Ухвала

від 06.11.2024 по справі 904/2118/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами

06.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2118/18

Суддя Юзіков С.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Павлоградської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ"

про зобов`язання вчинення певних дій

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача: Голубкіна Д.В

Відповідача: ОСОБА_2,. Мерцалов М.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2021, позов задоволено, зобов`язано ТОВ "ЛАРЕЦ" звільнити шляхом демонтажу торгівельного павільйону за свій рахунок, та повернути Павлоградській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, по вул. Горького, б/н площею 0,0050 га, кадастровий номер 1212400000:02:035:0157; стягнуто з ТОВ "ЛАРЕЦ" на користь Павлоградської міської ради 1 762,00 грн. - судового збору.

18.08.2021 на виконання рішення видано накази.

02.07.2024, через систему "Електронний суд", від Боржника надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивована тим, що Боржникові стало відомо, що Павлоградською міською радою направлено ОСОБА_1 запрошення на комісію з визначення та відшкодування збитків власнику земельної ділянки - територіальній громаді міста Павлоград заподіяних внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності з порушенням законодавства. Земельна ділянка кадастровий номер 1212400000:02:035:0157, саме та ділянка, яку зобов`язали звільнити Боржника. Таким чином, Позивач фактично визнає, що земельна ділянка та торгівельний павільйон, який зобов`язали Боржника демонтувати, належить ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03.07.2024 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху. Боржника зобов`язано протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви шляхом надання: доказів направлення заяви Стягувачеві; докази існування обставин, які зазначені в листі Виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 1651/0/2-24 від 24.05.2024, на час розгляду даної справи; зазначення інших учасників справи.

Ухвалу суду від 03.07.2024 направлено Боржникові до його електронного кабінету і доставлено 04.07.2024 о 20:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Відповідно, 15.07.2024 сплив строк на виконання вимог суду щодо усунення недоліків заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до ч.8 ст. 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У встановлений судом строк, Заявник не усунув недоліки заяви зазначені в ухвалі суду від 03.07.2024, у зв`язку з чим, 19.07.2024 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повернуто без розгляду.

23.07.2024 засобами поштового зв`язку надійшла заява Боржника про усунення недоліків від 10.07.2024, однак заява надійшла до суду після повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим заяву про усунення недоліків від 10.07.2024 долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2024, витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/2118/18.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2024, справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження з розгляду заяви за нововиявленими обставинами, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14:30 год. 06.11.2024.

До справи Заявником додано копії:

- виписки з рішення виконкому Павлоградської міської ради № 107 від 13.02.1997р. про надання МПП фірма "Еліксір" земельної ділянки під установку торговельних павільйонів площею 0.0047 га по вул. Горького, в районі центрального ринку на строк оренди -1 рік, при умові демонтажу павільйона в разі необхідності на протязі одного дня (в зв`язку з проходженням кабелю);

- договору від 04.07.1997р., за яким МПП фірма "Еліксір", як "Замовник", замовив, а ТОВ "Велія", як "Підрядник", зобов`язався виконати роботи з будівництва торгового павільйону по вул. Горького;

- акту (№ 991 від 11.12.1997р.) про закінчення будівництва та введення, в якому комісія постановила: поданий до здачі торговий павільйон МПП фірма "Еліксір" по вул. Горького, в районі центрального ринку вважати прийнятим в експлуатацію;

- виписки з рішення виконкому Павлоградської міської ради № 991 від 11.12.1997р., яким затверджено подані акти введення в експлуатацію, зокрема МПП фірма "Еліксір" торговельного павільйону площею 47,0 м2 по вул. Горького, в районі центрального ринка;

- договору купівлі-продажу торговельного кіоску від 01.11.2018р. , укладеного ОСОБА_2 (Продавцем) з ОСОБА_1 (Покупцем), за яким Продавець передав у власність Покупцю торгівельний кіоск загальною площею 47 м2, розташований за адресою: м.Павлоград, вул. Горького (р-н центрального ринку),

Від Позивача 01.11.2024 до суду надійшов відзив на заяву про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2024 за нововиявленими обставинами. У відзиві зазначено, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2021 року є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права. Заява Відповідача про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2021р. за нововиявленими обставинами є безпідставною та не підлягає задоволенню з наступних підстав:

- щодо договору купівлі-продажу торговельного кіоску від 1 листопада 2018 року та листа виконавчого комітету від 24 травня 2024 року. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є лише істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Як встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 2211.2021 у справі № 904/2118/18, договір купівлі-продажу кіоску, укладений між фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не впливає на вирішення цього спору, оскільки ТОВ "ЛАРЕЦ" не є стороною цього договору, а також наведене майно не має необхідних ідентифікуючих ознак, окрім площі (47 мІ) та адреси в районі центрального ринку по вул. Горького;

- щодо виписки з рішення Виконавчого комітету Павлоградської міської ради народних депутатів № 991 від 11.12.1997, відповідні обставини не є нововиявленими, оскільки ОСОБА_2 , будучи директором обох юридичних осіб - ТОВ "ЛАРЕЦ" та МПП фірма "Еліксир", мала знати про існування цього рішення. Відтак, виписка з рішення Виконкому Павлоградської міської ради № 991 від 11.12.1997 не відповідає критеріям нововиявлених обставин;

- щодо акту про закінчення виконання будівельних робіт та вводу в експлуатацію торговельного павільйону та договору про будівництво павільйону від 4 червня 1997 року, ТОВ "ЛАРЕЦ" вказує, що ці документи вважалися знищеними, однак не надано доказів щодо моменту, коли саме Відповідач дізнався про існування цих документів. Крім того, не встановлено, як діяльність суб`єктів, зазначених у договорі, стосується ТОВ "ЛАРЕЦ" та справи № 904/2118/18.

Також 01.11.2024 до суду надійшов додаток до відзиву на заяву про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2024 за нововиявленими обставинами, в якому Позивач просить суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити рішення у справі №904/2118/18 без змін. Позивач вказує, що Відповідач намагається як нововиявлену обставину подати новий доказ, який своєчасно не був наданий під час розгляду справи. Так, лист виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 24.05.2024, наданий за запитом Позивача від 13.05.2024, не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 320 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи і надані докази заявника, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин в розумінні п.1 ч.2 ст.320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення у справі №904/2118/18.

Так, відповідно ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття відповідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це потім, ні господарському суду, який розглядав справ.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, надану судом при прийнятті судового рішення, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 ГПК України.

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №19/5009/1481/11, від 03.04.2018 по справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, ВП Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а).

Суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі ""Науменко проти України", від 18.11.2004, від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може проводитися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі,

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України і має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Таким чином, суд доходить висновку, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути визначені нововиявленими фактами, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, суб`єкти підприємницької діяльності діють у межах законодавства та беруть на себе відповідальність за результати своєї діяльності на власний страх і ризик.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що господарська діяльність ведеться на власний ризик, суд не приймає позицію Заявника, що документи за 1997 рік на підприємстві знайшли лише зараз. Відповідач повинен був належно вести облік документів, і не подання таких документів на стадії вирішення спору є його відповідальністю, як власника цих документів. При цьому, суд бере до уваги, що як керівником ТОВ "Ларец", так і МПП "Еліксір" була ОСОБА_2 . Крім того, з наданих документів не можна зробити однозначного висновку, що павільйон, який належить ТОВ "Ларец" і МПП "Еліксір", є одним і тим самим об`єктом. Запрошення міською радою ОСОБА_1 у 2024 році на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власнику землі - територіальній громаді м. Павлоград, стосовно земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:035:0157, на може свідчити про зайняття наведеною особою зазначеною спірною ділянкою на момент ухвалення рішення у справі №904/2118/18.

Відтак, зазначені обставини не є нововиявленими у розумінні Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями статей 1, 2, 4, 7, 8, 13, 14, 15, 17, 73-79, 86, 230, 234, 235, 255, 257, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" (51400, вул. Дружби, буд. 1/Б, м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 30938642) у задоволенні заяви від 02.07.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021 у справі №904/2118/18.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2021 у справі №904/2118/18 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в строки та порядку, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали - 11.11.2024.

Суддя С.Г. Юзіков