Рішення

від 15.10.2010 по справі 11/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/290

15.10.10

За позовом

Заступника прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі

1) Київської міської ради,

2) Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві

до  

Приватного підприємства "ГК СКА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Комунальне підприємство "Солом’янка-Автопарк-Сервіс" у Солом’янському районі міста Києва

про

звільнення земельної ділянки

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратури

Демиденко Н.П., Джурик О.М. –старші помічники прокурора

від позивача-1     

Дорошенко О.С., Ткаченко А.Т. –представники

від позивача-2

не з’явились

від відповідача  

Акінфієв О.С. –представник, Фітро В.Ф. –директор

від третьої особи

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві про зобов’язання Приватного підприємства "ГК СКА" звільнити земельну ділянку площею 0,13 га по вул. М. Василенка, 21 у Солом’янському районі міста Києва та привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач використовує зазначену вище земельну ділянку під розміщення автостоянки без документів на право користування землею.

Позивач-1 позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та у наданих суду письмових поясненнях повідомив, що відповідач не звертався до Київської міської ради із заявою про надання спірної земельної ділянки у власність чи користування, відповідно міська рада, як розпорядник земель у місті Києві, не приймала рішення про передачу спірної земельної ділянки на користь позивача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що 04.01.1996 та 12.03.1998 між Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва та відповідачем укладено договір на право тимчасового користування землею. Після закінчення терміну дії договору орендодавець не заперечував проти подальшого використання орендарем спірної земельної ділянки, у зв’язку з чим термін дії договору продовжився на той самий термін. Крім того, 01.08.2009 та 01.08.2010 між Комунальним підприємством "Солом’янка-Автопарк-Сервіс" у Солом’янському районі міста Києва та Приватним підприємством "ГК СКА" були укладені Договори № 02/05/04-а по надання послуг на організацію експлуатації об’єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів. А тому, на думку відповідача, він на законних підставах використовує земельну ділянку по вул. М.Василенка, 21. Крім того, відповідач зазначає, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо Приватного підприємства "ГК СКА" проведена не уповноваженим на це органом.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд                                    

В С Т А Н О В И В:

04.01.1996 між Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва та Приватним підприємством "ГК СКА" було укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

За умовами вказаного Договору Жовтнева районна державна адміністрація міста Києва надала, а Приватне підприємство "ГК СКА" прийняло в тимчасове короткострокове користування на умовах оренди строком на один рік земельну ділянку площею 410 кв.м для розміщення та експлуатації тимчасової відкритої автостоянки по вул. Василенка, 21.

Розпорядженням Жовтневої районної державної адміністрації міста Києва № 401 від 11.03.1998 продовжено Приватному підприємству "ГК СКА" дозвіл на тимчасове короткострокове користування земельними ділянками на умовах оренди терміном на один рік для розміщення та експлуатації тимчасових площадок для відстою автомобілів та кіосків для охорони по вул. Василенка, 21 та бульв. Івана Лепсе, 4 за рахунок земель міста без права передачі їх в оренду.

12.03.1998 між Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва та Приватним підприємством "ГК СКА" укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

За умовами вказаного Договору Жовтнева районна державна адміністрація міста Києва надала, а Приватне підприємство "ГК СКА" прийняло в тимчасове користування на умовах оренди строком на один рік земельну ділянку площею 1 236,0 кв.м для розміщення тимчасової площадки для відстою автомобілів та кіоску для охорони по вул. Миколи Василенка, 21.

01.06.2001 між Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва та Приватним підприємством "ГК СКА" укладено Договір про спільну діяльність, з гідно з яким сторони зобов’язались створити належні умови для експлуатації платного об’єкту зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів за адресою: вул. Василенка, 21.

01.08.2009 та 01.08.2010 між Комунальним підприємством "Солом’янка-Автопарк-Сервіс" у Солом’янському районі міста Києва та Приватним підприємством "ГК СКА" були укладені Договори № 02/05/04-а по надання послуг на організацію експлуатації об’єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів.

За умовами вказаних договорів Комунальне підприємство "Солом’янка-Автопарк-Сервіс" у Солом’янському районі міста Києва доручило, а Приватне підприємство "ГК СКА" прийняло на себе обов’язок організувати експлуатацію та функціонування об’єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів за адресою: вул. Василенка, 21.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з Положенням про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008, Держкомзем є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, одним з основних завдань якого є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно п. 7 вказаного Положення Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 № 123 затверджено Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі.

Одним з основних завдань головного управління є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (п. 3 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі).

Згідно з підпунктом 37 пункту 4 3 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів.

10.06.2010 Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві складено Акт № 1022/37 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: вул. М.Василенка, 21 у Солом’янському районі міста Києва.

В результаті перевірки встановлено, що станом на 10.06.2010 Приватне підприємство "ГК СКА" використовує земельну ділянку орієнтованою площею 0,13 га для експлуатації та обслуговування автостоянки за адресою: вул. М. Василенка, 21 у Солом’янському районі міста Києва на підставі договору на право тимчасового користування з Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва від 12.03.1998 № 401, термін дії якого закінчився 12.03.1999, чим порушено строки повернення тимчасово займаних земель.

За результатами перевірки Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві видано Приватному підприємству "ГК СКА" припис № П1022/37 від 10.06.2010 про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Актом № А1409/37 від 12.07.2010 перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що станом на 12.07.2010 Приватне підприємство "ГК СКА" продовжує використовувати земельну ділянку орієнтованою площею 0,13 га для експлуатації та обслуговування автостоянки за адресою: вул. М. Василенка, 21 у Солом’янському районі міста Києва на підставі договору на право тимчасового користування з Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва від 12.03.1998 № 401, термін дії якого закінчився 12.03.1999, чим порушує вимоги припису від 10.06.2010 № П1022/37.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до положень ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.   

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтями 123 та 124 Земельного кодексу України визначено умови надання земельних ділянок комунальної власності у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

          Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину (щодо земельної ділянки, набутої у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд констатує, що землею, яка перебуває у комунальній власності міста Києва розпоряджається Київська міська рада шляхом прийняття відповідних рішень про надання зацікавленій особі у користування земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач твердження прокуратури та позивача-1 належними засобами доказування не спростував, жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку не надав.

Договір про спільну діяльність, Договори № 02/05/04-а по надання послуг на організацію експлуатації об’єкту платного зберігання (тимчасового відстою) транспортних засобів не надають відповідачу права на користування земельною ділянкою та не є правовстановлюючими документами в розумінні ст. 126 Земельного кодексу України.  

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено судом вище, між Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва та Приватним підприємством "ГК СКА" 12.03.1998 укладено Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) строком на 1 рік, тобто до 12.03.1996.

Таким чином, на момент розгляду спору строк дії  вказаного договору закінчився.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Земельного кодексу України 1991 року (в редакції чинній на момент закінчення строку дії Договору на право тимчасового користування землею) орендар має переважне право на поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії.

Згідно з п. 3.2 Договору на право тимчасового користування землею землекористувач (відповідач) має право поновлювати договір після закінчення строку його дії.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент закінчення строку дії Договору на право тимчасового користування землею) договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення терміну, на який було укладено договір.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент закінчення строку дії Договору на право тимчасового користування землею) після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Тобто цією нормою та умовами Договору не передбачений порядок автоматичного поновлення (продовження) договору тимчасового користування землею (оренди), як вказує відповідач, а лише визначено переважне право відповідача на поновлення договору. Поновлення договору відбувається у встановленому законодавством порядку.  

Щодо посилання відповідача на те, що фізична особа, яка є користувачем спірної земельної ділянки надала згоду на тимчасове розміщення об’єкту платного зберігання автотранспорту на вказаній земельній ділянці, то суд відзначає, що згідно Витягу з бази даних Державного земельного кадастру станом на  01.09.2010 фізичній особі була надана земельна ділянка по вул. Миколи Василенка, 21 в оренду строком на 1 рік, який закінчився 01.07.2007.

Суд враховує посилання позивача на те, що позов подано прокурором в інтересах неіснуючого позивача - Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві, однак відзначає наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України представництво громадян або держави у суді у випадках, визначених законом, покладено на органи прокуратури.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального України).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального України  позивачем у справі, порушеній за заявою прокурора, виступає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Але який саме “державний орган” (законодавчої чи виконавчої влади), закон не зазначає. Це поняття уточнює рішення Конституційного Суду України від 08.04.199 №3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) –орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Тобто поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов’язок  щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів громадянина або держави. Таким органом, відповідно до  ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, виступає орган державної влади чи орган місцевого самоврядування. Під органами місцевого самоврядування  маються на увазі створені на підставі Конституції України та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” представницькі органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи (виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи - ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

В даному випадку позивачем-1 прокурор визначив Київську міську раду, яка є розпорядником земель територіальної громади міста Києва, земель комунальній власності міста Києва.  

Оскільки, як встановлено судом, відповідач використовує згадану вище земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів, вимоги прокуратури визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача і підлягають стягненню на користь державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Приватне підприємство "ГК СКА" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 39/2, ідентифікаційний код 24248762) звільнити земельну ділянку площею 0,13 га по вул. М. Василенка, 21 у Солом’янському районі міста Києва.

3.  Зобов’язати Приватне підприємство "ГК СКА" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 39/2, ідентифікаційний код 24248762) привести земельну ділянку площею 0,13 га по вул. М. Василенка, 21 у Солом’янському районі міста Києва у придатний для використання стан.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ГК СКА" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 39/2, ідентифікаційний код 24248762, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                 Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 20.10.2010