Ухвала

від 30.10.2024 по справі 303/859/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/859/24

Провадження № 1-кс/303/1327/24

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2024 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судовихзасідань укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024071040000116від 16січня 2024року,клопотання слідчогоСВ МукачівськогоРУП ГУНПв Закарпатськійобласті ОСОБА_4 ,за погодженняміз прокуроромСвалявського відділуМукачівської окружноїпрокуратури ОСОБА_3 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,мешканки АДРЕСА_1 ,розлученої,з вищоюосвітою, фахівця з публічних закупівель юридичного відділу КНП «Лікарня Святого Мартина», раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України. Під часдосудового розслідуваннявстановлено наявністьризиків,передбачених п.п.1,3,5ч.1ст.177КПКУкраїни,недоцільність обраннящодо підозрюваної запобіжних заходів, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст. 176 КПК України, у зв`язку з чим слідчий просить застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави на строк 60 днів.

У судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали заявлене клопотання, посилаючись на доводи, викладені в клопотанні, просили його задовольнити.

У судовомузасіданні підозрюваний,захисник заперечувалипроти задоволенняклопотання слідчогота просилиобрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши доводи слідчого, прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваної, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, приходжу до наступного висновку.

У судовомузасіданні встановлено,що відомостіпро кримінальніправопорушення відповіднодо вимогч.1та ч.4ст.214КПК Українивнесено доЄРДР за№ 12024071040000116 від 16 січня 2024 року. Правова кваліфікація кримінальних правопорушень: ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України.

29 жовтня 2024 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимоги ч. 1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно п.4ч.2ст.183КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У судовомузасіданні слідчийта прокурордовели наявністьобґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.194 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється увчиненні кримінальнихправопорушень,міра покаранняза яків сукупностіпередбачена до6років позбавленняволі, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань для уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором не доведений.

Осіб, які б поручились за виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків, не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останньої запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Підозрювана ОСОБА_6 має постійне місце роботи та джерело доходів, розлучена, сама виховує малолітню дитину, має на утриманні хворого батька, не клопоче щодо застосування до неї запобіжного заходу у вигляді застави, а тому відносно неї обрати запобіжний захід у вигляді застави є недоцільним.

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддяна підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів оцінивв сукупностівсі обставини,передбачені ст.178КПК України,зокрема вагомістьнаявних доказівпро вчиненняпідозрюваною кримінальнихправопорушень;тяжкість покарання,що загрожує ОСОБА_6 у разівизнання їївинуватою укримінальних правопорушень,у вчиненніяких вонапідозрюється;її вік;наявність сталих соціальних зв`язків у місці проживання; раніше не судима; позитивно характеризується; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик повторення протиправної поведінки.

Матеріали клопотання слідчого не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно підозрюваної у вигляді тримання під вартою.

Прокурором, слідчим належно не мотивовано, чому більш м`який запобіжний захід - особисте зобов`язання не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його рішенні у справі "Харченко проти України" (у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної враховуються також вимоги ст. ст. 5-6 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Ст.5 п.1 підпункт с Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини вказує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно вимог ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Слідчим, прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що згідно ч. 4 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_6 , яка має постійне місце проживання та місце роботи, характеризується позитивно по місцю проживання та роботи, розлучена, сама виховує малолітню дитину, має на утриманні хворого батька інваліда ІІ групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, слід застосувати в межах строку досудового розслідування у виді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 196, 198, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виглядіособистого зобов`язанняна строкпо 28 грудня 2024 року включно.

Покласти напідозрювану ОСОБА_6 наперіод діїзапобіжного заходу такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі місця проживання м.Мукачево Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

- здати на зберігання до ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваній письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваній негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_1