Рішення

від 13.12.2007 по справі 14/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/269

13.12.07  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

      м.Чернігів,  проспект Миру, 20                                                                                                               тел. 77-99-18

ІМЕНЕМ  У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

11 грудня 2007р.                                                                                                        справа №14/269

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „Комунальник”,

вул.Радянська,2, смт.Любеч, Ріпкинський район, 15041

До відповідача: Ріпки Коопзаготпром, вул. Вокзальна, 42, смт. Ріпки, 15000

Про  стягнення   701грн. 40коп.

Суддя   Книш Н.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача:  Заліський С.В. директор

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги з водовідведення в сумі 701грн.40коп. згідно договору від 01.01.2003р. за період жовтень-грудень 2004 року.

Відповідачем надано відзив вих.№44 від 13.11.07р. на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що підпис на довідці Бовди Анни Борисівни не має юридичної сили, так як право підпису їй не було надано, штамп, який знаходиться на довідці не є дійсним, оскільки не являється штампом Ріпкинського коопзаготпрому. Крім того, відповідач не згоден з актом звірки позивача, та повідомляє про те, що завод не працював в жовтні-грудні 2004 року, вода відповідачем не використовувалась і рахунків на водовикористання не має.

Представник позивача в судовому засіданні 27.11.07р. надав пояснення щодо заперечень відповідача №93 від 27.11.07р., в якому зазначив, що з Ріпкинським Коопзаготпромом щодо структурного підрозділу Любецького овочесушильного заводу в 2003р. був укладений договір на прийняття стічних вод до комунальної каналізаційної мережі на підставі діючого законодавства та Правил Користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, що згідно п.12.9 Правил абонент зобов'язаний в триденний строк після подачі рахунків сплатити за спожиті послуги, що не було зроблено відповідачем за жовтень-грудень 2004р., що претензій щодо неправильності виписаних рахунків від відповідача на адресу позивача не надходило, що жодних довідок про кількість скинутих за місяць стічних вод від відповідача не надходило, що представником відповідача надавались довідки щодо кількості води, яка є напівфабрикатом та входить до їхньої продукції тобто зазначена вода витрачалась на технологічні потребу і не потрапляла до комунальної каналізації, що підприємство позивача на підставі п.10.1. Правил самостійно, для визначення кількості стічних вод, які абонент скидає до каналізації, знімав показання водолічильника відповідача, що об'єм стічних вод в рахунках вказувався як різниця між об'ємом спожитої води та об'ємом води, яка використовувалася на технологічні потреби і не потрапляла до каналізації, що рахунки на оплату за послуги з очистки стоків надсилались відповідачу своєчасно про що свідчать оригінали платіжних документів „Укрпошти”.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.07р. надав пояснення та заперечення №75 від 23.11.07р., в яких зазначив, що на території Любецького овочесушильного заводу є каналізаційні збірники і у випадку переповнення збірників і насосної станції підприємство робить викиди в міську каналізацію, що з березня 2003р. викид стічних вод не проводився, після зимового періоду в насосі було вирвано прокладку, що про те, що стікання вод в міську каналізацію не проводилось у зв'язку з несправністю насосу підприємство повідомляло Заліського С.В., що при тому об'ємі виготовлення підприємством продукції каналізаційні збірники не заповнюються і наполовину тому відкачування води у міську каналізацію не проводилось. Відповідачем подано пояснення від 23.11.07р. за №76 в якому, повідомив, що у жовтні зі своєї скважини на виробництво продукції і господарські потреби використав –260 м.куб., а ТОВ „Комунальник” у рахунку вказує 328 м.куб., у листопаді місяці 83 м.куб., а по рахунку –103 м. куб., у грудні місяці –56 м.куб., а по рахунку 70 м.куб., що рахункуи ТОВ „Комунальник” пред'явлені згідно показань водоміру.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання №99 від 11.12.07р., в якому зменшив суму позовних вимог до 601,40грн. без урахування витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у зв'язку з визнанням відповідачем суми заборгованості за комунальні послуги по очистці стоків в розмірі 701,40грн. та частковою проплатою заборгованості. До клопотання від 11.12.07р. позивачем додано копію платіжного доручення відповідача №207 від 05.12.07р. на суму 100,00грн., оригінал листа відповідача №84 від 05.12.07р.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд Чернігівської області встановив:

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 100,00грн., оскільки це не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

          Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги, зменшення розміру позовних вимог прийнято судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням зменшення позовних вимог.

          Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в Єдиному державному реєстрі зареєстровано Підприємство Райспоживспілки Ріпкинський коопзаготпром, код 01787462, місцезнаходження смт.Ріпки, вул.Вокзальна,42.

          Згідно з витягом із наказу №1 по Коопзаготпрому Ріпкинського РПС від 03.01.94р. на підставі розпорядження правління ОСС №187-р від 15.12.93р. прийнято з 01 січня 1994р. на баланс коопзаготпрому Любецький овочесушильний завод з його реорганізацією і найменуванням консервно-сушильний завод Коопзаготпрому Ріпкинської РСС.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

01.01.03р. між ТОВ підприємство „Комунальник” та Ріпки Коопзаготпром, структурний підрозділ Любецький овочесушильний завод укладено договір на приймання стічних вод до комунальної каналізації. Згідно п.1 договору позивач зобов'язався приймати від відповідача стічні води в розмірі встановленого ліміту в кількості 11тис. м.куб/рік, 916 м.куб/міс, 30,5 м.куб/добу, а відповідач відповідно до п.2 договору зобов'язався своєчасно сплачувати за надані послуги по водовідведенню.

Відповідно до п.4 договору розрахунки за стоки здійснюються відповідачем згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України за затвердженими тарифами. (промислові та комунально-побутові підприємства: стоки –1,42грн. за куб.м.

Відповідно до п.6 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та ін. джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильників, а у разі їх відсутності за узгодженням з ВУЖКГ за діючими нормами водопостачання або ін. засобами, передбаченими Правилами користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України. Розрахунки за водовідведення здійснюються до глави 21 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, глави 5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України та чинного законодавства України.

Згідно п.21.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.94р. і зареєстрованих в Мінюсті України 22.07.94р. за №165/374, у разі, коли питна вода входить до складу продукції підприємства (залізобетонні,  цегельні, цементні тощо) і згодом не потрапляє до комунальної каналізації, оплата за скидання стоків визначається за різницею об'єму води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і об'єму води, що увійшла до складу продукції. Для підприємств харчової промисловості, де питна вода є напівфабрикатом, облік стічних вод, що надходять до каналізації, здійснюється за кількістю води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, за винятком води, котра витрачається на технологічні потреби і більше не потрапляє до комунальної каналізації. Підприємства надають необхідні довідки-розрахунки, погоджені з Водоканалом.

Позивачем до матеріалів справи подані копії довідок відповідача від 29.10.04р., від 30.11.04р. та від 24.12.04р. щодо об'єму використаної відповідачем води у жовтні –грудні 2004 року на консервну продукцію.

Відповідно до ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Відповідачем не подано суду доказів, що підпис інженера-технолога заводу Бовди А.П. на довідках щодо об'єму використаної відповідачем води у жовтні –грудні 2004 року на консервну продукцію, не має юридичної сили. Відповідачем не подано документів, письмових доказів, які б спростовували вимоги позивача та підтверджували заперечення відповідача проти позову.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано відповідачу послуги з водовідведення за період жовтень-грудень 2004р. в сумі 701,40грн. та виставлено рахунки на оплату №170 від 13.11.04р. на суму 459,20грн., №188 від 30.11.04р. на суму 144,20грн., №208 від 04.01.05р. на суму 98,00грн., які направлені відповідачу про що свідчать поштові квитанції подані позивачем до матеріалів справи.

Рахунки позивача в установлений термін відповідачем оплачені не були.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Позивачем надано до матеріалів справи лист відповідача №84 від 05.12.07р., в якому останній визнає борг в сумі 701,40грню. і гарантує оплату. Відповідач визнав позовні вимоги в сумі 701,40грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості позивачем до матеріалів справи подано копію платіжного доручення відповідача №207 від 05.12.07р. на суму 100,00грн. з призначенням платежу: „заборгованість за стоки”, і як вбачається із викладеного вище в рішенні суду, позивач зменшив позовні вимоги на суму 100,00грн.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за надані послуги своєчасно та в повній сумі не розрахувався, вимоги позивача визнав, суд враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 601,40грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 102,00грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 525, 526, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ч.5 ст.78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства Райспоживспілки Ріпкинський коопзаготпром (вул. Вокзальна, 42, смт.Ріпки, р/р 26008301163 в Ріпкинському відділенні Ощадбанку МФО 343165 код 01787462) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства „Комунальник” (вул.Радянська,2, смт.Любеч, Ріпкинський район, р/р 26008301174 в Ріпкинському відділенні Ощадбанку МФО 343165 код 14254365) 601грн.40коп. боргу, 102грн.00коп. державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

        Суддя                                                                                            Н.Ю.Книш

          Рішення підписано 14.12.2007 року

          Суддя                                                                                            Н.Ю.Книш