Ухвала

від 18.09.2024 по справі 566/815/24

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 566/815/24

2-з/566/11/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18вересня 2024року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Феськова П.В.,

при секретарі Подолець Ю.В.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шміда В.В. про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2024 року до Млинівського районного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шміда В.В. про забезпечення позову.

У заяві зазначив, що в провадженні Млинівського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -Острожецька сільська рада Дубенського району Рівненської області, приватний нотаріус Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Рідченко Ольга Йосипівна про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на день його смерті.

22 серпня 2024 року позивачем в порядку ст.49 ЦПК України подано до суду заяву про збільшення позовних вимог. Предметом позову є встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_3 зі своє матір`ю, ОСОБА_4 , спадкодавцем, на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно - земельну ділянку розміром 1.8161 га. кадастровий номер 5623889200:04:004:0374, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Уїздецької сільської ради Млинівського (теперішня назва Дубенський) району Рівненської області, виданого 24.10.2007 року.

Факт постійного проживання позивача з матірю, ОСОБА_4 , до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки остання страждала на онкологічне захворювання, підтверджується, зокрема: довідкою №57, виданою Острожецькою сільською радою 11.06.2024 року, письмовими заявами свідків, лікарським свідоцтвом про смерть матері та буде підтверджена показаннями свідків в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_5 вважає, що ним прийнята спадщина після смерті матері (спадкодавця) на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, тобто в установленому законом порядку. На підтвердження зазначеної обставини позивачем надана до суду довідка відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем без реєстрації місця проживання, що відповідно до чинного законодавства України, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, є належним доказом такого проживання.

У зв`язку з вищенаведеним, позивач заперечує, що єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є його брат, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого спадщину прийняла ОСОБА_2 (спадкоємець першої черги) та яка претендує на все спадкове майно - відповідач у справі.

Крім того, позивач вважає, що видачею спірного свідоцтва про право на спадщину порушені його права та інтереси, про існування якого стало відомо лише у липні 2024 року, коли йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування на спадкове майно після смерті матері, і саме з цим моментом позивач пов`язує виникнення у нього як спадкоємця права на позов щодо його оспорення у матеріально- правовому аспекті.

Вважає, що існує ймовірність вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на відчуження вказаних об`єктів нерухомості, отримання цілої частки спірного майна в спадщину тощо, що порушуватиме права позивача та призведе до виникнення нових судових спорів щодо визнання недійсними укладених договорів із новими покупцями та/або власниками чи визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом тощо, а тому невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість учаснику справи, тобто відповідачу отримати у власність цілі частки спірних об`єктів нерухомості та відчужити їх на користь третіх осіб в будь-який час і, як наслідок, призведе до неможливості поновлення заявником (позивачем) своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Із огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою заяву про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду та до відчуження набутих у спадщину об`єктів нерухомості, а тому така заява підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шміда В.В. про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 1,8161 га, кадастровий номер 5623889200:04:004:0374, що розташована на території Острожецької сільської ради Дубенського (бувший - Млинівський) району Рівненської області із забороню відчуження, вчинення будь-яких реєстраційних та нотаріальних дій, у тому числі, оформлення прав на спадкове майно.

Копію ухвалинаправити до Млинівського відділу ДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та державному реєстратору Млинівської селищної ради Дубенського району Рівненської області, для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Суддя П.В. Феськов