Постанова

від 01.10.2024 по справі 136/1205/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/1205/23

Провадження № 22-ц/801/1646/2024

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 рокуСправа № 136/1205/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Вінниці цивільну справу № 136/1205/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" а на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року, повний текст якого складено того ж дня, ухвалене у складі судді Кривенка Д.Т.,

встановив:

АТ КБ"Приватбанк"звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №б/н від 22.10.2008 в розмірі 29776,71 грн.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 22.10.2008. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач був ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви. Того ж дня відповідачем була підписана довідка про умови кредитування з використання кредитки "Універсальна 55 днів пільгового періоду" і відповідач власним підписом підтвердив, що ознайомлений з умовами надання банківських послуг. Банком відкрито рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, зазначеному в довідці про зміну умов кредитування. Розмір кредитного ліміту був змінений до 50000,00 грн. Однак свої зобов`язання за договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на 19.06.2023 за ним утворилася заборгованість в розмірі 60316,71 грн, однак, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №б/н від 22.10.2008 в розмірі 29776,71 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Скарга мотивована тим, що відповідач не оспорював заборгованість та не заявляв позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним або нікчемним; судом не постановлено ухвалу про витребування додаткових доказів, відзив на позов відповідач не подав, тому в наданні додаткових доказів не було необхідності; відповідач неодноразово звертався до банку з метою перевипуску карти; виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами у справі; суд не перевірив розрахунок заборгованості та доводи банку про користування позичальником грошовими коштами; судом безпідставно відмовлено у задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до ч. 13ст. 7 ЦПК України,розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно положень ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, що анкета-заява яка підписана відповідачем №б/н від 22.10.2008, містить анкетні дані відповідача, вказівка на тип послуги - "Універсальна 55 днів пільгового періоду" та бажаний кредитний ліміт 500,00 грн.

Як визначено в ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що така анкета-заява є неналежним доказом про отримання кредитної картки з ПІН кодом для верифікації в платіжній системі. При цьому передумовою надання кредиту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника є надання останнім інформації про банківський картковий рахунок, на який кредитодавець має перерахувати необхідні позичальнику кошти.

Також наявний паспорт відповідача, копія якого ним була посвідчена значно пізніше після анкети-заяви.

Представником позивача надано суду довідку про зміну умов кредитування де зазначалося, що відповідачу 21 раз змінювали кредитний ліміт за картковим рахунком. Згідно з довідкою про видачу кредитних карток відповідачу видавали 5 різних карток.

Також довідки про зміну кредитного ліміту та про видачу карток є неналежними та недопустимими доказами існування заборгованості в заявленому представником позивача до стягнення розмірі, оскільки вони не містять обов`язкових реквізитів таких документів (вихідного номера та дати створення) у зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що ці довідки стосуються саме кредитного договору, за яким представник позивача просив стягнути заборгованість з відповідача.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження видачі відповідачу кредитної картки з ПІН кодом для верифікації в платіжній системі та розміру наданого кредиту, а також належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості відповідача за кредитним договором саме у зазначеному в позовній заяві розмірі, а тому суд позбавлений можливості перевірити розмір нарахованої суми боргу.

Суд першої інстанції правильно вважає неналежним доказом наданий представником позивача витяг з Умов та Правила надання банківських послуг, оскільки він не містять підпису відповідача, отож не доведено, що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника (правова позиція Верховного Суду від 03.07.2019, у справі № 342/180/17/14-131цс19, Великої Палати). Оскільки «Умови та правила надання банківських послуг», на які посилається позивач не містять підпису позичальника, такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору №б/н від 22.10.2008. Це положення узгоджується також із правовою позицією у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 по справі №6-16цс-15.

Окрім того, розміри процентної ставки, що визначені у паспорті споживчого кредитування та заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг суттєво не узгоджується з розмірами процентної ставки, що зазначена у витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».

Разом з тим, з наданого банком розрахунку не можливо встановити, з якої саме процентної ставки банк виходив, визначаючи розмір заборгованості за нарахованими та простроченими процентами. Як убачається з розрахунку заборгованості за договором, позивачем самостійно здійснювалось нарахування процентів.

Суд першої інстанції зауважив, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача не може бути підтвердженням існування його заборгованості перед позивачем, оскільки цей розрахунок не є первинним документом, він не відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ №75 від 04.07.2018.

На підтвердження заборгованості за кредитним договором мають бути подані первинні документи, які відповідають вимогам вказаних норм Закону і Положенням.

Так, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На витребування суду позивачем не надано виписку з рахунку відповідача, яка б містила всі необхідні реквізити та відомості за ними. У виписці мають бути зазначені такі реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, де відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом/кредитом); суму оборотів за дебетом/кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Також, суд першої інстанції вірно зазначив, що виписка, яка надана до позовної заяви, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки крім відсутності в ній обов`язкових реквізитів, у ній ще й відсутня інформація про те, яка саме картка є кредитною карткою, за якою позивач нарахував заявлену до стягнення заборгованість, з виписки вбачається, що операції здійснювалися за кількома картками.

Суд першої інстанції зауважив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх неналежними та недостатніми, оскільки вони не підтверджують існування обставин на які посилається позивач і на їх основі не можна встановити заборгованість відповідача.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовна вимога, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №б/н від 22.10.2008 в розмірі 29776,71 грн, не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає. Заявлена сума 29776,71 грн взагалі нічим не підтверджена, що підтверджує неможливість визначити розмір боргу.

Взагалі дивнимє факт,що позивач,за відсутностіжодних дійзі сторонивідповідача зменшиврозмір позовнихвимог,що всвою чергуставить підсумнів всірозрахунки здійсненіпозивачем,а відсутністьвиписки порахунку,встановленої форми,позбавляє судможливості самостійновстановити наявністьчи відсутністьзаборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції встановив всі обставини справи, надав їм належну оцінку, дослідив надані сторонами докази та, з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 рокуусправі №342/180/17, ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

Твердження апелянта про те, що відповідачем не оспорювалася заборгованість, а з позовом про визнання кредитного договору недійсним він не звертався відхиляються колегією суддів, оскільки в справі, що розглядається, в першу чергу потребує доказування наявність кредитних відносин і обов`язок по доказуванню цієї обставини лежить саме на позивачеві.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу.

Згідно частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У даному випадку позивач зобов`язаний довести розмір кредиту, наданого банком, строк, на який виданий кредит та проценти за користування кредитом.

Оскільки позивачем не доведено факту наявності між сторонами кредитних відносин, то і у відповідача не виник обов`язок (право) спростувати зазначену обставину.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.367,374,375,382, 384,389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 05 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Міхасішин

Судді Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник