Ухвала

від 20.11.2024 по справі 308/15261/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15261/24

1-кс/308/7024/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 , про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту майна.

Клопотання мотивує тим, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024070000000321 від 14.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 30.09.2024 у справі № 308/15261/24 (І-кс/308/5849/24) накладено арешт на майно, яке вилучено 21.09.2024 в ході проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною користування, розпорядження та відчуження, а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galexy» ІМЕІ: НОМЕР_1 , та мобільний телефон марки «Redmi 9с», ІМЕІ: НОМЕР_2 , які упаковані до паперового конверту НПУ; банківська картка № НОМЕР_3 , яка упакована до паперового конверту НПУ СУ.

Заявник зазначає, що вказане майно належить йому на праві власності.

ОСОБА_3 , покликаючись на положення ч. 1 ст. 16, ч.ч.2,3 ст. 174, п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 13, 41 Конституції України, зазначає, що з огляду на це недоторканність права власності забезпечується у всіх сферах суспільного життя, зокрема і під час кримінального провадження. Вважає, що з часу вилучення вищевказаних речей у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій щодо цього майна, а тому потреба у застосуванні цього заходу відпала потреба.

Керуючись ст. ст. 64-2, 174 КПК України, заявник просить: скасувати повністю накладений ухвалою слідчого судді від 30.09.2024 у справі № 308/15261/24 (1-кс/308/5849/24) арешт на майно, яке вилучено 21.09.2024 в ході проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galexy» (IMEI: НОМЕР_1 ), та мобільний телефон марки «Redmi 9с» (ІМЕІ: НОМЕР_2 ), банківську картку № НОМЕР_3 .

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов наступного висновку.

Відповідно доч.ч.1,2ст.132КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання прозастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження напідставі ухвалислідчого суддіподається: 1)до місцевогосуду,в межахтериторіальної юрисдикціїякого знаходитьсяорган досудовогорозслідування,якщо іншене передбаченопунктом 2цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно з п.15 ч.1 ст.7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України, саме на підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, покладається обов`язок доведення перед слідчим суддею обставин того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З аналізуст. 171-174 КПК Україниубачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов`язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід зняти арешт.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

При зверненні із вказаним клопотання ОСОБА_3 зазначає, що є власником майна, однак на підтвердження тому жодних доказів не надано. Окрім того, до клопотання не додано жодного документу, на підставі якого можна ідентифікувати ініціатора звернення.

Окрім того, до клопотання не додано ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно про яку вказано у клопотанні.

Крім цього, клопотання про скасування арешту не містить обґрунтувань, як на підставу скасування арешту за ч. 1ст. 174 КПК України.

З поданого клопотання не зрозуміло, чи заявник звертається із заявою про скасування арешту, оскільки він не був присутній при розгляді клопотання про арешт майна, чи тому, що наразі відпала потреба в продовженні дії арешту майна та чому, або тому що арешт накладено необґрунтовано.

При цьому ініціатор клопотання вказує лише на те, що засади розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями, достеменне визначення яких в системі законодавстві України не закріплено та що з часу вилучення вищевказаних речей у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій щодо цього майна, а тому потреба у застосуванні цього заходу відпала потреба.

Однак матеріали клопотання не містять доказів того, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження в рамках якого на вилучене майно накладено арешт, завершено. Відсутні докази того, що майно зокрема мобільні телефони оглянуто тощо.

Варто зазначити, що ОСОБА_4 слідчому судді подано виключно клопотання про скасування арешту майна жодних додатків ним до клопотання додано не було. Відомості про повні анкетні дані ініціатора звернення не зазначено, та до матеріалів клопотання жодних документів не долучено стосовно такого також.

Нормою частини 6 ст.9КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 КПК України.

Приймаючи до уваги, що заявником до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що він являється особою, яка у відповідності до ст.174 КПК України має право звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, вважаю, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що клопотання, про скасування арешту майна слід повернути особі яка його подала.

Зважаючи на обмежені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, які визначені ч.2 статті 174 КПК України та те, що нормами КПК України не передбачено обов`язку слідчого судді по збиранню доказів для розгляду клопотань сторін кримінального провадження чи інших учасників процесу, відтак матеріали клопотання належить повернути заявнику.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 , про скасування арешту майна,- повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1