УХВАЛА
30 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 175/5298/23
провадження № 61-16426ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, про визнання частково недійсними матеріалів лісовпорядкування, визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, визнання та зарахування земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, визнання права на оформлення права оренди земельної ділянки рекреаційного призначення, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
10 грудня 2024 року Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»(далі - ДСГП «Ліси України»)за допомогою підсистеми «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2024 рокуі ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу ДСГП «Ліси України» подало до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про поновлення цього строку.
В обґрунтування вказує, що вперше заявником подано касаційну скаргу 6 березня 2024 року та ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року касаційну скаргу повернено заявнику. Зазначену ухвалу оприлюднено 27 серпня 2024 року.
13 вересня 2024 року вдруге подано касаційну скаргу та ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень та залишено касаційну скаргу без руху. З приводу надання суду доказів щодо оцінки земельної ділянки, ДСГП «Ліси України» зверталось до відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області та Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Проте, відомостей щодо грошової оцінки земельної ділянки ДСГП «Ліси України» не отримано. Ухвалою Верховного Суду від 4 листопада 2024 року касаційну скаргу повернено заявнику.
ДСГП «Ліси України», самостійно розрахувавши грошову оцінку земельної ділянки та усунувши недоліки, які стали підставою для повернення касаційної скарги, 18 листопада 2024 року втретє звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 5 грудня 2024 року касаційну скаргу повернено з підстав неналежного підтвердження повноважень представника ДСГП «Ліси України».
Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і що обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Касаційний суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин, ДСГП «Ліси України»на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Водночас касаційний суд враховує, що вперше ДСГП «Ліси України»подало касаційну скаргу у встановлений законодавством строк; протягом тривалого часу ДСГП «Ліси України» не мало можливості отримати відомостей щодо грошової оцінки земельної ділянки від відповідних органів, що призвело до повторного звернення з касаційною скаргою.
Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.
Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ДСГП «Ліси України»строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року заявник вказує неправильне застосування судами норм права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, від 23 грудня 2015 року у справі № 6-377цс15, від 24 грудня 2014 року
у справі № 6-212цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України» строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2024 року.
Витребувати із Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 175/5298/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, про визнання частково недійсними матеріалів лісовпорядкування, визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, визнання та зарахування земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, визнання права на оформлення права оренди земельної ділянки рекреаційного призначення, зобов`язання вчинити певні дії та визнання права комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку.
Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.12.2024 |
Оприлюднено | 05.03.2025 |
Номер документу | 125558488 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні