Ухвала

від 09.10.2024 по справі 640/106/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/106/18

н/п 1-кс/953/7361/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12018220490000031 від 02.01.2018, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.01.2018 по справі №640/106/18, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2024 до Київського районного суду м.Харкова надійшло вказане клопотання власника арештованого майна ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 в якому заявники просили скасувати арешт з належного ОСОБА_3 майна, а саме: нажитлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж б/н (без номерний).

На обґрунтування клопотання зазначає, що арешт було накладено за ініціативою ОСОБА_3 , який 02.01.2018 звернувся до Київського ВП ГУНП в Харківській області із заявою про неправомірні дії АТ «Банк Золоті Ворота» щодо реалізації прав іпотекодержателя за Договором № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) від 17.07.2008, в подальшому у кримінальному провадженні №12018220490000031 від 02.01.2018, накладено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.01.2018 по справі №640/106/18 арешт на вищевказане майно, з метою збереження речових доказів. Заявник зазначає, що ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2023 по цивільній справі №953/2326/23 замінено сторону у виконавчому провадженні з АТ «Банк Золоті Ворота» на ОСОБА_4 . Судом постановлено: замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті ворота» на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 50319406 щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Золоті ворота» заборгованості за Договором № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) від 17.07.2008, відкритому 25.02.2016 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_5 від 14.02.2012.За таких обставин, станом на теперішній час минула потреба в подальшому арешті належного мені майна, оскільки АТ «Банк Золоті Ворота» та фонд гарантування вкладів фізичних осіб вже не можуть здійснювати продаж права вимоги та/або здійснювати уступку права вимоги за кредитним договором №389 від 17.07.2008 року та кредитним договором №18 від 10.02.2014 року, укладеними між ОСОБА_3 та АТ «Банк Золоті Ворота», оскільки вони не є стороною по справі.

Станом на теперішній час, досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, однак необхідні для вказаного кримінального провадження слідчі дії проведено, вважає в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Заявник, слідчий та прокурор до судового засідання не з`явились, від заявника та слідчого надійшли до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 в поданій до суду заяві зазначив, що не заперечує проти скасування арешту з вказаного майна у кримінальному провадженні №12018220490000031 від 02.01.2018 та просить дане клопотання розглянути за його відсутності.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4ст.107 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що станом на теперішній час проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220490000031 від 02.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.190 КК України.

05.01.2018 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова накладений арешт по справі№640/106/18,шляхом заборониїх відчуженнята передачіу будь-якийспосіб на майно, щона праві приватної власностіналежить ОСОБА_3 , 1967 р.н., а саме на:житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (без номерний); заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (без номерний), які на праві приватної власності належать ОСОБА_3 ; заборони АТ «Банк Золоті Ворота» (код ЄРДПОУ 20015529), фонду гарантування вкладів фізичних осіб та організатору проведення аукціону (торгів) здійснювати продаж права вимоги та здійснювати уступку права вимоги за кредитним договором №389 від 17.07.2008 року та кредитним договором №18 від 10.02.2014 року, укладеними між ОСОБА_3 та АТ «Банк Золоті Ворота» в яких за договором іпотеки №08-196, предметом виступають житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж б/н (без номерний).

Власником вказаного майна згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_3 . Відповідно до ухвали Київського районного суду м.Харкова від 18.05.2023 стягувача у виконавчому провадженні за Договором № 389 про надання споживчого кредиту у формі мультивалютної кредитної лінії (відновлювальної) від 17.07.2008 замінено з ПАТ «Банк Золоті Ворота» на ОСОБА_4 , який також звернувся до слідчого судді з заявою про скасування арешту на: житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж б/н.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На слідчогосуддю покладенафункція судовогоконтролю задотриманням праві свободосіб укримінальному провадженні,зокрема,під часдосудового розслідування(пункт18частини першоїстатті 3КПК України),і віннаділений повноваженняминакладати арештна майнота йогоскасовувати (статті173і 174цього Кодексу).

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню проводяться необхідні слідчі дії, однак відомостей про слідчі дії пов`язані з дослідженням житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гаражу літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж б/н- відсутні.

Накладаючи арешт та вказане вище майно, слідчий суддя виходив з того, що слідчий довів необхідність арешту майна, оскільки воно відповідає критеріям речового доказу, а незастосування заборони відчуження може призвести до подальшої передачу майна у будь-який спосіб всупереч інтересам його власника. Заявники в своїй заяві про скасування арешту стверджують, що наразі минула потреба в застосуванні цього заходу забезпечення, оскільки у АТ «Банк Золоті Ворота», фонду гарантування вкладів фізичних осіб та організатора проведення аукціону (торгів) зараз відсутня можливість здійснювати продаж права вимоги або уступку права вимоги за кредитним договором №389 від 17.07.2008 року та кредитним договором №18 від 10.02.2014 року, укладеними між ОСОБА_3 та АТ «Банк Золоті Ворота» в яких за договором іпотеки №08-196, предметом виступають житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж б/н.

Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Із змістувищезазначених нормубачається,що захистправ власникачи законноговолодільця майна,яке маєзначення длякримінального провадження,є пріоритетним,і ступіньвтручання управо власностіособи маєбути співмірнимпотребам досудовогорозслідування Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994, в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Суд наголошує на необхідності підтримання «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе «особистий і надмірний тягар» (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) від 28.10.1999, п.78).

Об`єктивних даних, що вищевказане майно на теперішній час необхідно для проведення слідчих дій, до суду не надано.

З урахуванням відсутності заперечень з боку прокурора щодо скасування арештумайна покримінальному провадженню№12018220490000031від 02.01.2018,накладеного ухвалоюслідчого суддіКиївського районного судум.Харкова від05.01.2018по справі№640/106/18,слідча суддяприходить висновку,що теперішній час органом досудового розслідування не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на вказане майно ОСОБА_3 є необхідність, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

За таких обставин, клопотання власника майна про скасування арешту вищевказаного майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12018220490000031 від 02.01.2018, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.01.2018 по справі №640/106/18 задовольнити.

Скасувати арешт, накладенийухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова05.01.2018по справі№640/106/18шляхом заборониїх відчуженнята передачіу будь-якийспосіб на майно, щона праві приватної власностіналежить ОСОБА_3 , 1967 р.н., а саме на:житлову квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (без номерний); заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , гараж б/н (без номерний), які на праві приватної власності належать ОСОБА_3 ; заборони АТ «Банк Золоті Ворота» (код ЄРДПОУ 20015529), фонду гарантування вкладів фізичних осіб та організатору проведення аукціону (торгів) здійснювати продаж права вимоги та здійснювати уступку права вимоги за кредитним договором №389 від 17.07.2008 року та кредитним договором №18 від 10.02.2014 року, укладеними між ОСОБА_3 та АТ «Банк Золоті Ворота» в яких за договором іпотеки №08-196, предметом виступають житлова квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 202,3кв.м. та гараж літ. «Г», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , гараж б/н (без номерний).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя- ОСОБА_1