Постанова

від 17.12.2007 по справі 4/460

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/460

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "17" грудня 2007 р.       Справа №  4/460

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за  участю  секретаря  судового  засідання  Волоткевича  А.В. розглянув справу № 4/ 460

за позовом: Кіровоградського обласного відділення  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати  працездатності  від імені якого діє виконавча  дирекція  м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Воронівське” с.Воронівка Новоукраїнського району  Кіровоградської  області

про стягнення   5134 грн.  52 коп.

час  прийняття  постанови- 14:45

Представники:

позивача: Безушко Л.М. , довіреність № 01-53-30  від 13.09.05 ;

відповідача:  участі не  брали. Про  час  та  місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності   до вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України. Рекомендоване  поштове відправлення вручене  відповідачу   04.12.2007 року за №2440900.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено вимогу про стягнення заборгованості по несплаченій  сумі  страхових  внесків до фонду соціального страхування з тимчасової  втрати працездатності  в  розмірі  5134 грн. 52 коп.

Представник позивача   у судовому засіданні позовні вимоги підтримав  повністю. Відповідач  заперечення  до  суду  не  надав, не  виконав  ухвалу  суду  про направлення до суду  документів  на  підтвердження  чи  спростування  позовних  вимог.

Справа розглядається  за наявними в ній матеріалами  та  при даній  явці  сторін.

Дослідивши матеріали справи,  заслухавши представника позивача ,  прокурора,  господарський суд,

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" встановлено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд) проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення і соціальних послуг та забезпечує їх надання.

Статтею 10 вказаного Закону та п 1.1. Положення про виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачено, що робочим органом Фонду є його виконавчі дирекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з п.2 ч.2. ст.27 зазначеного вище Закону роботодавець, як страхувальник повинен нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному  обсязі  страхові   внески.         

Згідно звіту про нараховані внески,  перерахування та витрати,  пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності  відповідач   станом на  19.10.2007 року  має заборгованість по сплаті страхових внесків перед Фондом в сумі  5134 грн. 52 коп.

Згідно пункту 4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року №16, кошти, не сплачені в строки, передбачені ст.23 Закону, вважаються недоїмкою.

Відповідач  позовні  вимоги не  заперечив,  своїм  процесуальним  правом  на  участь  в  судовому  засіданні  не  скористався.

Таким  чином,  відповідач  має   заборгованість в  розмірі 5134 грн. 52 коп.

Відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

За таких обставин  позовні вимоги  підлягають задоволенню повністю.

Висновок  про  обґрунтованість  позовних  вимог  суд   зробив  на  підставі  досліджених  матеріалів  справи:  Звіту  про нарахування , перерахування  та  витрати,  пов'язані із  загальнообов'язковим державним  соціальним  страхуванням у  зв'язку з  тимчасовою  втратою  працездатності за 9 місяців  2007 року (а.с.5), акту  звірки  взаєморозрахунків  (а.с.6).

За  приписом   п. 1 ст.23  Закону України „Про  загальнообов'язкове державне соціальне  страхування у зв'язку  з тимчасовою  втратою працездатності та  витратами,  зумовленими  народженням та похованням” страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах  банку коштів на оплату праці за відповідний період.

На підставі викладеного, керуючись ст..23 Закону  України „Про  загальнообов'язкове державне соціальне  страхування у зв'язку  з тимчасовою  втратою працездатності та  витратами,  зумовленими  народженням та похованням”, ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

                                           ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Воронівське” с.Воронівка Новоукраїнського району (код 33519845, розрахункові рахунки не відомі)  заборгованість  по   страхових  внесках  в розмірі   5134 грн. 52 коп.    на  користь   Кіровоградського  обласного  відділення  Фонду  соціального  страхування з   тимчасової  втрати  працездатності м. Кіровоград, вул. Преображенська,  4 (р/р 37176001002812 в УДК в Кіровоградській  області  МФО  823016 код  26070328).

Після  набрання  постановою  чинності  за  заявою  стягувача  буде   видано  виконавчий  лист.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодекс - з дня   складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених  цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної  інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі  17.12.2007 року.

           Суддя

  Ю. І. Хилько