Ухвала

від 05.11.2024 по справі 308/15261/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15261/24

1-кс/308/6397/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 який діє в інтересахвласника майна: ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересахвласника майна: ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що 16.09.2024 органом досудового розслідування проведено обшук автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_4 , яким нібито фактично користується ОСОБА_5 .

Під час проведення обшуку, за місцем знаходження автомобіля, який знаходився у дворі приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 працівникам правоохоронних органів неодноразово наголошувалося і також вказано у протоколі обшуку, що вищевказаний автомобіль не належить ОСОБА_5 , він ним навіть не користується, транспортний засіб знаходиться на приватній огородженій території, а також яким чином слідчий та інші учасники потрапили на вказану територію без дозволу власника не відомо. Також, в протоколі зазначалося, що вказаний обшук та вилучення транспортного засобу проведено з порушенням вимог чинного Кримінально-процесуального законодавства України.

Власником вищевказаного автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 являється ОСОБА_4 .

10.09.2024 ОСОБА_4 залишив на невизначений час для зберігання вищевказаний автомобіль у дворі ОСОБА_5 , так як ОСОБА_4 виїжджав по справах за межі Закарпатської області, що останній робив раніше неодноразово.

03.10.2024 Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 судова справа № 308/15261/24 провадження № 1-кс/308/5790/24 накладено арешт на майно, яке вилучено 16.09.2024 в ході проведення обшуку транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді в її основу покладено обґрунтування, що вказане тимчасово вилучене майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, та є необхідним для збереження речових доказів.

Наразі, як вважає адвокат, що вказані речі зокрема транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 немає жодного відношення до вказаного кримінального правопорушення і не відповідають критеріям речових доказів передбачених ст.98 КПК України

ОСОБА_4 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , залишив автомобіль на зберігання своєму товаришу ОСОБА_5 , що пояснює факт наявності автомобіля у дворі під час проведення обшуку і останній раніше неодноразово так залишав свій транспортний засіб.

У клопотанні містяться покликання на п.1 ч.6 ст.100, ст. 98, ст.ст. 2,7,16,316,317,321, ч. 1 ст. 9, ч.ч.1,2 ст. 170, ч.2 ст. 173, 174 КПК України, ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, практику Європейського суду з прав людини , ст.ст. ст.ст. 316, 317, 321 ЦК України.

Також звертає увагу адвокат і на те, що ОСОБА_4 не є підозрюваним та не має жодного відношення до вчиненого кримінального правопорушення.

Адвокат зазначає, що вданому випадку тимчасово вилучене майно належить ОСОБА_4 транспортний засіб не відповідають вимогам ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема такі не є предметом кримінального правопорушення, не відносяться до таких, що одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них тощо, тому існують всі підстави, що передбачені положеннями ч.1 ст. 174 КПК України для часткового скасування ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 03.10.2024 в частині, що стосується накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб, оскільки арешт в цій частині накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 64-2, 174 КПК України, адвокат просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 який тимчасово вилучене під час проведення санкціонованого обшуку, що проводився 16.09.2024 адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати орган досудового розслідування повернути вилучений автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_4 ; разі якщо суд вирішити все ж таки залишити в силі ухвалу про арешт, прошу скасувати частково в частині користування та передати на відповідальне зберігання власнику; про дату та час розгляду клопотання повідомити завчасно за м.т. НОМЕР_3 .

Від слідчого що входить до групи слідчих у кримінальному провадженні № 12024070000000321 від 14 червня 2024 року надійшли заперечення на клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий зазначає, що 16.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від 13.09.2024, в ході проведення обшуку вилучено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та на який, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.10.2024 накладено арешт.

16.09.2024 о 12 год. 20 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, українця за національністю, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17.09.2024 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Стороною захисту скеровано до суду клопотання про скасування арешту на майна, тобто транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_4 , В обгрунтування зазначеного клопотання сторона захисту посилається на те, що зазначений автомобіль перебуває у власності ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 , нібито не користується даним транспортним засобом, а 10.09.2024 ОСОБА_4 залишив автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_5 на невизначений час для зберігання у дворі підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_4 виїжджав по справах за межі Закарпатської області.

Сторона обвинувачення не згідна із викладеними обставинами сторони захисту та просить відновити у клопотанні адвоката ОСОБА_3 , вказує на те, що матеріалами клопотання, підтверджується що фактичним користувачем транспортного засобу є саме - ОСОБА_5 , зокрема вказаний факт підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами НСРД проведених відносно підозрюваного ОСОБА_5 , де встановлено, що саме підозрюваний ОСОБА_5 користується даним автомобілем.

Разом із цим, слід звернути увагу суду на той факт, що згідно матеріалів НСРД, ОСОБА_5 користується даним авто із липня місяця 2024 року, що спростовує позицію сторони захисту про нібито «залишення автомобіля 10.09.2024 на зберігання на невизначений термін».

Окрім цього, слідчий зазначає, що із матеріалів кримінального провадження випливає, що ОСОБА_5 організував стійку групу пов`язану із вчиненням злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, для цього забезпечував співучасників, наркотичними засобами і психотропними речовинами з метою їх подальшого збуту, які доставлялись контрабандним шляхом в транспортних засобах, в яких були заздалегідь облаштовані схрони, зокрема, як приклад, такий факт підтверджується протоколом НСРД відносно ОСОБА_5 у виді аудіо, -відеоконтролю, де підозрюваний ОСОБА_5 разом із іншим співучасником злочинів - підозрюваним ОСОБА_7 , обговорюють механізм контрабанди наркотичних засобів та психотропних речовин і облаштування для цього в транспортних засобах відповідних схронів. А тому, враховуючи вищевикладене, слідчий просить в клопотанні адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно - транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_5 відмовити. Слідчий просить розглядати клопотання без його участі.

Прокурор, слідчий у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання повідомлялися належним чином.

Власник майна та його адвокат на розгляд клопотання не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання повідомлені належним чином. Разом із тим, представник власника майна, адвокат подав заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, просять скасувати арешт майна.

Дослідивши письмові докази та матеріали, що додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно доп.1 ч.2ст.170КПК України арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: збереження речових доказів .

Згідно ч. 3 вказаної норми, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу….

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу….

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що працівниками УБН ГУНП в Закарпатській області, в ході проведення оперативно-розшукових заходів отримано інформацію про те, що на території Закарпатської області діє група осіб, які умисно, з корисливих мотивів, за попередньою домовленістю між собою, здійснюють незаконне виготовлення, придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Ухвалою слідчого судді від 03 жовтня 2024 року за клопотанням прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 12024070000000321 від 14 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, накладено арешт на майно, яке вилучено 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороню користування, розпорядження та відчуження, з метою збереження речових доказів, а саме: транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 , належить ОСОБА_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_4 транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», VIN: НОМЕР_7 , білого кольору; ключ від транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350».

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено що до вказаної протиправної діяльності, а саме до незаконного зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів і психотропних речовин причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 та який під час незаконної діяльності зі збутом наркотиків користується автомобілем марки «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 .

Факт того, що останній користувався транспортним засобом підтверджувався наявними в матеріалах клопотання доказами, а саме: результати НСРД.

16.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від 13.09.2024, в ході проведення обшуку транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_4 транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», VIN: НОМЕР_7 , білого кольору; ключ від транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350».

Згідно матеріалів клопотання 17.09.2024 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні краніального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Разом із тим було встановлено, що вказаний транспортний засіб не належить підозрюваному, його власником є ОСОБА_4 .

При накладенні арешту на майно слідчий суддя враховував те, що на початковому етапі досудового розслідування пріоритет суспільного інтересу щодо об`єктивного розслідування злочинів та забезпечення правопорядку має перевагу над правом власності. Арешт транспортних засобів відповідав критеріям законності, необхідності і пропорційності. Після встановлення усіх обставин справи власники транспортних засобів не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту.

Так, слідчий суддя констатував, що вилучені, згідно протоколу обшуку речі, а саме: транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_4 транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», VIN: НОМЕР_7 , білого кольору; ключ від транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350» мають значення для даного кримінального провадження та відповідають критерієм ст. 98 КПК України.

Метою накладенняарешту булосаме збереженняречових доказів, арешт на це майно накладено саме з підстав передбачених ч.ч. 2,3 ст. 170 КПК України.

Звертаючись із клопотанням про скасування арешту майна, адвокат вказує на те, що власником автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 являється ОСОБА_4 . Та, що автомобіль не належить ОСОБА_5 , він ним фактично не користується.

Під час розгляду клопотання прокурора, про арешт майна, слідчим суддею було встановлено, що попри неналежність транспортного засобу підозрюваному, ним користувався ОСОБА_5 .

На підтвердження того, як до клопотання про накладення арешту на майно, так і до заперечення на клопотання про скасування майна, стороною обвинувачення додано постанови НСРД.

Відповідно доч.ч.1,2,3ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна .

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третяособа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно матеріалів клопотання підозрюваними у даному кримінальному провадженні є зокрема ОСОБА_5 .

Слід зазначити, що згідно протоколу обшуку, про що йдеться в ухвалі слідчого про накладення арешту на майно, 16.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 від 13.09.2024, в ході проведення обшуку транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_4 транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350», VIN: НОМЕР_7 , білого кольору; ключ від транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 350».

При цьому, транспортні засоби можуть бути віднесені до речових доказів як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.Крім цьогорезультати НСРДдоводять тимчасовекористування ОСОБА_5 транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ ML 350», д.н.з. НОМЕР_6 .

Разом із тим, на час розгляду даного клопотання слідчому судді не надано відомостей про те, що в транспортному засобі виявлено залишки наркотичних речовин, або сховищ (тайників), або що такий використовувався саме у діяльності, яка поставлена підозрюваному ОСОБА_5 у провину.

Вирішення питання про доведеність вини і можливість спеціальної конфіскації цих автомобіль належить до наступних стадій досудового розслідування.

При розгляді клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя вважає недоведеним, стороною обвинувачення необхідності в подальшому застосуванні вжитого ухвалою від 03.10.2024 заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує той факт, що заперечення слідчого не містять інформації щодо проведених слідчих дій із транспортним засобу, з моменту його вилучення і до дня розгляду даного клопотання, чи те що проведення таких є необхідне у ході досудового розслідування в подальшому. Відсутні і відомості про те, що органом досудового розслідування доведено, що вказаний транспортний засіб є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, міг зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчий у запереченнях вказує на те, що ОСОБА_5 організував стійку групу пов`язану із вчиненням злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, для цього забезпечував співучасників, наркотичними засобами і психотропними речовинами з метою їх подальшого збуту, які доставлялись контрабандним шляхом в транспортних засобах, в яких були заздалегідь облаштовані схрони, зокрема, як приклад, такий факт підтверджується протоколом НСРД відносно ОСОБА_5 у виді аудіо, -відеоконтролю, де підозрюваний ОСОБА_5 разом із іншим співучасником злочинів - підозрюваним ОСОБА_7 , обговорюють механізм контрабанди наркотичних засобів та психотропних речовин і облаштування для цього в транспортних засобах відповідних схронів.

Попри наведені твердження, слідчий не зазначає та не доводить, що саме транспортний засіб «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та що у результаті його огляду було виявлено наявність схронів, тайників тощо.

За встановлених обставин, слідчий суддя бере до уваги доводи наведені в запереченні поданому на клопотання, проте приходить до висновку, що під час судового розгляду сторона досудового розслідування не довела та не обґрунтувала свої твердження, що транспортний засіб, який був вилучений в ході проведення обшуку відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є предметом злочину, або набутим кримінально протиправним шляхом. При цьому, слідчий суддя враховує, що з часу накладення арешту належного власнику майна в сторони обвинувачення було достатньо часу, розумні строки у розумінні ст. 28 КПК України,для проведення усіх необхідних процесуальних дій щодо цього майна.

Відповідно до статей 7 та 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України, принцип диспозитивності полягає, зокрема, в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

В свою чергу обов`язок збирання доказів та доказування покладається виключно на сторони кримінального провадження, а тому, зважаючи на такі основоположні засади кримінального провадження, як змагальність та диспозитивність, слідчий суддя не зобов`язаний витребувати та збирати докази за власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В даному випадку із клопотанням про скасування арешту на майно звернувся адвокат власника майна ОСОБА_4 , причетність якого до вчинення кримінального правопорушення на даний час органами досудового розслідування не встановлено, повідомлення про підозру про вчинення кримінального правопорушення такому відсутні.

Слідчим суддею враховується позицію слідчих органів, які заперечують щодо скасування арешту, разом із тим належного обґрунтування підстав для подальшого накладення арешту на майно не наводить.

Згідно статті 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень 174КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, абз. 2 ч. 1 ст.174КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.1ст.100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків передбачених статтями160-166,170-174цьогоКодексу.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.317 ЦКУкраїни зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до рішень Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі "Бакланов проти Російської Федерації" та від 24 березня 2005 року по справі "Фрізен проти Російської Федерації", судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування у такому ступеню втручання у право власності заявника, слідчому судді не надано, а накладений арешт, свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження заявника у праві його власності та завдань кримінального провадження.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні про скасування арешту на майно, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, з урахуванням заперечень зі сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна - транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 , а також свідоцтва про його реєстрацію та ключа від нього, відпала потреба.

В ході судового розгляду встановлено, що поточні потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника автомобіля, на цей час, а тому, потреба у застосуванні арешту майна відпала.

Враховуючи те, що накладення арешту на майно перешкоджає законному праву власника користуватися своїм майном, а також те, що, стороною обвинувачення не надано доказів, які б вказували на необхідність застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого виду арешту на майно, відпала потреба.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що питання повернення арештованого майна після скасування накладеного на нього арешту врегульовано нормами Кримінального процесуального кодексу України (зокрема, пунктом 4 частини першої статті 169) та не потребує ухвалення слідчим суддею будь-яких рішень з цього приводу при вирішенні поданого клопотання. Тому в іншій частині клопотання слід відмовити як передчасному.

Варто зауважити, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у разі скасування арешту, а тому підстави для вирішення питання про повернення майна власнику, відсутні.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 170 174, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 який діє в інтересахвласника майна: ОСОБА_4 , про скасування арешту майна задовольнити частково.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2024 року на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «ML 350», номерний знак НОМЕР_1 який тимчасово вилучено під час проведення санкціонованого обшуку, що проводився 16.09.2024.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1