Постанова

від 24.09.2024 по справі 299/2637/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 299/2637/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,

суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.

за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович про ухвалення додаткової постанови в справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович та Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області на заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2021 року, ухвалене головуючою суддею Бак М.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

встановив:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі КУ «ЦОЗО») про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано накази КУ «ЦОЗО» від 13 травня 2021 року № 36к «Про оголошення догани», № 37к «Про оголошення догани» та № 40к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Виноградівській ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаді директора з 13 травня 2021 року. Стягнуто з КУ «ЦОЗО» на користь ОСОБА_1 50 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2022 року заяву КУ «ЦОЗО» про перегляд заочного рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2021 року залишено без задоволення.

В апеляційнійскарзі відповідачКУ «ЦОЗО» посилався на незаконність та необґрунтованість цього заочного рішення місцевого суду внаслідок порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав установленими та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Не погоджуючись із заочним рішенням місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник-адвокат Нечаєв В.В., також оскаржила таке в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв В.В., задоволено частково.

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області, залишено без задоволення.

Заочне рішення Виноградівського районногосуду від12серпня 2021 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення даної вимоги.

Стягнуто з Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 58802,94 гривні середнього заробітку за час вимушеного прогулу з якої підлягають відрахуванню обов`язкові податки і збори.

У решті, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1362,00 гривні судового збору за подачу апеляційної скарги.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник-адвокат Нечаєв В.В., звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення. Вказану заяву мотивує тим, що на користь позивачки слід стягнути судові витрати, понесені нею за надання правничої допомоги в судді апеляційної інстанції в розмірі 6 400 грн та судового збору за подання касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подану заяву частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 13 договору про надання професійної правничої допомоги від 31.05.2021 клієнт зобов`язаний оплатити надані адвокатом послуги (гонорар), порядок обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються згідно з окремою домовленістю між сторонами. У випадку не досягнення такої домовленості, клієнт погоджується оплатити розмір гонорару, що визначений рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018 протягом 3-х днів з дня отримання від адвоката акту-розрахунку.

Актом №1 здачі-приймання наданих послуг за договором від 31.05.2021 про надання правової допомоги підтверджено, що адвокатом Нечаєвим В.В. надано ОСОБА_1 юридичні послуги: правова консультація, розробка правової позиції; написання апеляційної скарги на рішення суду; ведення справи в апеляційному суді.

Відповідно до квитанції від 31.07.2024 ОСОБА_1 сплачено адвокату Нечаєву В.В. 6 400 грн.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості таких дій у справі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 400 грн.

Крім того, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв В.В., просить стягнути судовий збір за подання нею касаційної скарги.

Відповідно до квитанції 2959-1154-1636-1660 від 22.11.2022 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 7264 грн, яку слід стягнути з відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 133, 137, 138, 141, 2071 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович про ухваленнядодаткової постанови щодо стягнення витрат на правничу допомогу, задовольнити.

Стягнути з Комунальної установи «Центр з обслуговування закладів освіти» Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6 400 гривень за надання професійної правничої допомоги та 7 264 гривень судового збору за подання касаційної скарги.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови суду складено 24 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: