Ухвала

від 06.11.2024 по справі 308/15261/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/15261/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового процесу: прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/716/24 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2024 року, задоволено частково клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024070000000321 від 14 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна.

Накладено арешт на майно, яке вилучено 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 від 12.09.2024, легкового автомобіля марки «Hyundia I30» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:

- 1 згорток із фольги у середині із кристалічною речовиною яку поміщено до спец.пакету НПУ ICR0173366;

- грошові кошти у сумі 1100 доларів США із яких 11 купюр номіналом «100», 1020 євро із яких: 7 купюр номіналом «100», 6 купюр номіналом «50», 1 купюра номіналом «20», які поміщені до спецпакету НПУ RIC2178618;

- 4 банківські картки: ПриватБанк № НОМЕР_2 , Укрсибанку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , Монобанку № НОМЕР_5 ;

- 1 аркуш із чорновими записами, які упаковані до паперового конверту НПУ;

- зіп-пакет із кристалічною речовиною в середині, який поміщено до спец.пакету НПУ №ICR173364;

- автомобіль марки «Hyundia I30», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 .

В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

З матеріалів судового провадження слідує, що прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12024070000000321 від 14.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають об`єднані матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024070000000321 від 14 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор просив слідчого суддю: накласти арешт на майно, яке вилучено 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку легкового автомобіля марки «Hyundia I30» д.н.з. НОМЕР_1 із забороною користування, розпорядження та відчуження.

Оскаржувану ухвалу мотивовано тим, що зазначене у клопотанні майно визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з урахуванням можливості використання вилученого майна як доказів у кримінальному провадженні, з метою збереження речового доказу та досягнення повноти та всебічності у даному кримінальному провадження, прийшов до висновку про наявність достатність підстав для часткового накладення арешту на це майно, яке відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК та істотно порушує його вимоги, внаслідок чого підлягає скасуванню. Вказує, що даним транспортним засобом на постійній основі користується громадянка ОСОБА_9 , яка являється колишньою дружиною ОСОБА_10 та яка на даному транспортному засобі возить до школи/садочок та різного роду гуртках своїх малолітніх дітей. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, відповідно до якої надати власниці транспортного засобу марки «Hyundia I30» д.н.з. НОМЕР_1 , право користуватися даним транспортним засобом.

Щодо строку на апеляційне оскарження вказує, що участі під час розгляду клопотання не приймали, про оскаржувану ухвалу дізналися лише після ознайомлення з матеріалами справи 09.10.2024 року.

Судове провадження розглядається за відсутності ОСОБА_7 та представника-адвоката ОСОБА_6 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд судового провадження без його участі, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого.

З оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що така постановлена без участі власника майна та її представника. При цьому, знайшли своє підтвердження доводи апелянта про те, що копію судового рішення ними отримано 09.10.2024 року.

Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_11 та її представнику адвокату ОСОБА_6 , подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді в передбачений кримінальним процесуальним законом п`ятиденний строк, а тому, з огляду на приписи ст.ст. 21 та 117 КПК України, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, а клопотання про поновлення строку визнається обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а пропущений строк поновленню.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На думку колегії суддів, постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя вказаних вимог закону дотримався частково.

Як вбачається із матеріалів провадження, у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають об`єднані матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000321 від 14.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_10 , 16.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення непередбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В рамках зазначеного кримінального правопорушення прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Звертаючись до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, прокурор послався на те, що вилучене 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку легкового автомобіля марки «Хюндай І30», номерний знак НОМЕР_1 , майно - мають значення для даного кримінального провадження та відповідають критерієм ст. 98 КПК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_12 від 16.09.2024 зазначене вилучене в ході обшуку майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024070000000321 від 14.06.2024.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що з метою збереження зазначеного майна та недопущення його втрати, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке визнано речовими доказами, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна передбаченого ст. 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному проваджені, а також те, що на цій стадії потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна ОСОБА_7 .

У зв`язку з наведеним доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, яке вилучене в ході обшуку, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами провадження та викладеними вище обставинами.

До того ж, всупереч доводів апеляційної скарги, у клопотанні прокурора, і в ухвалі слідчого судді зазначено мету та правові підстави для арешту вказаного вище майна. При цьому пряме чи побічне значення цього майна до обставин кримінального правопорушення, також є предметом перевірки під час досудового розслідування.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучене 16.09.2024 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «Хюндай І30», номерний знак НОМЕР_1 , майно може бути використано як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12024070000000321 від 14.06.2024.

У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено відповідність цього майна критеріям визначеним у ст. 98 КПК України. З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді щодо відмови у накладенні арешту на майно, а саме: два паспорти громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія на ім`я ОСОБА_10 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Hyundia I30» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 11183» д.н.з. НОМЕР_6 , які упаковані до паперового конверту НПУ, оскільки у клопотанні прокурором жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що вказане вилучене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, зберегло на собі сліди вчиненні кримінального правопорушення, має значення для встановлення обставин всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто прокурором не доведено, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя також повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об`єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, застосований слідчим суддею арешт на речові докази - транспортний засіб марки «Hyundia I30», д.н.з. НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів, власником якого є ОСОБА_7 , не виправдовує в цьому випадку ступінь втручання у право власності особи та порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у клопотанні прокурора про арешт майна не вказано перелік слідчих дій, які сторона обвинувачення має намір провести з вказаним автомобілем, а лише зазначено, що у салоні вказаного транспортного засобу ОСОБА_10 незаконно зберігав психотропну речовину, та на якому в подальшому дану психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін, перевозив по місту Ужгород.

Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, а також на матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 170 КПК України, можливо запобігти шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «Hyundia I30» д.н.з. НОМЕР_1 із забороною відчуження та розпорядження таким майном, дозволивши ними користуватись.

Застосування саме такого способу арешту зазначеного майна, в даному випадку, буде найменш обтяжливим та є виправданим і не призведене до будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає слушними доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_6 у вказаній частині.

Пунктом 2 частини 3 статті 407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 слід задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати із постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Поновити адвокату ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження судового рішення.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2024 року про арешт майна скасувати.

Постановити новуухвалу,якою клопотанняпрокурора відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_5 про арештмайна укримінальному провадженні№ 12024070000000321внесеному 14червня 2024року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.307КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 16 вересня 2024 року в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 від 12.09.2024, легкового автомобіля марки «Hyundia I30» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме:

- 1 згорток із фольги у середині із кристалічною речовиною яку поміщено до спец.пакету НПУ ICR0173366;

- грошові кошти у сумі 1100 доларів США із яких 11 купюр номіналом «100», 1020 євро із яких: 7 купюр номіналом «100», 6 купюр номіналом «50», 1 купюра номіналом «20», які поміщені до спецпакету НПУ RIC2178618;

- 4 банківські картки: ПриватБанк № НОМЕР_2 , Укрсибанку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , Монобанку № НОМЕР_5 ;

- 1 аркуш із чорновими записами, які упаковані до паперового конверту НПУ;

- зіп-пакет із кристалічною речовиною в середині, який поміщено до спец.пакету НПУ №ICR173364, шляхом заборони відчуження, розпоряджання та користування.

Накласти арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки «Hyundia I30», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , шляхом заборони відчужувати та розпоряджатись зазначеним майном, дозволивши ним користуватись.

Повернути власнику або його уповноваженій особі транспортний засіб марки «Hyundia I30», д.н.з. НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді