Рішення

від 20.10.2010 по справі 9/379

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/379

20.10.10

За позовом     Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Україна"

про                  стягнення 22 966,07 грн.,

Суддя   Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача      ОСОБА_2. (дов. б/н від 15.06.2010р.)

Від відповідача  не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Україна" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 21777,00 грн. основного боргу, 827,52 грн. інфляційних втрат, 361,55 грн. 3% річних за договором оренди об’єкта нерухомого майна б/н від 01.11.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/379, розгляд справи призначено на 30.09.2010 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договору оренди об’єкта нерухомого майна б/н від 01.11.2007 року відповідачем в частині оплати  орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 року розгляд справи був відкладений на 20.10.2010 року, у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі витребуваних судом доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2010 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 року про відкладення розгляду справи, проте направлений конверт повернувся до канцелярії суду, у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 19.10.2010 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала, а саме: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс, 1.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р.N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2007р. між позивачем як суб'єктом підприємницької діяльності та відповідачем був укладений договір оренди об’єкта нерухомого майна, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове володіння квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 78 кв. м., що є приватною власністю позивача на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2006 року №1702827, посвідчений приватним нотаріусом Кияшко А.В.

Відповідно до п.2.1. договору об’єкт передано відповідачу для використання під офіс структурного підрозділу підприємства та інші потреби, відповідно до його предмета діяльності.

Згідно з п.п. 3.4., 3.5. договору при передачі об’єкта складається акт здачі-приймання, який підписується представниками сторін. Об’єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта здачі-приймання.

Відповідно до п. 5.1. договору основна орендна плата за весь об’єкт в цілому складає 11615,00 грн. за місяць.

Згідно з п.5.2. договору орендна плата сплачується в безготівковому  порядку на розрахунковий рахунок позивача наперед, не пізніше 20 числа кожного місяця.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що крім основної орендної плати відповідач, не пізніше 11 числа кожного місяця, сплачує відповідачу на підставі рахунку вартість спожитих послуг електроенергію, телефон та водопостачання, пов’язаних з об’єктом оренди.

Відповідно до п.7.2. цього договору, відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.

Згідно акту здачі-приймання об’єкта нерухомого майна від 01.11.2007 року, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 78 кв. м., що є приватною власністю позивача на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2006 року №1702827, посвідчений приватним нотаріусом Кияшко А.В.

          01.11.2008 року між сторонами було укладена додаткова угода №1 до договору оренди, якою п. 5.2. викладено в наступній редакції: «Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача або готівкою, шляхом виплати коштів з каси відповідача наперед, не пізніше 20 числа кожного місяця.

          Згідно пункту 6.3. відповідач облаштував окремий вхід по проекту вхідної групи затвердженого згідно чинного законодавства, що дає право на тимчасове зменшення орендної плати. Витрати на облаштування окремого входу, згідно кошторису, складають 10 000,00 грн., орендна плата за об’єкт складає 11 615,00 грн.. Таким чином, орендна плата за грудень місяць складає: 11615,00 -10 000,00 - 1 615,00 грн.

01 лютого 2009 року сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору оренди, якою було змінено п.1.1. та п. 5.1. у додатковій угоді №2 сторони погодили, що з 01 лютого 2009 року орендна плата становить 5808,00 грн. на місяць, а загальна площа що орендується зменшена та складає 38 кв. м. Орендна плата має сплачуватись у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача у термін не пізніше 20 числа кожного місяця.

01 грудня 2009 року відповідач направив позивачу гарантійний лист щодо погашення боргу за договором оренди, який повинен був сплачуватися частинами, а саме: 9195,00 грн. до 20 грудня 2009 року; 9195,00 грн. до 20 січня 2010 року; 9195,00 грн. до 20 лютого 2010 року.

16.12.2009 року відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 5808,00 грн., згідно з банківською випискою, копія якої, наявна в матеріалах справи.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 21777,00 грн. (27585,00 грн. –5808,00 грн.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.  759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення 21777,00 грн. основного боргу, 827,52 грн. інфляційних втрат та 361,55 грн. 3% річних за період з 17.12.2009 року по 06.07.2010 року.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Україна" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1,  код ЄДРПОУ 34926295) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 21777 (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. основного боргу, 827 (вісімсот двадцять сім) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 361 (триста шістдесят одна) грн. 55 коп. 3% річних, 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 66 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

                                             Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 21.10.2010 року