Ухвала

від 21.01.2025 по справі 336/7778/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/7778/15-ц

Провадження №: 2-п/336/3/2025

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2025 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,з участю секретаря судового засідання Морозової В.М.,розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Запорізької міської ради про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради ,третя особа П`ята Запорізька державна нотконтора,про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

02.08.2024 р.Запорізька міська рада(далі ЗМР) звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2015 року у цивільній справі № 336/7778/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно та просила суд поновити строк для подання цієї заяви.

Заяву мотивовано тим, що ЗМР не була обізнана про розгляд зазначеної справи, не отримувала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками, не була належним чином повідомленою про розгляд справи, оскаржене рішення нею не отримувалось.

Вважає, що суд ухвалив рішення на підставі неналежних доказів, недоведених обставин, не врахував наявність інших співвласників спірного жилого будинку,невірно визначив частку у спільному майні,яка входить до складу спадщини,про право власності на яке ОСОБА_1 заявлений позов,що мало наслідком ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Галущенко Ю.А.

Позивач ОСОБА_1 надала письмові заперечення,за змістом яких просить суд відмовити у задоволенні заяви ЗМР про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Аргументуючи свою позицію ,зазначає,що в матеріалах цивільної справи наявні докази належного та завчасного вручення уповноваженій особі відповідача ЗМР ухвали про відкриття провадження у справі,позову з додатками,судових повісток тощо,так само документально підтверджено вручення уповноваженій особі відповідача ЗМР копії заочного рішення суду від 09.12.2025 р. ще 18.12.2015 р.,чим повністю спростовані доводи ЗМР про необізнаність щодо розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення у цій справі.

Третя особа П`ята Запорізька державна нотконтора надала суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без їх участі.

В судовому засіданні представник ЗМР з викладених вище підстав підтримав заяву про перегляд заочного рішення та аргументи на користь поновлення строку для подання цієї заяви. Водночас,не спростував доводів позивачки про наявність в матеріалах цивільної справи доказів належного та завчасного вручення уповноваженій особі відповідача ЗМР всіх процесуальних документів та повісток,зазначивши,що особисто з матеріалами справи не ознайомлювалась.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кузнєцов Д.О.просили суд відмовити у задоволенні заяви ЗМР про перегляд заочного рішення,наголосивши на тому,що відсутні у сукупності дві обставини,за наявності яких заочне рішення може бути скасовано судом,який його ухвалив,а саме:відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи,а доводи на користь пропуску строку подання заяви про перегляд заочного рішення повністю спростовані матеріалами справ.

Суд ,оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Шевченківського суду м.Запоріжжя від 13.11.2015 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради до розгляду, відкрито провадження у цій справі та призначено судове засідання у справі 25.11.2015 року (а. с. 20).

18.11.2015 року уповноважена особа ЗМР отримала судову кореспонденцію (ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.11.2015 р., копію позовної заяви та судову повістку про виклик до суду 25.11.2015 р. , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 21,26).

У зв`язку з неявкою представника відповідача ЗМР у судове засідання 25 листопада 2015 року розгляд справи було відкладено та призначено у судовому засіданні 09 грудня 2015 року(а.с.47) ,судова повістка відповідачу ЗМР була направлена поштою та вручена уповноваженій особі під розписку завчасно 30.11.2021 р.(а. с. 49).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09 грудня 2015 року у справі № 336/7778/15-ц позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 53-33).

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя направляв на адресу відповідача ЗМР копію заочного рішення із супровідним листом від 09.12.2015 р. (а.с.56), у матеріалах справи наявні відомості про отримання уповноваженою особою ЗМР заочного рішення суду від 09.12.2015 р.(а.с.62) .

Заяв чи клопотань про ознайомлення з матеріалами справи до подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача ЗМР не подавала та з матеріалами справи не ознайомлювалась.

