Ухвала

від 16.10.2024 по справі 1-7/12

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 1-7/12

провадження № 13-5зво23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

перевіривши заяву засудженого ОСОБА_16 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року, залишеним без зміни 22 квітня 2013 року Апеляційним судом Київської області, було засуджено ОСОБА_16 за ч. 3 ст. 27 і пунктами 1, 5, 6, 8, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 3 ст. 27 і ст. 348 КК - довічного позбавлення волі, за ч. 3 ст. 27 і ч. 1 ст. 263 КК - позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, цим же вироком також засуджено ОСОБА_17 за пунктами 1, 5, 6, 8, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 348 КК - довічного позбавлення волі, за ч. 1 ст. 263 КК - позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 1 ст. 129 КК - обмеження волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 13 лютого 2014 року змінив згадані судові рішення: виключив із них указівку на засудження ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК. У порядку ч. 1 ст. 395 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) на підставі ст. 49 КК звільнив ОСОБА_17 від призначеного за ч. 1 ст. 129 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Суд касаційної інстанції визначив вважати засудженими: ОСОБА_16 - за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 і пунктами 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27 і ст. 348, ч. 3 ст. 27 і ч. 1 ст. 263 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_17 - за сукупністю злочинів, передбаченихпунктами 1, 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 КК, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2023 року було частково задоволено заяви захисників ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_16 та ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_17 про перегляд судових рішень у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Вказаною постановою змінено вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2014 року та виключено з вироку, ухвал судів апеляційної та касаційної інстанцій посилання на показання ОСОБА_17 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ,протоколи пред`явлення ОСОБА_17 та свідку ОСОБА_20 фотознімків для впізнання, протоколи відтворення обстановки й обставин події за участю ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_20 як на докази винуватості засуджених у вчиненні злочинів.

21 серпня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява засудженого

ОСОБА_16 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду

від 28 листопада 2023 року.

Проте, як убачається зі змісту заяви, її, всупереч вимогам частини першої статті 10 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року, статей 1, 14 Закону України № 2704-VIII від 25 квітня

2019 року «Про забезпечення функціонування української мови як державної», статті 12 Закону України № 1402-VIII від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів», статті 29 КПК, складено замість державної мови іншою (російською).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2024 року заяву засудженого ОСОБА_16 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2023 року разом з усіма доданими до неї матеріалами було повернуто особі, яка її подала.

Втім, 01 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла повторна заява засудженого ОСОБА_16 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2023 року, складена російською мовою.

Таке звернення до суду із заявою, скаденою недержавною мовою,

є неприйнятним, адже наразі немає процесуальних перешкод для отримання засудженим у разі необхідності безоплатної юридичної допомоги, у тому числі користування послугами перекладача за рахунок держави (статті 42, 43 КПК). Відповідно до приписів Закону України № 3460-VI від 2 червня 2011 року «Про безоплатну правову допомогу» та постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 401 «Деякі питання залучення перекладачів (сурдоперекладачів) для забезпечення надання безоплатної вторинної правової допомоги» засуджений вправі отримати послуги перекладача за рахунок бюджетних коштів, звернувшись до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

ОСОБА_16 подав до суду повторну заяву, складену недержавною мовою, якою в Україні не здійснюється судочинство, що унеможливлює її прийняття та розгляд судом.

Виходячи з системного аналізу кримінального процесуального законодавства та практики Верховного Суду такий процесуальний документ, як заява про роз`яснення судового рішення, має бути поданий до суду лише державною мовою. Викладення заяви про роз`яснення судового рішення недержавною мовою є перешкодою у виконанні судом своїх обов`язків, визначених процесуальним законом.

Велика Палата Верховного Суду приходить до висновку, що заява про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2023 року підлягає поверненню засудженому ОСОБА_16 , оскільки вона складена недержавною мовою.

Керуючись статтею 380 КПК, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Заяву засудженого ОСОБА_16 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2023 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_4 ОСОБА_11 ОСОБА_5 ОСОБА_12 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_8 ОСОБА_15