє судове засідання на 29.05.2024 о 12 год 00 хв.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 18.04.2024.

Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника - по 20.05.2024.

Ухвалами Господарського суду Волинської області від 29.05.2024, 12.06.2024 визнано грошові вимоги до боржника: Акціонерного товариства "Універсал банк" в сумі 36971 грн 02 коп з включенням до другої черги задоволення, 6056 грн 00 коп - перша черга, як витрати по сплаті судового збору; ОСОБА_2 в сумі 270000 грн 00 коп з включенням до другої черги задоволення, 4844 грн 80 коп - перша черга, як витрати по сплаті судового збору; Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в сумі 71480 грн 47 коп з включенням до другої черги задоволення(без вирішального голосу на зборах кредиторів), 6056 грн 00 коп - перша черга, як витрати по сплаті судового збору. У визнанні грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 64696 грн 51 коп відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.06.2024 зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Григор`єва В.В. провести збори кредиторів в порядку ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 10.07.2024 о 10 год 30 хв.

17.06.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшов лист керуючого реструктуризацією боргів боржника про долучення проекту плану реструктуризації боргів боржника. Повідомляє, що план реструктуризації буде розглянутий на зборах кредиторів боржника 21.06.2024.

21.06.2024 відбулися збори кредиторів боржника (т.3, а.с.199-203) з порядком денним:

1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника;

2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;

3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У зборах брали участь представник кредитора ОСОБА_2 (87,95% кількості голосів), керуючий реструктуризацією, ОСОБА_1.

Представник АТ "Універсал банк" (12,05% кількості голосів) не з`явився.

В частині розгляду третього питання порядку денного представник ОСОБА_2 зазначив про наявність підстав для переходу до процедури погашення боргів боржника, оскільки запропонований план реструктуризації боргів боржника є надто розтягнутим в часі та з огляду на стан війни є ризик його невиконання, поряд з цим боржник не здатна виплатити заборгованість повністю не говорячи про їх погашення у стислі строки. Вирішено відмовити у схваленні плану реструктуризації, перейти до процедури погашення боргів боржника, уповноважити на підготовку та подання відповідного клопотання до суду арбітражного керуючого Григор`єва В.В.

21.06.2024 до суду першої інстанції надійшло клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника про визнання боржника банкрутом, відкриття процедури погашення боргів; затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника в сумі 41724 грн 54 коп за період з 17.04.2024 по 10.07.2024, здійснення її виплати з депозитного рахунку суду.

Жодні заперечення проти задоволення клопотання від учасників справи не надходили.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, зокрема - придбання автомобіля після отримання позики, неодноразовий перетин кордону України без зазначення будь-яких обґрунтованих пояснень щодо необхідності такого виїзду, що призводить до додаткового фінансового тягаря з врахуванням скрутного фінансового становища боржниці, відсутність інформації про доходи чоловіка за період з 2021 року по 2024 рік, з врахуванням їх розлучення 22.04.2024, тобто у період розгляду справи про банкрутство ОСОБА_1 та обов`язку щодо утримання дітей, відсутність обґрунтувань та доказів щодо розподілу майна при розлученні з врахуванням того, що згідно декларації самої заявниці у власності чоловіка перебуває житловий будинок, чотири земельні ділянки та легковий автомобіль (Peugeot 407, 2004), не обґрунтування необхідності витрачання значної суми позики, у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Однак, колегія суддів з даним висновком Господарського суду Волинської області не погоджується з огляду на наступне.

Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларацію;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Водночас, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

Подання боржником виправлених декларацій не може свідчити про його недобросовісність, а навпаки, є реалізацією боржником свого права та вказує на його добросовісну поведінку щодо надання всієї наявної у нього інформації та документів для мети розкриття перед судом та кредитором свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації його боргів.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Щодо тверджень суду про недобросовісність боржника з огляду на зазначення неповної та недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї у доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність деклараціях про майновий стан, в першу чергу, колегія суддів звертає увагу, що в звіті керуючого реструктуризацією боргів Григор`єва В.В. не встановлено фактів приховування боржником доходів або ж майна, за рахунок якого можна здійснити погашення кредиторських вимог та не відповідностей у відомостях, зазначених в деклараціях про майновий стан боржника.

По-друге, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації. Разом з тим, суд першої інстанції, при наявності будь-яких сумнівів стосовно тих чи інших обставин, не надав можливості боржнику надати пояснення щодо відомостей у деклараціях або подати виправлені декларації про майновий стан.

Також, 21.06.2024 арбітражним керуючим Григор`євим В.В. було проведено засідання зборів кредиторів на якому було надано присутньому кредитору для огляду звіт про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, матеріали справи та прозвітовано про хід провадження у справі про неплатоспроможність.

На засіданні зборів кредиторів від 21.06.2024 було вирішено, зокрема, відмовити у схваленні плану реструктуризації, перейти до процедури погашення боргів боржника, уповноважити на підготовку та подання відповідного клопотання до господарського суду Волинської області арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича.

Отже, арбітражним керуючим належним чином було виконано обов`язок провести засідання зборів кредиторів та подати на затвердження план реструктуризації..

На виконання рішення зборів кредиторів арбітражним керуючим Григор`євим В.В. було підготоване клопотання про перехід до процедури погашення боргів, яке не було розглянуте судом та доводи щодо розгляду якого відсутні в оскаржуваній ухвалі, також оскаржувана ухвала суду не містить і доводів щодо необхідності відмови в задоволенні клопотання.

Натомість, не розглянувши клопотання про перехід до процедури погашення боргів, судом винесено ухвалу про закриття провадження у справі з посиланням на недобросовісність боржника.

Зокрема, суд першої інстанції вказав в оскаржуваній ухвалі, що обставини щодо наявності/відсутності майна у спільній власності подружжя не зазначені. За чоловіком під час шлюбу зареєстровані 4-и земельні ділянки, житловий будинок, легковий автомобіль. Відсутність прав ОСОБА_1 на частку в майні не обґрунтовує.

Щодо тверджень суду про не зазначення наявності/відсутності майна у спільній власності подружжя, арбітражний керуючий повідомив, що таке майно не було виявлене при проведенні процедури реструктуризації боргів, тому про нього не було зазначено в звіті.

При цьому, судом першої інстанції за наявності вказаних вище сумнівів про наявність/відсутність майна у спільній власності подружжя, не було витребувано у боржника та арбітражного керуючого ні додаткових документів, ні пояснення з наведеного приводу. Також, судом не було відкладено судове засідання 10.07.2024 для надання додаткових пояснень зі спірних питань аби належним чином встановити обставини справи, хоч встановлені строки дозволяли відкласти судове засідання.

Суд першої інстанції зазначив, що за чоловіком під час шлюбу зареєстровані 4-и земельні ділянки, житловий будинок, легковий автомобіль, а арбітражний керуючий відсутність прав ОСОБА_1 на частку в майні не обґрунтував.

Арбітражний керуючий повідомляє, що земельні ділянки і будинок отримані внаслідок спадкування та приватизації у зв`язку із чим дані об`єкти не є спільним майном подружжя; станом на дату складання звіту ні за боржником, ні за членами її сім`ї, автомобілів зареєстровано не було, а за попередній період автомобіль був у власності як чоловіка, так і боржника, і автомобілі були продані як чоловіком так і боржником, при цьому кошти від продажу автомобіля боржником були спрямовані на погашення кредиторських вимог, що свідчить про те, що спільне майно яке можна було б виділити - відсутнє.

Однак, судом першої інстанції не було витребувано у арбітражного керуючого ні додаткових документів, ні пояснення з наведеного приводу, з огляду на що не перевірено зазначені твердження.

Також, всупереч тверджень суду першої інстанції про неможливість перевірити ціну продажу Fiat Linea та відсутність дати реалізації автомобіля, в матеріалах справи наявний лист РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області, яким підтверджується відчуження вказаного автомобіля за ціною 180200,00 грн за договором купівлі-продажу та перереєстрацію 03.04.2024 на нового власника ( ОСОБА_4 ) (т.2, а.с.187).

Суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що за колишнім чоловіком боржника зареєстрована земельна ділянка площею 2,98 га., за адресою: Іваничівський р-н., с. Рокоівичі.

Однак, у звіті керуючого реструктуризацією повідомлялось, що при детальному аналізі вказаної інформації (при взаємодії із кадастровим реєстратором) було встановлено, що вказана особа не є членом сім`ї (колишнім чоловіком) боржника, а ПІБ власника наведеної ділянки повністю збігаються із ПІБ колишнього чоловіка боржника, при цьому РНОКПП відсутній.

Суд першої інстанції зазначає, що відомості про доходи колишнього чоловіка не відображено в деклараціях боржника.

Як слушно зауважує арбітражний керуючий, форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність затверджені наказом міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5. Відповідно до п.п.8, 9 приміток до декларації боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). У разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім`ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк «-». Оскільки боржниці не було відомо про розмір доходів колишнього чоловіка та він їй таку інформацію не надав, тому в деклараціях було проставлено прочерки, що цілком відповідає вимогам Закону. Державна податкова служба України в межах розгляду справи також не надала відомостей про розмір доходів колишнього чоловіка боржника, що свідчить про відсутність таких відомостей у ДПС та обґрунтоване проставлення прочерків в деклараціях про майновий стан боржника. Також, відомості про автомобілі можна було не зазначати в деклараціях про майновий стан оскільки їх вартість не перевищує 30 розмірів мінімальних заробітних плат, що підтверджується листом РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області який наявний в матеріалах справи.

Однак, судом першої інстанції зазначеного вище не враховано.

Не свідчить також про недобросовісність боржника і посилання суду першої інстанції на обставини перетину боржником кордону, яке було вчинено у період з 22.03.2022 по 05.11.2023 18 разів, оскільки такі обставини не спростовують твердження боржника про його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів. Більш того, матеріали справи не містять доказів сплати вартості таких поїздок особисто боржником, як насідок, такі висновки місцевого суду будуються на припущеннях.

Крім цього, боржником було повідомлено суд першої інстанції, що переважаюча частка витрат була спрямована на погашення наявних боргів та відсотків за раніше укладеними кредитними договорами в банківських установах, проте у зв`язку із постійним ростом цін та відсотків за позиками (кредитами) та відповідно не можливістю погашення кредитів за рахунок отримуваних доходів було укладено ряд договорів позики (кредитів) у небанківських фінансових установах (мікрокредити). У зв`язку із відсутністю стабільно високих доходів, підвищенням цін на елементарні побутові товари, ліки та продукти, а також високими відсотковими ставками за мікрокредитами, повертати отримані кредити у встановлені строки стало не можливо, що їх погашення фізично не можливе, що і стало підставою звернення із заявою про порушення провадження в справі про неплатоспроможність.

Зокрема, часткове погашення заборгованості боржником підтверджується з наявних у матеріалах справи довідки АТ "Універсал Банк" про рух коштів ОСОБА_1 (т.2, а.с.31-34) та розрахунку заборгованості (т.2, а.с.97-99), розрахунків заборгованості перед АТ "ПУМБ" за кредитними договорами (т.3, а.с.13-14; 26-27, 53-54). Також, ОСОБА_1 було погашено 180000,00 грн (17.04.2023 на суму 40000 грн, 17.10.2024 на суму 30000,00 грн, 03.04.2024 на суму 110000 грн) заборгованості перед ОСОБА_2 за договором позики від 15.04.2022 (т.2, а.с.112-114).

Однак, суд першої інстанції не перевірив вказаних доводів та прийшов до висновку про відсутність будь-яких реальних, підтверджених відповідними доказами дій боржника щодо вжиття заходів погашення заборгованості за значний період її існування, зазначив про значні середньомісячні витрати боржника.

Поряд з наведеним вище, судова колегія наголошує, що у даному випадку суд повинен надати оцінку поведінці боржника виключно з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а тому помилковими є висновки суду першої інстанції щодо недобросовісності боржника, що ґрунтуються, в тому числі, на обставинах, які стосуються періоду 2022-2023 років.

Суд першої інстанції стверджує про можливе прагнення боржника спонукати кредиторів до відхилення плану реструктуризації (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Колегія суддів зазначає, що на момент проведення зборів кредиторів з дня відкриття провадження у справі пройшло 65 днів, а на момент винесення оскаржуваної ухвали 84 дні, а тому таке посилання суду першої інстанції є безпідставним.

Вказані обставини у сукупності, за висновками колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 недобросовісним боржником та закриття з цих мотивів провадження у справі про його неплатоспроможність.

При цьому, загальна сума визнаних судом кредиторських вимог, заявлених до боржника, у розмірі 395408 грн 29 коп. та відсутність можливості погасити борг свідчить про наявність ознак неплатоспроможності боржника.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, наведених вище обставин справи не врахував, не дослідив, не дав їм жодної правової оцінки та в оскаржуваній ухвалі не відобразив, підстав для ухвалення рішення саме про закриття провадження у справі, замість розгляду клопотання арбітражного керуючого про перехід до процедури погашення боргів боржника, про що висловив свою позицію кредитор з 87,95% кількості голосів, належним чином не мотивував, дотримання учасниками справи своїх процесуальних обов`язків для досягнення мети процедури неплатоспроможності фізичної особи належним чином та у повному обсязі не перевірив, обмежившись лише висновком про недобросовісність боржника, чим допустився поверхневого підходу до вирішення даного питання, що свідчить про неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та арбітражний керуючий в письмових поясненнях просять розглянути та задовольнити повністю клопотання керуючого реструктуризацією про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника.

Однак, оскільки вказане клопотання не розглядалося судом першої інстанції, тому, в силу норм Господарського процесуального кодексу України, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження для розгляду вказаного клопотання.

Колегія суддів зазначає, що в силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судом апеляційної інстанції досліджено та надано оцінку наявним у справі доказам, обставинам справи і доводам скаржника та встановлено неповне дослідження місцевим судом обставин справи, а також порушення ним норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового судового рішення про закриття провадження у справі №903/329/24.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що вимоги кредиторів не є погашеними, провадження у справі №903/329/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 тривало лише 84 дні, суд апеляційної інстанції вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з недобросовісною поведінкою боржника, що свідчить про необхідність скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 у справі №903/329/24 та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

З метою забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку, правової певності кредиторів, вимоги яких є як визнаними за судовими рішеннями, так і були предметом судового розгляду на час винесення оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі, продовження розгляду забезпечить досягнення легітимної мети процедури банкрутства, а також його подальшого процедурного завершення у визначеного процесуальним законом порядку.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів зазначає, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції має бути скасовано з огляду на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.3 ст.271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 у справі №903/329/24 скасувати в частині закриття провадження у справі.

Справу №903/329/24 передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 16.09.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.