Із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/54320353 суд встановив, що копія заочного рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09 грудня 2015 року у справі № 336/7778/15-ц надіслана судом до реєстру 15.12.2015 року, зареєстрована 16.12.2015 року, загальний доступ до рішення надано 18.12.2015 року.

Враховуючи встановлені у справі обставини, що свідчать про отримання відповідачем ЗМР судової кореспонденції,суд критично оцінює викладені у заяві пояснення щодо необізнаності відповідача ЗМР про наявність у провадженні суду даної справи та ухвалення заочного рішення.

Так,суд в порядку, передбаченому ЦПК України, повідомив відповідача про відкриття провадження у справі, надіслав копію позовної заяви з додатками, за адресою місцезнаходження відповідача ЗМР як юридичної особи,а також надіслав копію заочного рішення.

Крім того, інформація щодо судового розгляду справи є загальнодоступною, оскільки розміщена на офіційному веб-порталі «Судова влада України», а судове рішення опубліковане у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відтак, під час розгляду справи суд дотримався процедури повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, роз`яснив процесуальні права сторони судового розгляду відповідно до вимог ЦПК України,тобто вчинив всі необхідні процесуальні дії задля надання можливості відповідачу ЗМР організувати ефективну участь у розгляді цивільної справи.

Як передбачено ст.228 ЦПК України у редакції,чинний на час ухвалення заочного рішення,заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Як встановлено з матеріалів справи,копія заочного рішення суду вручена уповноваженій особі відповідача ЗМР 18.12.2015 р.,заява про перегляд заочного рішення подана 02.08.2024 р.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас, процесуальний строк- це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти росії», «Желтя проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Наведене вище узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення,відповідач ЗМР зазначив,що заочне рішення ним отримано 04.07.2024 р.,водночас представник відповідача ЗМР в судовому засіданні пояснила,що особисто з матеріалами справи не ознайомлювалась,інформацію про розгляд справи судом отримано із звернення особи,яка і надала копію заочного рішення 04.07.2024 р.

З наведеного суд встановив,що представник відповідача ЗМР у заяві про перегляд заочного рішення та поновлення строку подання заяви наводить не власні аргументи проти прийняття судового рішення ,а спирається на доводи іншої особи,яка не є учасником справи.

Натомість, із матеріалів справи встановлено, що відповідачу ЗМР з 18.11.2015 року було достовірно відомо про знаходження у провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя на розгляді даної справи.

З часу отримання відповідачем ЗМР судової кореспонденції про прийняття справи до розгляду та копії заочного рішення ,розміщення заочного рішення у відповідному реєстрі із загальним доступом ,минуло більше, як 9 років.

ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» визначав, як обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи.

Відповідач, будучи обізнаним про наявність цієї судової справи, більше як 9 роки не цікавився її рухом, а подаючи заяву про перегляд заочного рішення не навів власних аргументів обґрунтованих підстав неможливості подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тривалого періоду часу, наведені у заяві твердження щодо неотримання ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи , крім того, у судові засідання, призначені25 листопада 2015 рокута 09 грудня 2015 року представник відповідача не з`явився без поважних причин, правом надання заперечень проти позову або клопотань процесуального змісту не скористався.

Відтак,судом не встановлені обставини, які об`єктивно перешкоджали відповідачу передбачені законодавством строки подати заяву про перегляд заочного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, передбачені законом підстави для скасування заочного рішення судом,що його ухвалив,відсутні,а тому заява підлягає залишенню без задоволення, що не перешкоджає відповідачу оскаржити це рішення у загальному порядку.

Керуючись ст.228,126-127, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Запорізької міської ради про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву Запорізької міської ради про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2015 року у цивільній справі № 336/7778/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2015 року у цивільній справі № 336/7778/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: П`ята Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала в частині відмови у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути оскаржена окремо від судового рішення до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з наступного дня після її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи,кому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 24.01.2025 р.

Суддя Ю.А.Галущенко