Ухвала

від 06.11.2024 по справі 308/15261/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/15261/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судовогопроцесу:прокурора відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/714/24 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2024 року задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024070000000321 від 14 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна.

Накладено арешт на майно, яке вилучено 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку транспортного засобу «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , із забороню користування, розпорядження та відчуження, з метою збереження речових доказів, а саме: транспортний засіб марки «INFINITI Q50», д.н.з НОМЕР_1 .

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК та істотно порушує його вимоги, внаслідок чого підлягає скасуванню. Вказує, що так зване, володіння ОСОБА_7 вилученим транспортним засобом прокурор підтверджував рапортом оперативного працівника без дати і номера реєстрації, що взагалі не може вважатись офіційним документом, тим більше підтверджувати відомості щодо речових прав на майно. Разом з тим, такі відомості не відповідають дійсності, оскільки вищевказаний автомобіль перебуває у власності ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 (відомості з застосунку «Дія»). Оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу був вилучений разом з автомобілем та знаходиться в розпорядженні органу досудового розслідування. Більше того, відповідно до довіреності від 16.08.2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу, ОСОБА_9 , володільцем автомобіля є ОСОБА_10 . Звертає увагу суду, що на ту обставину, що згідно протоколу обшуку від 16.09.2024 року у вищезазначеному транспортному засобі не вилучено жодних заборонених речовин чи речей, які б належали підозрюваному, у протоколах НСРД, які додані в додатки до клопотання цей автомобіль ніде не фігурує, а тому безпідставним є твердження сторони обвинувачення, що такий містить на собі сліди будь якого злочину. Такі сліди і не могли бути виявлені на вилученому майні, оскільки, таке не належить підозрюваному і не було в його користуванні. Зазначає, що 16.09.2024 року, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 було оглянуто та вилучено всі транспортні засоби й інших учасників обшуку, що були припарковані біля його будинку без достатніх на те підстав. При цьому, ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_10 , не мають жодного статусу у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене,вважає,що прокуроромне доведенонеобхідність накладенняарешту навилучений транспортнийзасіб таобмеження правтретіх осібна володіння,розпоряджання і,тим більше,користування такимв межахцього кримінальногопровадження. Вважає,що накладенняарешту зобмеженням правакористування транспортнимзасобом неспівмірнота необґрунтованообмежить правайого власниката володільця. Просить ухвалуслідчого суддіскасувати тапостановити новуухвалу,якою відмовитиу задоволенніклопотання пронакладення арешту.

Судове провадження розглядається за відсутності ОСОБА_7 та його представника-адвоката ОСОБА_6 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про розгляд судового провадження без її участі, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого.

Як вбачається із матеріалів провадження, у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000321 від 14.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено, що до вказаної протиправної діяльності, а саме до незаконного зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів і психотропних речовин причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , та який під час незаконної діяльності зі збутом наркотиків користувався автомобілем марки «INFINITI Q50», д.н.з НОМЕР_1 .

17.09.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КПК України.

В рамках зазначеного кримінального правопорушення прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Звертаючись до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, прокурор послався на те, що вилучене 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку транспортного засобу «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - транспортний засіб марки «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , має значення речового доказу у кримінальному проваджені, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, так як він міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, був знаряддям вчинення злочину і з ним в подальшому будуть проводитись слідчі дії, та за допомогою вказаного транспортного засобу могло здійснюватись переміщення наркотичних засобів і психотропних речовин для подальшого збуту таких.

Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 16.09.2024 зазначене вилучене в ході обшуку майно, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024070000000321 від 14.06.2024.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що з метою збереження зазначеного майна та недопущення його втрати, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке визнано речовим доказом, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна передбаченого ст. 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному проваджені, а також те, що на цій стадії потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права фактичного володільця майном ОСОБА_7 .

У зв`язку з наведеним доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, яке вилучене в ході обшуку, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами провадження та викладеними вище обставинами.

До того ж, всупереч доводів апеляційної скарги, у клопотанні прокурора, і в ухвалі слідчого судді зазначено мету та правові підстави для арешту вказаного вище майна. При цьому пряме чи побічне значення цього майна до обставин кримінального правопорушення, також є предметом перевірки під час досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучене 16.09.2024 в ході проведення обшуку транспортного засобу «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - транспортний засіб марки «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12024070000000321 від 14.06.2024.

У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено відповідність цього майна критеріям визначеним у ст. 98 КПК України. З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Разом з тим, згідно вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об`єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.

На переконання колегії суддів, застосований слідчим суддею спосіб накладення арешту на майно - транспортний засіб марки «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_7 , шляхом забори користування, розпорядження та відчуження, не виправдовує в цьому випадку ступінь втручання у право власності особи та порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у клопотанні прокурора про арешт майна не вказано перелік слідчих дій, які сторона обвинувачення має намір провести з вказаним автомобілем, а лише зазначено, що за допомогою вказаного транспортного засобу могло здійснюватись переміщення наркотичних засобів і психотропних речовин для подальшого збуту таких.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, а також на матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 170 КПК України, можливо запобігти шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 із забороною відчуження та розпорядження таким майном, дозволивши ним користуватись.

Застосування саме такого способу арешту зазначеного майна, в даному випадку, буде найменш обтяжливим та є виправданим і не призведене до будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає слушними доводи представника володільця майна адвоката ОСОБА_6 у вказаній частині.

Пунктом 2 частини 3 статті 407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати із постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2024 року про арешт майна скасувати.

Постановити новуухвалу,якою клопотанняпрокурора відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_5 про арештмайна укримінальному провадженні№ 12024070000000321внесеному 14червня 2024року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.307КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку транспортного засобу «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: транспортний засіб марки «INFINITI Q50» д.н.з НОМЕР_1 , шляхом заборони відчужувати та розпоряджатись зазначеним майном, дозволивши ним користуватись.

Повернути власнику або його уповноваженій особі транспортний засіб марки «INFINITI Q50», д.н.з НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді