ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2024 р. Справа№ 910/5887/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників:
від позивача: Романюха Д.М. - адвокат, посвідчення № 3294;
від відповідача: Ліпінський Є.В. - адвокат, посвідчення № 5244;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 (повний текст -03.06.2024)
у справі № 910/5887/22 (суддя - Гулевець О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ"
про стягнення 1 386 368,59 грн.
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» (надалі - відповідач) про стягнення 1 386 368,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ" штрафних санкцій у сумі 1 386 368,59 грн та судовий збір у сумі 20 795,54 грн.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ" 24.06.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (яка була зареєстрована 25.06.2024), в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "НВК "НОПЕК" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі №910/5887/22. Апеляційну скаргу ТОВ "НВК "НОПЕК" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 по справі №910/5887/22 - задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 по справі № 910/5887/22 - скасувати повністю. У задоволенні позовної заяви ТОВ "Енерготрейдинг" про стягнення з ТОВ "НВК "НОПЕК" неустойки у розмірі 1 386 368,59 грн. - відмовити повністю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5887/22.
Розгляд справи відкладався, зокрема 03.09.2024 - на 16.09.2024.
В судове засідання 16.09.2024 з`явились представники позивача та відповідача. Представник скаржника свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін: узгодження учасниками провадження продовження строку розгляду справи), враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції ухвалив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, що обґрунтовується наступним.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ТОВ «Енерготрейдинг» зазначав, що має можливість нарахування неустойки відповідно до пункту 57 «Положения о поставках продукции производственно-технического назначения» (утверржденного постановлением Совета Министров СССР от 25июля 1988 г. №888).
Разом з цим, відповідно до п.6.1. договору за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору.
Пунктом 6.3. договору сторони визначили, що у випадках, які не врегульовані умовами цього договору, сторони керуються ЦК України та діючим законодавством.
Таким чином, з огляду на те, що ТОВ «НВК «НОПЕК» та ТОВ «Енерготрейдинг» не визначили у договорі, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору регулюється саме Положенням №888, останнє не може бути застосоване до спірних правовідносин.
А тому, за доводами скаржника, суд має обґрунтовані підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ «НВК «НОПЕК», скасування оскаржуваного рішення та відмови ТОВ «Енерготрейдинг» у задоволенні позову.
Окрім цього, скаржник зазначив про право відповідача на зупинення виконання ТОВ «НВК «НОПЕК» договору внаслідок невиконання ТОВ «Енерготрейдинг» своїх зобов`язань з оплати вже поставленого вугілля.
Тому ТОВ «НВК «НОПЕК» вважає, що суд апеляційної інстанції має обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позову.
Окрім цього зазначив про необхідність врахування обставин, встановлених рішенням у справі №905/482/22 у іншій господарській справі.
Таким чином, скаржник просив задовольнити апеляційну скаргу у даній справі та скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове - про відмову в позові повністю.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У поданому позивачем відзиві сторона заперечує проти доводів апеляційної скарги у даній справі, просить залишити її без задоволення, посилаючись на практику Верховного Суду, в якій судами було застосовано Положення № 888 в частині нарахування неустойки. При цьому сторона зазначила, що неустойка, що встановлена пунктом 57 «Положения о поставках продукции производственно-технического назначения» (№ 888), підлягає застосуванню до господарських відносин сторін за договором № 06/10-1ЕТ на постачання вугільної продукції від «06» жовтня 2020 року.
А тому позивач просив залишити апеляційну скаргу у даній справі без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 06.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ» (постачальник, відповідач) укладено договір про постачання вугільної продукції № 06/10-1ЕТ (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується у 2020 році поставити (передати) у власність покупця вугільну продукцію (далі-вугілля) в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому договорі та Специфікаціях до нього.
Покупець приймає вугілля, що поставляється, оплачує його вартість відповідно до умов цього договору (п. 1.2. договору).
Згідно п. 2.1. договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах, передбачених специфікаціях до цього договору, за реквізитами покупця або вантажоотримувача, вказаними у цьому договорі та (або) у специфікації.
У відповідності до п. 2.1.1 договору сторони узгодили, що у додаткових угодах до договору можуть бути узгоджені інші умови поставки вугілля.
Пунктом 2.1.4 договору сторони обумовлюють, що під датою відвантаження розуміється дата, вказана у відбитку штампа залізничної станції відправлення на залізничній накладній (квитанції), що свідчить про приймання вантажу до перевезення.
У пункті 2.2 договору визначено, що вантажоотримувачем за цим договором є: найменування: СО ПАТ «Донбасенерго» Слов`янська ТЕС; адреса: 84181, Донецька обл., м. Миколаївка; код Вантажоотримувача (для залізничних перевезень): 4711; станція вантажоодержувача (призначення, для залізничних перевезень): «Електрична» Донецької залізниці; Код станції: 490602.
Згідно з п. 2.10. договору право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання та скріплення печатками обома сторонами договору відповідних актів приймання-передачі вугільної продукції. На підставі даних кількості та якості вугілля, що зазначені в актах звіряння за кількістю та якістю вугільної продукції, складених згідно п.4.13 договору, постачальник складає, підписує зі свого боку та надає покупцю два примірника акту приймання-передачі вугільної продукції. Акт приймання-передачі вугільної продукції підписується між уповноваженими представниками сторін за місцезнаходженням однієї із сторін та повинен містити наступні данні (в тому числі але не виключно): номер та дату договору; марка та кількість поставленої вугільної продукції; номера та дати посвідчень якості на вугільну продукцію, або сертифікату незалежної інспекції (SGS, Incolab, тощо); дату підписання акту приймання-передачі та підписи уповноважених осіб постачальника та покупця з відбитками печаток.
Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що сторони узгоджують, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку вугілля у кількості, що визначена в цьому договорі та/або у відповідній специфікації до нього.
За умовами п. 3.1.2 договору постачальник поставляє покупцю вугілля зазначене у специфікаціях до цього договору - (вугілля кам`яне для пиловидного спалювання на ТЕС).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна вугілля за одиницю і по позиціях вказана в Специфікаціях. Ціна вугілля приймається на умовах, викладених в Специфікаціях.
Сума договору складається із суми відповідних специфікацій до договору (п. 5.6. договору).
Згідно з п. 6.1. договору за невиконання або неналежного виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору.
Відповідно до п. 6.3. договору у випадках, які не врегульовані умовами цього договору, сторони керуються ЦК України та діючим законодавством.
Строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов`язань (п. 9.1. договору).
Додатковою угодою № 1 від 30.12.2020 до договору на постачання вугільної продукції № 06/10-1ЕТ від 06.10.2020 сторони дійшли згоди про внесення в пункт 9.1 договору, а саме: «Строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов`язань». Інші умови договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.
Між позивачем та відповідачем укладено Специфікації до договору про постачання вугільної продукції №06/10-1ЕТ від 06.10.2020, а саме:
- Специфікація № 1 від 06.10.2020 року на постачання вугільної продукції - вугілля кам`яного марки АШ (0-6) у кількості (+/- 5 %) 5 300,0 тон iз базовою ціною однієї тони 2 456,83 грн з ПДВ, термін постачання: жовтень 2020 року - березень 2021 року;
- Специфікація № 2 від 17.12.2020 року на постачання вугільної продукції - вугілля кам`яного марки АШ (0-6) у кількості (+/- 5 %) 2 530,0 тон iз базовою ціною однієї тони 2 163,51 грн з ПДВ, термін постачання: грудень 2020 року - січень 2021;
- Специфікація № 3 від 07.09.2021 року на постачання вугільної продукції - вугілля кам`яного марки АШ (0-6) у кількості (+/- 5 %) 7 000,0 тон iз базовою ціною однією тони 2 605,96 грн з ПДВ, термін відвантаження: вересень 2021 року - жовтень 2021 року, термін постачання: вересень 2021 року - жовтень 2021 року.
За умовами п. 7 Специфікацій право власності на товар переходить від постачальника до покупця після підписання акту приймання-передачі товару.
Специфікація набирає чинності з моменту її підписання сторонами і є невід`ємною частиною договору №06/10-1ЕТ від 06.10.2020.
За доводами позивача, на виконання договору та специфікацій № 1 та № 2 відповідач поставив позивачу вугільну продукцію у загальній кількості 5508,0 тон вартістю 12 653 345,63 грн, що підтверджується наступними актами прийому-передачі партії вугілля: №1 від 11.11.2020; №2 від 11.11.2020; №3 від 16.11.2020; №4 від 17.11.2020; №5 від 23.11.2020; №6 від 23.11.2020; №7 від 27.11.2020; №8 від 14.12.2020; №9 від 19.01.2021; №10 від 19.01.2021; №11 від 22.01.2021; №12 від 25.01.2021; №13 від 29.01.2021; №14 від 02.03.2021; №15 від 02.03.2021.
Оскільки відповідач не здійснив поставку вугільної продукції відповідно до умов Специфікації № 3 від 07.09.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення неустойки, з урахування толерансу поставки щодо кількості вугільної продукції у мірі +/- 5%, у розмірі 1 386 368, 59 грн (17 329 607,40 грн*8%), нарахованої на підставі п. 6.1. договору та п. 57 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СССР від 25.07.1988 № 888.
ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № 06/10-1ЕТ від 06.10.2020 між позивачем та відповідачем укладено Специфікації до договору про постачання вугільної продукції № 06/10-1ЕТ від 06.10.2020, зокрема: специфікація № 1 від 06.10.2020 року на постачання вугільної продукції - вугілля кам`яного марки АШ (0-6) у кількості (+/- 5 %) 5 300,0 тон iз базовою ціною однієї тони 2 456,83 грн з ПДВ, термін постачання: жовтень 2020 року - березень 2021 року; специфікація № 2 від 17.12.2020 року на постачання вугільної продукції - вугілля кам`яного марки АШ (0-6) у кількості (+/- 5 %) 2 530,0 тон iз базовою ціною однієї тони 2 163,51 грн з ПДВ, термін постачання: грудень 2020 року - січень 2021; специфікація № 3 від 07.09.2021 року на постачання вугільної продукції - вугілля кам`яного марки АШ (0-6) у кількості (+/- 5 %) 7 000,0 тон iз базовою ціною однією тони 2 605,96 грн з ПДВ, термін відвантаження: вересень 2021 року - жовтень 2021 року, термін постачання: вересень 2021 року - жовтень 2021 року.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до правомірності нарахування позивачем неустойки в розмірі 8% непоставленої продукції на підставі Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставку товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888.
Так, згідно з п. 6.1. договору за невиконання або неналежного виконання обов`язків за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України і умов цього договору.
Відповідно до п. 6.3. договору сторони передбачили, що у випадках, які не врегульовані умовами цього договору, сторони керуються ЦК України та діючим законодавством.
Відповідно до статті 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Приписами статті 92 Конституції України закріплено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності (пункт 22).
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР від 12 вересня 1991 № 1545-XII, у зв`язку з Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" та прийняттям Акта проголошення незалежності України встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
В цій частині суд апеляційної інстанції частково враховує доводи скаржника про те, що Положення про поставку товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 № 888 є чинним на час розгляду даної справи.
Водночас, з урахуванням того, що чинним законодавством врегульовано, що розмір штрафних санкцій визначається законом або договором, і постанова Ради Міністрів СРСР не є законом України, суд першої інстанції помилково виходив з того, що Положення застосовується у всіх випадках, коли інше не передбачено договором.
Оскільки, у частині першій статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до частини четвертої статті 231 цього Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, розмір штрафних санкцій законом визначається договором або законом. А оскільки сторони не узгодили можливість застосування Положення № 888, у позові слід відмовити.
В цій частині суд апеляційної інстанції враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 17.11.2021 у справі № 910/17186/20, від 26.10.2021 у справі № 910/17184/20 в частині того, що Положення № 888, що визначає розмір штрафних санкцій, може застосовуватися виключно у випадках, якщо в договорі є пряме посилання на конкретний пункт цього Положення або зі змісту договору видно намір сторін його застосовувати, і це не суперечить іншим положенням актів цивільного законодавства. У такому разі правила Положення № 888 можуть розглядатися як погоджені на розсуд сторін умови зобов`язання, що відповідає принципу свободи договору, що закріплений у статтях 3, 6, 627 ЦК України.
Таким чином, з огляду на те, що у договорі сторони не передбачили можливість застосування Положення № 888, не визначили порядок та розмір штрафних санкцій за порушення покупцем грошових зобов`язань, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача штраф за прострочення оплати поставленого товару.
Суд апеляційної інстанції не приймає доводи як позивача, так і відповідача (з посиланням на неведені постанови Верховного Суду) щодо зупинення виконання свого зобов`язання через порушення іншою стороною строків оплати вже поставленого товару (на підставі ст. 538 ЦК України), оскільки такі доводи з урахуванням висновку суду апеляційної інстанції про неправомірність позивачем застосування Положення №888 при нарахуванні неустойки - фактично не входять до предмету доведення, виходячи із підстав та предмету позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підставі невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також як наслідок неправильне застосування норм матеріального права - рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового - про відмову в позові.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. (п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
9. Судові витрати
Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, ст. 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5887/22 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/5887/22 - скасувати, ухваливши нове рішення - про відмову в позові повністю.
3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції, покласти на позивача.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОТРЕЙДИНГ" (84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Європейська, будинок 120, ідентифікаційний код 41950981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "НОВЕ ОБЛАДНАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ" (04073, місто Київ, вулиця СИРЕЦЬКА, будинок 49-Г, ідентифікаційний код 36379704) 24 954 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 63 коп судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
4. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.09.2024.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121891825 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Коротун О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні