Постанова

від 02.10.2024 по справі 405/3234/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/3234/23

провадження № 22-ц/4809/1103/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді - Головань А. М., Дуковський О. Л.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Пенсійний фонд України,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2024 року (суддя Шевченко І.М.).

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.10.2023 замінено відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області на належного відповідача правонаступника Пенсійний фонд України.

Позовна заява мотивована тим, що 18 квітня 2023 року наказом № 135-к що виданий 10 квітня 2023р, ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста юридичного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області Фонду соціального страхування України, у зв`язку з реорганізацією даного фонду та приєднанням до Пенсійного фонду України і скороченням чисельності та штату працівників, за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Позивач вказує, що йому, як працівнику, який підпадає під скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з реорганізацією роботодавця, не запропоновано переведення на іншу вакантну посаду, не враховані його трудові права.

Позивач, подав зміни до позову, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області Фонду соціального страхування України від про звільнення з посади; перевести його до Пенсійного фонду України; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаду.

Процесуально питання прийняття змін не вирішено, в оскаржуваній ухвалі межі позовних вимог вказані ті, що визначені у позові.

Позиція відповідача

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з тим, що розгляд даного позову належить проводити за нормами КАС України.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, закрито.

Роз`яснено позивачу, що звернення з даними позовними вимогами віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини стосуються проходження позивача публічної служби, а тому між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд посилався на відповідну правову позицію Верховного Суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що спір виник у зв`язку із звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, а тому має вирішуватись за правилами цивільного судочинства, посилаючись на практику Верховного Суду.

Рух справи

Апеляційна скарга надійшла 30.05.2024р. Ухвалою від 30.05.2024 витребувано справу з районного суду.

Ухвалою від 12.06.2024 р апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалами від 21.08.2024 р відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду на 2 жовтня 2024р.

Відзив на апеляційну скаргу

10 вересня 2024 року від Пенсійного фонду України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що ухвала суду першої

є законною та обґрунтованою і підстави для скасування відсутні.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, тому спір у цій справі про поновлення на роботі підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позиція апеляційного суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. ч. 1-2, 4-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права,

а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (провадження № 14-62цс20) зазначено: «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 КАС України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, що передбачає поновлення його на аналогічній або рівнозначній посаді

у Пенсійного Фонду України, у змінах до позову просить перевести його до Пенсійного фонду України.

На час звільнення, позивач працював на посаді головного спеціаліста юридичного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області Фонду соціального страхування України.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції до 01 січня 2023 року) визначено, що Фонд соціального страхування України є некомерційною самоврядною організацією.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 6.1 Типового положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 24 січня 2017 року № 6, оплата праці працівників Управління здійснюється за рахунок коштів Фонду.

01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

від 21 вересня 2022 року № 2620-ІХ, яким вирішено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

1 січня 2023 року відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов`язків від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України до Пенсійного фонду України

Суд першої інстанції, встановивши, що між сторонами існує спір з публічно-правових відносин, який з врахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

ОСОБА_1 , перебуваючи у відносинах з Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

у Кіровоградській області, просить поновити його на посаді (перевести на посаду), аналогічній або рівнозначній, з якої його було звільнено, у Пенсійному фонді України, який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Посилання у скарзі на правову позицію, викладену у постановах ВС від 22.11.2023р № 188/741/23, від 15.02.2024р № 758/4455/23 є безпідставним, так як у вказаних справах встановлені різні фактичні обставини справи, відмінні від тих, які встановлені в судовому рішенні суду, що переглядається. У справі № 758/4455/23 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Пенсійного фонду України на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, відмовлено, тобто відсутній висновок Верховного Суду.

Доводи скарги про те, що цей спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства спростовуються вищенаведеним.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що його посада не відноситься ні до державної, не до публічної служби. Позивач просить про поновлення (переведення) на посаду, яка є державною службою.

Порушений ОСОБА_1 спір, підлягає розгляду за правилами адміністративної юрисдикції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду першої інстанції

не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судову ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2024 року, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 14 жовтня 2024р.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Дуковський