Рішення

від 25.10.2010 по справі 39/198

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/198

25.10.10

За позовом

Приватного підприємства "Ван Тур"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн"

про

стягнення 17 152,00 грн.

                                                  Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача

Недзведська В.П.  дов № б/н від 01.10.2010 р.

від відповідача

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємства "Ван Тур" (позивач) звернулося до Господарського  суду м. Києва  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн”(відповідач) про стягнення 17152,00 грн. заборгованості на підставі договору № 08251 на реалізацію туристичних послуг від 02.04.2010 р. Зазначена сума включає в себе суму основного боргу, а саме 17 152,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач перерахував відповідачу оплату вартості туристичних послуг, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання щодо надання таких послуг не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 р. порушено провадження у справі № 39/198 та призначено справу до розгляду на 27.09.2010 р. о 10:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, 24.09.2010 р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 39/198 було відкладено на 25.10.2010 р. о 10:00 год.

22.10.2010 р. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення позовних вимог № 09-10 від 22.10.2010 р., відповідно до якої збільшив позовні вимоги до 29 712,00 грн.

В судовому засіданні 25.10.2010 р. розглянуто подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог № 09-10  від 22.10.2010 р.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Судом встановлено, що позивачем у вищезазначеній заяві від 22.10.2010 р. було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Крім того, позивачем оплачено держмито в частині збільшення позовних вимог (квитанція № 625 від 31.08.2010 р. в матеріалах справи) та надані докази направлення заяви від 22.10.2010 р. відповідачу (копії фіскального чеку  з описом вкладення у цінний лист знаходяться в матеріалах справи). З огляду на наведене, суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог. А тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 29 712,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні, призначене на 25.10.2010 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 27.09.2010 р, зокрема копію статуту ПП «Ван Тур», та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ті фізичних осіб- підприємців стосовно позивача станом на 21.10.10р.

Представник відповідача в судове засідання, призначеному на 25.10.2010 р.,  не з"явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 27.09.2010 р. не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  Законом України від 07.07.2010 р. № 2453 ) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/198 від 06.09.2010 р. та від 27.09.2010 р. були направлені відповідачу за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 407), яка відповідає адресі місцезнаходження  відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АД № 621984 (зазначений витяг знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Направлення ухвал суду від 06.09.2010 р., та від 27.09.2010 р. відповідачеві підтверджується відповідними відмітками на зворотньому боці цієї ухвали, а наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103010711456 свідчить про отримання ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 39/198 уповноваженим представником відповідача 06.09.2010 р.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/198 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез”явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.10.2010 р. та за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.10.2010 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.04.2010 р. між Приватним підприємством "Ван Тур" (позивач) та  Товариством  з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн"  було  укладено договір на реалізацію туристичних послуг  № 08251 (далі –договір), відповідно п. 2.1. даного договору, турагент (позивач) зобов’язується за дорученням та від імені туроператора (відповідача) за винагороду здійснювати діяльність по реалізації сформованого туроператором продукту і укладенню договорів на туристичне обслуговування з третіми особами (туристами).

На виконання договору на реалізацію туристичних послуг, позивач уклав договір на туристичне обслуговування від 17.05.10р. з гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відповідно до п. 1.1. Турагент (позивач) зобов’язується забезпечити туристу надання комплексу туристичних послуг, а турист зобов’язується на умовах цього договору прийняти і оплатити ці послуги. Відповідно до пунктів 1.2.-1.9., предметом  договору, було надання комплексу туристичних послуг в складі авіаперельоту за маршрутом Київ-Анталія-Київ, розміщення в готелі Granada Luxury Resort and Spa 5* з 09.07.2010р. по 16.07.2010р., харчування, трансфер аеропорт- готель- аеропорт. Як зазначено в п.6.1. договору,  загальна вартість договору складала 18080,00грн. Відповідно до прибуткових касових ордерів від 17.05.2010р., та від 28.06.2010р., ОСОБА_2 оплатив ПП. «Ван Тур»повну вартість послуг- 18080, 00грн.

Також, в рамках виконання договору на реалізацію туристичних послуг, позивач уклав договір на туристичне обслуговування від 07.07.2010 р. з туристом ОСОБА_3.

Відповідно до п. 1.1.договору, Турагент (позивач) зобов’язується забезпечити туристу надання комплексу туристичних послуг, а турист зобов’язується на умовах цього договору прийняти і оплатити ці послуги. Відповідно до пунктів 1.2.-1.9., предметом  договору, було надання комплексу туристичних послуг в складі авіаперельоту за маршрутом Київ-Анталія-Київ, розміщення в готелі Grand Ring Hotel 5* з 10.07.2010р. по 17.07.2010р., харчування, трансфер аеропорт- готель- аеропорт. Як зазначено в п.6.1. договору,  загальна вартість договору складала 13300,00грн. ОСОБА_3 оплатив ПП. «Ван - Тур»13300 грн., тобто повну вартість послуг

Згідно п.1.5 договору на туристичне обслуговування, укладеним між позивачем та відповідачем 02.04.2010р., термін "турпродукт", який наведений в даному договорі, має наступне значення: це розроблений туроператором комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві послуги. Такими послугами в складі турпродукту можуть бути: послуги з авіаперевезення, та/або послуги з трансферу автомобілем чи автобусом до  готелю та у зворотньому напрямку, а/або готельні послуги, та/або екскурсійні послуги, та/або страхові послуги, та/або додаткові послуги (оренда автомобіля, та/або послуги VIP-залів аеропортів, та/або додаткові екскурсійні послуги, та/або послуги гідів-перекладачів, та/або послуги спортивних інструкторів, та/або послуги провідників та/або інші послуги). Склад турпродукту визначається турагентом в замовленні та підтверджується туроператором в підтвердження замовлення.

Відповідно до п.3.2.3 договору, позивач зобов’язаний здійснювати переказ туроператору вартості турпродукту в порядку та в строк, що встановлені п.5.1 договору, та незалежно від розміру, строку фактичного одержання турагентом такої вартості від туриста чи іншої особи та незалежно від факту реалізації турагентом турпродукту.

Пунктом  4.9. договору визначено, що протягом двох робочих днів туроператор зобов’язаний надати тур продукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику турагента документів, які необхідні для споживання турпродукту  (авіаквитків, страхових полісів, рахунку-фактури або інших документів, визначених туроператором залежно від складу турпродукту).

Пунктом 5.1 договору передбачено порядок розрахунків, а саме: турагент здійснює повну оплату замовленого турпродукту за відрахуванням винагороди турагента, передбаченої пунктом 5.3 договору, відповідно до виставленого туроператором рахунку-фактури чи повідомлення туроператора протягом трьох банківських днів з дня їх отримання турагентом.

Зобов’язання по оплаті за турпродукт позивачем виконані повністю та належним чином, відповідно до виставлених відповідачем рахунків фактур, що підтверджуються платіжним дорученням № 301 від 19.05.2010 р. на суму 17 152,00грн., та № 445 від 08.07.2010р. на суму 12560,00грн., тобто на суму вартості туристичного продукту, за мінусом агентської винагороди, яка була отримана позивачем із сплачених туристом грошових коштів.

Відповідно до п.3.1.4. договору, відповідач зобов’язується відповідно до замовлення турагента, підтвердженого туроператором, та на підставі забезпеченого замовлення послуг, які входять до складу турпродукту, надавати турпродукт на реалізацію шляхом оформлення та передачі представнику турагента документів, які необхідні для споживання турпродукту (авіаквитків, та/або страхових полісів, та/або рахунку-фактури, та/або інших документів, визначених туроператором залежно від складу турпродукту).

Відповідач прийнятих на себе зобов’язань не виконав повністю. 09.07.10 на офіційному сайті відповідача karyatour.com.ua, було розміщене інформаційне повідомлення про те, що у зв’язку з фінансовими проблемами приймаючої сторони на території Туреччини компанії Sunspot Seyahat LTD.STI, остання не може виконати зобов’язання з прийому та розміщення туристів на території Туреччини. Відповідач також повідомив, що з 09.07.10 р. ним призупинена діяльність, пов’язана з виїздом туристів закордон, і з 09.07.10 р. всі подорожі до Туреччини анулюються.

08.07.2010р., позивач  надіслав відповідачу лист- вимогу про повернення грошових коштів в розмірі 12 560,00 грн., за рахунком № 012609 від 07.07.10, та 17 152,00 грн. за рахунком № 006216 від 18.05.10р..

04.08.10р. відповідач надіслав лист- відповідь на вимогу № 1529 від 04.08.2010р., у якому повідомляв про неможливість задоволення вимог у зв’язку з недостатністю грошових коштів, що обліковуються на рахунку відповідача.

26.08.2009 р. позивач надіслав відповідачу претензію № б/н від 26.08.2010 р. з вимогами повернути грошові кошти,  внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стосовно надання спірних туристичних послуг, проте відповіді на претензію не отримав.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, перераховані позивачем кошти в сумі 29 712,00грн. не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача 29 712,00грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на наступне.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

По матеріалах справи встановлено, що між сторонами по справі фактично укладений договір про надання туристичних послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Закону України від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР “Про туризм” (надалі –Закон України “Про туризм”), визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав та обов”язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Відповідно до приписів ч.ч. 1 –3 ст. 20 Закону України “Про туризм” визначено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до закону. Договір на туристичне обслуговування може укладатися шляхом видачі ваучера.

Якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів договору (ч. 9 ст. 20 Закону України “Про туризм”).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 29 712,00 грн.  обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 297,12 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карія Тур Юкрейн" (01601,  м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 407, код ЄДРПОУ № 36387940; п/р 26005571185350 в «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ, МФО 322904), а у разі відсутності грошових коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Приватного підприємства «Ван Тур»(49005,  м. Дніпропетровськ, вул. Клари Цеткін, уд. 26, оф.1, код ЄДРПОУ № 33248603; п/р 26005232945 в Базовому відділенні Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»”, МФО 380805) 29 712, 00 грн. (двадцять дев’ять тисяч сімсот дванадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 297,12 грн. (двісті дев’яносто сім гривень 12 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                              Гумега О.В.

Дата підписання повного рішення 28.10.2010р.