Ухвала

від 17.10.2024 по справі 910/9927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про стягнення штрафу

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/9927/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали справи №910/9927/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецінжиніринг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Двір» про стягнення грошових коштів, за участю представників позивача

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/9927/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецінжиніринг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Двір» про стягнення грошових коштів.

16.08.2024 ухвалою Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановив сторонам строк на подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

21.08.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

02.09.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

02.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

05.09.2024 ухвалою суду відкладено вирішення питання прийняття/неприйняття заяв по суті спору (відзиву та відповіді на відзив) до усунення їх недоліків, але не пізніше початку першого судового засідання у справі до 13.09.2024. Повторно повідомлено ТОВ «Сталевий Двір» в порядку ч. 7 ст. 42 ГПК України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС. Також повідомлено ТОВ «Сталевий Двір» про наслідки за невиконання обов`язку зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

11.09.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому відповідач повідомив про виконання свого обов`язку з реєстрації електронного кабінету, заперечив проти задоволення позову та просив проводити судові засідання у справі без представників відповідача.

13.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив та для заявлення клопотань у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 відмовлено ТОВ «Промспецінжиніринг» у задоволенні заяви про продовження строку на подання відповіді на відзив. Продовжено позивачу з ініціативи суду процесуальний строк для надання відповіді на відзив до 13.09.2024 включно.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 відмовлено ТОВ «Промспецінжиніринг» у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про призначення судової почеркознавчої і технічної експертизи документів.

19.09.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на прийняття доказів та долучення доказів до матеріалів справи. Також позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 призначено судове засідання з викликом сторін для розгляду справи на 17.10.2024. Явку сторін визнано обов`язковою, викликано у судове засідання керівників сторін та працівників юридичних осіб задіяних у поставці, складанні та оформленні документів. Забезпечення явки представників і свідків в судове засідання покладено на сторони.

Водночас, вказаною ухвалою суду від 25.09.2024 роз`яснено сторонам що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. Роз`яснено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Дану ухвалу було направлено учасникам справи в електронний кабінет в ЄСІТС, що є належним повідомленням у відповідності до положень ГПК України. Докази направлення та отримання ухвали суду наявні у матеріалах справи (повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 26.09.2024).

14.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи №910/9927/24 без участі представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами. Клопотання мотивоване неможливістю направити свого представника та ст. 42 ГПК України.

У судове засідання 17.10.2024 з`явився позивач. Керівник відповідача у судове засідання не прибув, явку своїх працівників, задіяних у поставці, складанні та оформленні документів не забезпечив.

Відповідно до положень статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч.2 та 3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 25.09.2024 явку сторін визнано обов`язковою. Проте, всупереч вимог ч.2 та 3 ст.42 ГПК України відповідач явку керівника, а також явку своїх працівників, задіяних у поставці, складанні та оформленні документів не забезпечив.

У заяві від 14.10.2024 поданій через підсистему Електронний суд керівник відповідача зазначив таке «У зв`язку з неможливістю направити свого представника та керуючись статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, просимо розглянути справу № 910/9927/24, без участі нашого представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач заперечує проти позову про стягнення 171 948, 60 грн., в повному обсязі заявлених позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими.

Додаткові відомості, пояснення, документи та необхідні докази будуть подані до суду за Ухвалою та/або на вимогу Суду.»

Суд зауважує, що неможливість направити свого представника учасник справи повинен підтвердити документально з обґрунтуванням поважності причин.

Поважні причини неприбуття особи на виклик є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами.

Таким чином, відповідач не виконав свій процесуальний обов`язкок, покладений судом ухвалою від 25.09.2024, що є підставою для застосування до відповідача заходу процесуального примусу.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені ГПК України.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу, згідно зі статтею 132 ГПК України, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Суд звертає увагу учасників справи, що згідно пункту 1 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами - суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.135 ГПК України у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

За змістом частини 7 статті 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою рішення на підставі ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про застосування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15 140, 00 грн з розрахунку 3 028,00 грн*5 до відповідача, у зв`язку із невиконанням процесуальних обов`язків, покладених судом (невиконання обов`язку з`явитись у судове засідання 17.10.2024).

Керуючись статтями 131-135, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Двір» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9а, офіс 13, код ЄДРПОУ 45188270) заходи процесуального примусу, а саме: штраф у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15 140, 00 грн.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталевий Двір» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9а, офіс 13, код ЄДРПОУ 45188270) в дохід державного бюджету штраф у розмірі 15 140, 00 грн.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталевий Двір» (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9а, офіс 13, код ЄДРПОУ 45188270)

Дана ухвала про стягнення штрафу набрала законної сили 17.10.2024 та є виконавчим документом, може бути пред`явлена до виконання відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох місяців - до 17.01.2025.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.10.2024.

Суддя Ігор Данилович Курдельчук