Рішення

від 08.10.2024 по справі 922/1935/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/1935/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТА ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" простягнення коштівта за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТА ГРУП" простягнення коштів

за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом) не з`явився;

відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2024 у справі №922/1935/24 в задоволенні первісного позову ТОВ "САНВІТА ГРУП" відмовлено частково. При прийнятті вказаного рішення розподіл судових витрат на професійну правову допомогу судом не здійснювався.

При цьому, до закінчення судових дебатів представником ТОВ "САНВІТА ГРУП" була зроблена заява про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

26.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від ТОВ "САНВІТА ГРУП" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №24291/24) в тому числі на адвокатські витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2024 у справі №922/1935/24 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 08.10.2024 о 12:30 год.

08.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення щодо витрат ТОВ "САНВІТА ГРУП" на професійну правничу допомогу (вх. №25269/24), в яких зазначає, що відсутні підстави для стягнення з ТОВ "ІМЕКС МАКС" жодних судових витрат на професійну правничу допомогу.

Правом на участь представників у судовому засіданні 08.10.2024 сторони не скористалися, про дату, час і місце судового засідання для вирішення питання про судові витрати повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронних кабінетів ТОВ "САНВІТА ГРУП" та ТОВ "ІМЕКС МАКС". При цьому, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх. №24770/24 від 02.10.2024).

Частиною третьої статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані позивачем на підтвердження понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем за первісним позовом до матеріалів справи надані наступні документи:

- договір про надання правової допомоги від 13.05.2024 №23/05, укладений між ТОВ "САНВІТА ГРУП" та адвокатом Діордієвим О.С.;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 23.04.2024 за Договором про надання правової допомоги від 13.05.2024 №23/05 на суму 50.000,00 грн;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 31.05.2024 серії АР №1175898;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 21.03.2014 серії ПТ №1405, видане Діордієву О.С.

- розрахунок наданих послуг.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Відтак, розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в Договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Як вбачається зі змісту наданого позивачем за первісним позовом про надання правової допомоги від 13.05.2024 №23/05 він не містить порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), який обов`язково має визначатися в договорі про надання правової допомоги. Так, у пункті 3.1. вказаного Договору зазначено, що вартість послуг адвоката за цим договором визначається за домовленістю сторін.

Натомість, жодних документів (додатків, додаткових угод, тощо) до Договору про надання правової допомоги від 13.05.2024 №23/05, в яких би сторони погодили порядок обчислення гонорару адвокату (його розмір) за надання правничої (правової) допомоги у справі №922/1935/24 позивачем за первісним позовом до матеріалів справи не додано. Наданий ТОВ "САНВІТА ГРУП" акт прийому-передачі наданих послуг від 23.05.2024 таким документом не є, адже він лише підтверджує надання адвокатом відповідних послуг на суму 50.000,00 грн, крім того у відповідному акті не зазначено, про погодинну оплату, або фіксований розмір.

Також суд не приймає в якості доказу погодження розміру гонорару адвоката наданий позивачем розрахунок наданих послуг від 28.05.2024 за договором про надання правової допомоги від 13.05.2024 №23/05, оскільки такий розрахунок підписаний одноособово адвокатом Діордієвим О.С., що виключає можливість підтвердження домовленості між сторонами цього договору щодо вартості послуг на надання правничої допомоги у визначеному розмірі погодинно у розмірі 2500 грн.

Крім того, з наданого адвокатом договору від 13.05.2024 №23/05 та розрахунку не вбачається, що послуги надавались саме за даними правовідносинами які були предметом розгляду даної справи.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (див. постанову Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 529/201/20).

Додатково суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі, є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення таких договорів, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем за первісним позовом документи на підтвердження понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 50.000,00 грн, не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (див. додаткову постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між ТОВ "САНВІТА ГРУП" та адвокатом Діордієвим О.С. щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (фіксованої або погодинної оплати), враховуючи, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору або укладенням додаткової угоди або підписанням відповідного додатку, та оскільки наданий розрахунок підписаний лише з боку адвоката та не є документом який підтверджує погоджену між адвокатом та клієнтом погодинну суму, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "ІМЕКС МАКС" на користь ТОВ "САНВІТА ГРУП" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50.000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "САНВІТА ГРУП" у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50.000,00 грн.

Додаткове рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного додаткового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове рішення підписано 09.10.2024.

СуддяН.С. Добреля