Справа № 127/28353/22
Провадження № 2/127/1746/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі :
головуючого суді Шаміної Ю.А.,
при секретарі судового засідання Міхеєвій Н.А.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та просила суд визнати протиправним та скасувати наказ в.о. головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи №159/к/тр від 04.11.2022 року про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади юрисконсульта організаційно методичного відділу за сумісництвом, а також поновити її на посаді юрисконсульта Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (ВОЦ МСЕ) з 04.11.2022 року, стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов`язавши головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Даніленко Ю.А. відшкодувати шкоду заподіяну установі в зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_2 (а.с. 1-3). Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з 06.12.2021 по 04.11.2022 позивач працювала на посаді юрисконсульта організаційно-методичного відділу Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи за сумісництвом за безстроковим трудовим договором. Наказом головного лікаря Вінницького обласного центру медико соціальної експертизи Костенка І.М. від 03.12.2021 року №160к/тр ОСОБА_2 було прийнято на посаду юрисконсульта організаційно методичного відділу з 06.12.2021 року за сумісництвом на умовах неповного робочого дня (4 год. в день, робочі дня з понеділка по п`ятницю з 17:00 год. 10 хв. до 21 год. 10 хв.) з посадовим окладом 4 455,00 грн. з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Після звільнення головного лікаря ВОЦ МСЕ І.М. Костенка, на посаду в. о. головного лікаря ВОЦ МСЕ Вінницькою обласною Радою було призначено ОСОБА_4 , яка згідно розпорядження голови Вінницької обласної Ради приступила до своїх обов`язків з 21.10.2022 року. Наказом відповідача від 04.11.2022 року №159 к/тр ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади юрисконсульта організаційно методичного відділу за сумісництвом, 04.11.2022 року, у зв`язку з прийняттям працівника, який не є сумісником, ст. 7 КЗпП України, п.8 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» затвердженого наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28.06.1993 року № 43». При цьому, будь-яких інших норм законодавства в наказі про звільнення не зазначено. В порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_2 було звільнено на 22 тижні вагітності. Оскільки про своє звільнення позивач дізналась в день видачі наказу, який був останнім робочим днем, то вона була позбавлена можливості надати документальне підтвердження про свою вагітність раніше. Крім того в день звільнення, в усній формі вона повідомила в.о. головного лікаря ВОЦ МСЕ Данилекно Ю. про те, що вагітна і звільнення є грубим порушенням. ст. 184 КЗпП України. 07.11.2022 нею офіційно було повідомлено в.о. голови лікаря ВОЦ МСЕ Даниленко Ю., що є наступним днем її звільнення, про свою вагітність, з підтверджуючими документами - відповідною довідкою та з проханням відмінити наказ від 04.11.2022 року № 159/к/тр «Про звільнення» та поновити позивача на посаді юрисконсульта. На своє звернення 14.11.2022 року позивач отримала відмову та пропозицію влаштування на роботу на даному підприємстві за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді офісного службовця (друкування) з наступним графіком роботи з 08:00 до 12:00 год.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2023 в задоволенні позову відмовлено (а.с. 56-59).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 09.05.2023 вказане рішення залишено без змін (а.с. 107-112).
Постановою Верховного Суду від 03.04.2024 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17.02.2023 та постанова Вінницького апеляційного суду від 09.05.2023 скасовані; позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу і поновлення на роботі задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов`язки головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 04 листопада 2022 року № 159/к/тр про звільнення; поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи з 04 листопада 2022 року; у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про зобов`язання головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Даниленко Юлію Анатоліївну відшкодувати шкоду, заподіяну установі у зв`язку із незаконним звільненням ОСОБА_2 , відмовлено; в частині позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 163-170).
26.04.2024 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області справа в частині позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу прийнята до провадження новим складом суду та призначено підготовче засідання (а.с. 174).
Відповідач правом на відзив не скористався.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2024 витребувано у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи довідку про одноденний заробіток ОСОБА_2 станом на день звільнення 04 листопада 2022 року.
22.07.2024 ухвалами суду у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Якименко-Шевчук Ю.О. про витребування доказів відмовлено, а також закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 , яка діє на підставі довіреності від 12.06.2024, позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підтримала, просила стягнути з відповідача за період з 04.11.2022 по 20.09.2024 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 130162,26 грн (без вирахування податків та зборів).
Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, 19.09.2024 подала до суду заяву (вх. №81683) у якій просила проводити судове засідання 20.09.2024 без її участі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи та правовідносини, врегульовані нормами КЗпП України стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судом встановлено,що ОСОБА_2 , маючи постійне місце роботи на посаді юрисконсульта Комунального некомерційного підприємства «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради», з 06 грудня 2021 року до 04 листопада 2022 року працювала на посаді юрисконсульта організаційно-методичного відділу Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи за сумісництвом за безстроковим трудовим договором.
Наказом головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Костенка І. М. від 03 грудня 2021 року № 160к/тр ОСОБА_2 прийнято на посаду юрисконсульта організаційно-методичного відділу Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи з 06 грудня 2021 року за сумісництвом на умовах неповного робочого дня (4 год. в день, робочі дня з понеділка до п`ятниці з 17 год. 10 хв. до 21 год. 10 хв.) з посадовим окладом 4 455,00 грн з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.
Після звільнення головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_5 , на посаду виконуючого обов`язки головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Вінницькою обласною радою призначено ОСОБА_3 , яка згідно з розпорядженням голови Вінницької обласної ради приступила до своїх обов`язків з 21 жовтня 2022 року.
Наказом виконуючого обов`язки головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Даниленко Ю. А. від 04 листопада 2022 року № 159 к/тр ОСОБА_2 звільнено із займаної посади юрисконсульта організаційно-методичного відділу за сумісництвом, 04 листопада 2022 року, у зв`язку з прийняттям працівника, який не є сумісником, на підставі статті 7 КЗпП України, пункту 8 «Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43.
Відповідно до заяви (звернення) від 07 листопада 2022 року ОСОБА_2 поставила до відома виконуючого обов`язки головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Даниленко Ю. А. про свою вагітність, що підтверджує довідка Комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2» від 07 листопада 2022 року № 176.
Згідно з листом виконуючого обов`язки головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Даниленко Ю. А. від 10 листопада 2022 року № 654/03-02/24 ОСОБА_2 повідомлено, що її звільнення не є звільненням з ініціативи уповноваженого органу, відповідно до статті 184 КЗпП України, тому не поширюється на спірні відносини.
Окрім того, станом на час звільнення ОСОБА_2 не попереджала Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи про свою вагітність. Про дану обставину вона повідомили після звільнення 07 листопада 2022 року.
Разом з тим, зважаючи на воєнний стан в Україні та те, що ОСОБА_2 являється вагітною, їй запропоновано роботу за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді офісного службовця (друкування) з наступним графіком роботи з 08 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру підприємств та організацій України від 28 жовтня 2014 року № 12-08/1683 Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи має державну форму власності, організаційно-правова форма державна установа.
Звертаючись з позовом про поновлення на роботі, ОСОБА_2 також просила стягнути з Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Направляючи справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не встановлювали фактичні обставини, необхідні для вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (зокрема, розмір середньої заробітної плати, кількість робочих днів).
Так, при новому судовому розгляді, встановлено, що постановою Верховного Суду від 03.04.2024 визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов`язки головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 04 листопада 2022 року № 159/к/тр про звільнення; поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи з 04 листопада 2022 року.
19.04.2024 виконуючою обов`язки головного лікаря Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Даниленко Ю. А., керуючись постановою Верховного суду від 03 квітня 2024 року (справа №127/28353/22), винесено наказ №61/к/тр, яким: скасовано наказ Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 04 листопада 2022 року №159/к/тр «Про звільнення»; поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта організаційно-методичного відділу з 04 листопада 2022 року за сумісництвом на умовах неповного робочого дня 4 год. 00 хв. в день; старшому інспектору з кадрів ОСОБА_6 повідомити ОСОБА_2 про скасування наказу ВОЦ МСЕ від 04 листопада 2022 року №159/к/тр «Про звільнення» та ознайомити з даним наказом.
Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.
Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує соціальну функцію, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення, і таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства.
Таким чином, у разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/808/16 (провадження №11-134ас18).
Порядок розрахунку середнього заробітку визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок).
Пунктом 2 Порядку встановлено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Оскільки звільнення позивачки відбулося 04.11.2022, тому середня заробітна плата позивачки повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, а саме за вересень та жовтень 2022 року.
Так, відповідно до довідки Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи №11 від 12.07.2024 сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 за вересень та жовтень 2022 року складає 9931,88 грн, а середньоденна заробітна плата 261,37 грн (а.с.194).
При цьому, вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач незаконно звільнена 04.11.2022, то період вимушеного прогулу становить з 04.11.2022 по 03.04.2024 (момент поновлення прав, тобто день ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі), що становить 368 робочих дні.
Таким чином, середній заробіток ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу за вищевказаний період, тобто з 04.11.2022 по 03.04.2024 становить 96184,16 грн (261,37 грн ? 368 робочі дні).
Вказана сума визначена без урахування податків та інших обов`язкових платежів, зважаючи, що справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд визначає вказану сум без урахування цих платежів, на що звертає увагу Пленум Верховного Суду України в постанові від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 992,80 грн судового збору.
Керуючись ст. 235 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, ст. 10-13, 76-89, 141, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Стягнути з Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96184,16 грн (дев`яносто шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні шістнадцять копійок) (без вирахування податків та зборів).
Стягнути з Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи на користь держави 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи, код ЄДРПОУ 20097160, місцезнаходження: вул. Театральна, буд. 14, м. Вінниця, Вінницька область;
третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення суду складено 30 вересня 2024 року.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122070104 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Вінницький міський суд Вінницької області
Шаміна Ю. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні