УХВАЛА
17 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/437/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації «Товариство Восток»
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024
у справі
за позовом Громадської організації «Товариство Восток»
до 1) Головного управління Національної поліції в Одеській області
2) Южненської міської ради Одеського району
3) Приватного підприємства «ПІВДЕНЬПАРКСЕРВІС»
про стягнення 6 650 000 грн,
ВСТАНОВИВ:
09.10.2024 Громадська організація «Товариство Восток» (далі - ГО «Товариство Восток») звернулася через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 про повернення апеляційної скарги ГО «Товариство Восток» на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 у справі № 916/437/24.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024 для розгляду справи № 916/437/24 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Жайворонок Т. Є., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 справі № 916/437/24 відмовлено у задоволені клопотання позивача за вх. № 33557/24 від 16.09.2024, оскільки відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору щодо відшкодування заподіяної шкоди.
ГО «Товариство Восток» звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.10.2024.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 916/437/24 апеляційну скаргу ГО «Товариство Восток» на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.10.2024 повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України.
Повертаючи апеляційну скаргу ГО «Товариство Восток», господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскарження протокольної ухвали не передбачено нормами ГПК України.
Верховний Суд погоджується з такими висновками господарського суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно із частиною першою статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Отже, протокольна ухвала, якою Суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, не входить до переліку ухвал, визначених частиною першою статті 255 ГПК України, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд зауважує, що приписи статті 255 ГПК України свідчать про те, що законодавець свідомо відокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Частиною третьою статті 255 ГПК України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Виходячи з викладеного, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення без розгляду апеляційної скарги ГО «Товариство Восток».
Приписами частини 2 статті 293 ГПК України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, приписи чинного господарського процесуального законодавства надають Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Для Верховного Суду правильне застосовування Південно-західним апеляційним господарським судом норм права: статті 255, пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України при постановленні оскаржуваної ухвали від 09.10.2024 у справі № 916/437/24, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
За таких обставин Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Товариство Восток» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 916/437/24 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Товариство Восток» на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 916/437/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок
Судді: І. М. Бенедисюк
А. А. Ємець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122406944 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жайворонок Т.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні