Ухвала

від 18.09.2024 по справі 336/7778/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.09.2024 Справа № 336/7778/15-ц

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний№336/7778/15-ц Головуючий у 1- інстанції Голубкова М.А Провадження № 22-ц/807/1622/24

У Х В А Л А

18 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Онищенка Е.А.,

суддів: Кухаря С.В., Полякова О.З.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішеннямШевченківського районногосуду м.Запоріжжя від09грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 03.07.2024 року, як особа, що не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Запорізькогоапеляційного судувід 12липня 2024року визнанонеповажними підставидля поновленнястроку наапеляційне оскарженнязаочного рішенняШевченківського районногосуду м.Запоріжжя від09грудня 2015року,наведені узазначеному клопотанні,апеляційну скаргуроку ОСОБА_1 залишено безруху.Наданоскаржнику строк,що неможе перевищуватидесяти днівз днявручення копіїухвали судудля наданнядо апеляційногосуду клопотанняпропоновлення строкунаапеляційнеоскарження з викладенням іншихповажних підставдля йогопоновлення.

Роз`яснено скаржнику, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ст. 357, 358 ЦПК України.

25 липня 2024 року до Запорізького апеляційного суду надійшла уточнена апеляційна скарга на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2015 року, прохальна частина якої містить клопотання про повторний розгляд заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

В обґрунтування клопотання зазначено, що апелянт особисто не ознайомлювалась з матеріалами справи, копію оскаржуваного рішення не отримувала до цього часу. Окрім цього, вказано, що представник апелянта ОСОБА_3 , яка була призначена апелянту Запорізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, діяла не професійно та, після отримання відмови в перегляді оскаржуваного заочного рішення, не подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.

Як вже зазначалось колегією суддів, 15.05.2023 року ОСОБА_1 зверталась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про перегляд заочного рішення (т. 1 а.с. 69-70).

Відповідна заява підписана особисто ОСОБА_1 , що свідчить про її участь у реалізації своїх процесуальних прав в судовому процесі особисто, а не виключно через представника.

Згідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно зістаттею 126ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. ЧиннийЦПК Україниобмежує дискреційні повноваження апеляційного суду стосовно часу поновлення строків на оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьоюстатті 3ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третястаття 3 ЦПК України).

Аналогічні висновки викладені у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/161/13-ц.

Відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони мають право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (995_004), ратифікованоїЗаконом від 17.07.97 N 475/97-ВР( 475/97-ВР ), гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної справи, в якій вона є стороною.

Крім того, ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першомустатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України, суд, -

У ХВ АЛ ИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, третя особа: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Апеляційну скаргу та матеріали, які додані до неї разом з копією ухвали направити особам, які подали апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: