Рішення

від 23.04.2007 по справі 46/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230 31 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2007 р.Справа № 46/47

За позовомВідкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Сумської філії

До Державного комітету України по державному матеріальному резерву

Простягнення 5 143,99 грн.    

                                                                                                                 Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаЛяхов І.О. —представник за довіреністю від 18.01.2007 р.     

Від відповідача Трембанчук А.А.- представник за довіреністю від 05.12.2006 р. № 2/6660

У судовому засіданні, яке відбулося 23.04.2007 р., за згодою присутніх представників  сторін судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат на відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізованого резерву. Ціна позову 5 143,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2007 р. порушено провадження у справі № 46/47, розгляд справи призначено на 19.02.2007 р.

19.02.2007 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 05.03.2007 р.

Ухвалою суду від 05.03.2007 р. та 22 03.2007 р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.03.2007 р. продовжено строк вирішення спору на один місяць.

У судове засідання, яке відбулося 23.04.2007 р. з'явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини:

Позивач прийняло до виконання мобілізаційне завдання відповідно до листа Міністерства зв'язку СРСР № 2/254-ЦТ від 12.04.1989 р. «Норми накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву ОПТУС», яке в установленому порядку з нього не було знято.

Рішеннями Господарського суду м. Києва від 11.04.2006 р. у справі № 42/119 та від 17.10.2005 р. у справі № 44/302Т, було встановлено факт зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії.  

Позивач зазначає, що на момент звернення з даним позовом до суду з нього не було знято  відповідальне зберігання матеріальних цінностей відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо не встановлено договором або законом.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Сумської філії виконує відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву Державного комітету України по державному матеріальному резерву.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву –це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Рішеннями Господарського суду м. Києва від 11.04.2006 р. у справі № 42/119 та від 17.10.2005 р. у справі № 44/302Т, було встановлено факт зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву ВАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії.  

Позивач вказує, що станом на січень 2007 року заборгованість відповідача перед позивачем за відповідальне зберігання матеріальних цінностей становить 5 143, 99 грн. за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2005 р. Позивач зазначає, що за даний період за рахунок власних коштів останній зберігав цінності державного резерву і таким чином понесло витрати на їх утримання та зберігання.

Таким чином між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані главою 66 Цивільного кодексу України, Законом України “Про державний матеріальний резерв”.

Згідно з вимогами ч. 3. ст. 947 Цивільного кодексу України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем направлялася претензія від 26.10.2006 р. за вих. № 01/52-1850 відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити заборгованість, перерахувавши 5 143, 99 грн. заборгованості (копія в матеріалах справи).

01.12.2006 р. відповідачем був направлений позивачу відзив на претензію, відповідно до якого останній не погоджується з заявленою претензією (копія в матеріалах справи).

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наданими ним розрахунком заборгованості, довідками про доходи працівників позивача, витягом зі штатного розкладу, наказами про прийняття на роботу та про переведення на іншу роботу працівників позивача, робочими інструкціями комірників складу 2-ої групи, розрахунковими листками, копіями рішень Господарського суду м. Києва.

Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей, а також належної оплати за договором суду не надано.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 532 “Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву” передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не проводить оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 5 143, 99 грн.

До позовної заяви додано розрахунок ціни позову, який суд вважає повним та обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно вищезазначеного розрахунку та калькуляцій витрат на зберігання 1 тонни зерна в день позивача збитки складають 5 143, 99 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач не довід суду обґрунтованості своїх заперечень.

Положеннями ч. 3 ст. 49 ГПК України передбачається, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. У ч. 4 ст. 49 вказується, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Отже, сплата суми державного мита в розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічні забезпечення покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, МПС, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, ЄДРПОУ 20055032, п/р 31217217900001; 3111189900001; 35215004003272; 35214005003272; 35213006003272; 3522101003272; 3522008003272 в Державному казначействі України ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь  Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Сумської філії (40030,

м. Суми, вул. Червоногвардійська, 2, п/р 260063096 в Сумській обласній дирекції АППБ “Аваль”,  МФО 337483, ідентифікаційний код 23825401) 5 143 (п'ять тисяч сто сорок три) грн. 99 коп. основного боргу, суму державного мита в розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                          Шабунін С.В.

Дата підписання: 22.06.2007 р.

№ 46/47                                                                                                         23.04.07 р.

За позовом          Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком"

до                      Державний комітет України з державного матеріального резерву

про                  

                                                                                                   Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивача           ?????          

Від відповідача       ?????

Обставини справи:

?????

Керуючись  ст.ст. 82 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

?????

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя?????