Ухвала

від 12.09.2024 по справі 947/22449/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22449/24

Провадження № 1-кс/947/11919/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовженнястроку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000020 від 13.01.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Овідіополь Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, займаючого посаду міського голови Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000020 від 13.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні, 19.07.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація вимагання передачі права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду від 20.07.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 16.09.2024 року, включно.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтовуючи його тим, що завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не виявляється можливим, оскільки для повного, об`єктивного і всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих і процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.

У судовому засіданні -

Прокурор ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Долучив до клопотання копію ухвали Одеського апеляційного суду. Звернув увагу на те, що стороною обвинувачення встановлено нові обставини, якими додатково підтверджується підозра, пред`явлена ОСОБА_4 .

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що повідомлення про підозру є необґрунтованим. Ризики, на які посилається прокурор є недоведеними. Звернув увагу на те, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки. Просив у задоволенні клопотанні відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 заперечувавпроти задоволенняклопотання,посилаючись нате,що підозра пред`явлена його підзахисному є необґрунтованою. Ризиків про які зазначає прокурор не існує в рамках кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний зазначив, що з пред`явленою йому підозрою не погоджується та вважає клопотання сторони обвинувачення необґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 19.07.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація вимагання передачі права на майно з погрозою насильства над потерпілим, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).

Так, слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, доданими в обґрунтування клопотання, зокрема: протоколами допиту потерпілої ОСОБА_9 від 14.01.2024 року, від 20.05.2024 року, від 17.07.2024 року, від 18.07.2024 року, яка повідомила, що невстановлені особи плеснули в її обличчя воду, попередивши, що у разі відмови виконати вимогу ОСОБА_4 щодо передачі належної їй частки у статному капіталі ТОВ «ГОДЖИ» наступного разу замість води буде кислота; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 21.05.2024 року та 19.07.2024 року, який вказав обставини оформлення на нього частки у статутному капіталі ТОВ «ГОДЖИ»; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.07.2024року, який повідомив, що у зв`язку з тривалими переконаннями та погрозами він прийняв рішення про відмову від своєї частки у статутному капіталі ТОВ «ГОДЖИ»; протоколом затримання ОСОБА_4 , безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у ході яких зафіксовано спілкування ОСОБА_4 з іншими особами щодо імовірного вчинення злочину; протоколом обшуку за місцем роботи підозрюваного.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у можливому вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.

Заперечення сторони захисту про те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою спростовуються матеріалами, долученими до клопотання стороною обвинувачення.

Одночасно, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на те, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінально-протиправних дій.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду від 20.07.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 16.09.2024 року, включно.

Ухвалою Одеського апеляційного суду вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Отже, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 16.09.2024 року, прокурор просить продовжити останньому строк дії запобіжного заходу посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, а закінчити досудове розслідування не видається за можливе з об`єктивних причин.

Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступного.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке імовірно загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також суспільно-небезпечний характер інкримінованого підозрюваному злочину та те, що підозрюваний з пред`явленою йому підозрою не погоджується та проживає за межами міста, в якому проводиться досудове розслідування, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження продовжує існувати.

Щодо продовження існування ризику знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , зокрема, можливої причетності до його вчинення значної кількості інших осіб, з огляду на те, що досудове розслідування наразі не завершене, процес збирання доказів у кримінальному провадженні триває, слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може знищити або сховати речі, які містять відомості про злочин, у вчинені якого він підозрюється наразі продовжує існувати.

Також, слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик впливу на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки єдостатні підставивважати,що підозрюваний ОСОБА_4 може наних впливатиз погрозамизастосування насильстваз метоюсхилення їхне даватиправдиві,послідовні показанняу ходідосудового розслідуваннята/абозмінити своїпоказання уподальшому всуді,для уникненняабо мінімізаціїможливої кримінальноївідповідальності завчинення особливотяжкого злочину,адже ОСОБА_4 наразі підозрюєтьсяу вчиненніорганізації вимагання передачі права на майно з погрозою насильства над потерпілим, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, а потерпіла та свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4ст. 95 КПК України.

Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення злочину, а отже, перебуваючи не під вартою, ОСОБА_4 матиме можливість підтримувати зв`язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органу досудового розслідування та, як наслідок, ухиленню від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Відповідно до чого, ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України також продовжує існувати в рамках даного провадження.

Відповідно до вказаного, посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя відхиляє.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.09.2024 року було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000020 від 13.01.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 19.11.2024 року, включно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, необхідність в продовженні строків досудового розслідування була обумовлена необхідністю в проведенні ряду процесуальних дій, так як органу досудового розслідування необхідно: завершити заходи з приводу розшуку майна та активів на території України, які належать підозрюваному та на які може бути накладено арешт у кримінальному проваджені з метою забезпечення конфіскації таких активів, як виду покарання; отримати висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, проведення якої 16.08.2024 року доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; завершити розсекречення матеріалів щодо результатів негласних слідчих (розшукових) дій; на підставі ухвали слідчого судді здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні операторів мобільного зв`язку та провести аналіз отриманих даних; на підставі ухвали слідчого судді здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Господарського суду Одеської області та провести аналіз отриманих даних; встановити інших осіб, причетних до вчинення злочину; з урахуванням отриманих даних, вирішити питання щодо можливості повідомлення підозрюваному про нову підозру та/або зміну раніше повідомленої підозри; провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у яких виникне в ході досудового розслідування.

У зв`язку з чим, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо неможливості завершення досудового розслідування кримінального провадження до закінчення строку запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки проведення вищевказаних слідчих та процесуальних дій забезпечить повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування, а отримані в результаті проведення таких процесуальних дій відомості, матимуть значення доказів у кримінальному провадженні, оскільки підтвердять або спростують причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину за обставинами кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м`якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню.

У відповідності до положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв`язку з чим, враховуючи те, що злочин у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із погрозою застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави підозрюваному.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_7 ,яке погодженопрокурором відділуОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_8 про продовженнястрокузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою врамках кримінальногопровадження №12024160000000020від 13.01.2024року відноснопідозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 10.11.2024року,включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого суддіможе бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1