Постанова

від 04.10.2024 по справі 904/2118/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2118/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Дарміна М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024 (суддя Юзіков С.Г.) у справі № 904/2118/18

За позовом Павлоградської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ"

про зобов`язання вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024 у справі №904/2118/18 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і додані до неї документи без розгляду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ", в якій просить ухвалу від 19.07.2024 скасувати та направити на новий розгляд.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що зазначена ухвала є необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024 є законною та обґрунтованою, яка прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга Відповідача безпідставною і такою, що не підлягає до задоволенню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів оскарження ухвали на час надходження скарги, ухвалою суду від 02.08.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/2118/18 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

05.09.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 03.09.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024 у справі № 904/2118/18; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021 позов задоволено, зобов`язано ТОВ "ЛАРЕЦ" звільнити шляхом демонтажу торгівельного павільйону за свій рахунок, та повернути Павлоградській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, по вул. Горького, б/н площею 0,0050 га, кадастровий номер 1212400000:02:035:0157; стягнуто з ТОВ "ЛАРЕЦ" на користь Павлоградської міської ради 1 762,00 грн. судового збору.

18.08.2021 на виконання рішення видано накази.

02.07.2024 від Боржника надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивована тим, що Боржникові стало відомо, що Павлоградською міською радою направлено ОСОБА_1 запрошення на комісію з визначення та відшкодування збитків власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Павлоград заподіяних внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності з порушенням законодавства. Земельна ділянка кадастровий номер 1212400000:02:035:0157, саме та ділянка, яку зобов`язали звільнити Боржника. Таким чином, Позивач фактично визнає, що земельна ділянка та торгівельний павільйон, який зобов`язали Боржника демонтувати, належить Курченко С.П.

03.07.2024 Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про залишення заяви без руху; надано заявнику строк для усунення 10 днів для наступних недоліків:

- надати докази направлення заяви стягувачу;

- зазначити інших учасників справи;

- надати докази існування обставин, які зазначені в листі Виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 1651/0/2-24 від 24.05.2024 на час розгляду справи.

Роз`яснено заявнику, що у випадку невиконання Боржником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 у справі №904/2118/18 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і додані до неї документи без розгляду.

Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Виносячи оскаржувану ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, господарський суд першої інстанції зазначив, що з наявних у суду доказів вбачається, що ухвалу суду від 03.07.2024 направлено Боржникові до його електронного кабінету і доставлено 04.07.2024 о 20:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відповідно, 15.07.2024 сплив строк на виконання вимог суду щодо усунення недоліків заяви та доданих до неї документів. З урахуванням поштового пробігу, строк на виконання вимог суду, станом на 19.07.2024, закінчився, однак, Позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до частин першої - другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, приписами статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції.

Разом з тим, частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2024 Боржник (відповідач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 заяву залишено без руху, зобов`язано протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали подати до суду витребувані судом документи.

Зазначена ухвала від 03.07.2024 отримана Заявником 04.07.2024 о 20:20 годині, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч.6 ст.242 ГПК України).

Таким чином, Заявник мав усунути недоліки до 15.07.2024 включно.

На виконання вимог ухвали суду від 03.07.2024 про залишення без руху заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявником направлено заяву про усунення недоліків разом з додатками на адресу Господарського суду Дніпропетровської області через відділення поштового зв`язку 10.07.2024.

За приписами ч.ч.6,7 ст.116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2023 у справі №300/2856/22 здійснено висновок, що: «Таким чином, має місце порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання учасниками процесу встановлених судами строків на усунення недоліків поданих заяв (клопотань, скарг тощо) повинні враховувати розумний строк між останнім днем строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги, часом поштового пересилання та часом здійснення канцелярією суду реєстрації такої заяви заявника/скаржника про усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.»

Так, Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 10 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, оператори поштового зв`язку зобов`язані, зокрема, забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 73 Правил № 270 під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.

У цій справі Верховний Суд врахував, що наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень.

Відповідно до пунктів 1, 2 Нормативів №958 їх розроблено відповідно до Закону України «Про поштовий зв`язок», актів Всесвітнього поштового союзу, Правила № 270 та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу II Нормативів № 270 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) становлять: 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Отже, у даній справі судом першої інстанції не було враховано строки поштового пересилання, що призвели до необґрунтованого повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про порушення господарським судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024 у справі №904/2118/18 слід скасувати; справу необхідно направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Зважаючи на вимоги п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (що є чинною на даний час), в разі скасування ухвали суду першої інстанції із направленням справи на подальший розгляд до місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду відповідної справи згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, за результатами розгляду заяви боржника про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має здійснити розподіл суми судового збору, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" за подачу даної апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024 у справі № 904/2118/18- задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024 у справі №904/2118/18 скасувати.

Справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.10.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя М.О. Дармін