Постанова

від 31.10.2024 по справі 550/41/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/41/24 Номер провадження 22-ц/814/2549/24Головуючий у 1-й інстанції Хоменко Д.Є. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ванда А.М.,

з участю представника відповідача - адвоката Приліпко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником- адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною,

на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2024 року, постановлене суддею Хоменко Д.Є.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (далі - СТОВ «Світоч») про стягнення орендної плати, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу,

в с т а н о в и в:

11.01.2024 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що є власницею частки земельної ділянки загальною площею 5,1261 га, кадастровий номер 5325481600:00:004:0233, із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

Частка такої земельної ділянки успадкована нею від ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та нині перебуває в оренді у СТОВ «Світоч» на підставі договору оренди землі, укладеного 05.12.2007 між товариством та попереднім орендодавцем.

Після прийняття спадщини позивачка повідомила СТОВ «Світоч» про зміну власника земельної ділянки, надавши актуальні правовстановлюючі документи та реквізити для перерахунку коштів орендної плати.

Будучи обізнаним про зміну власника земельної ділянки та його реквізити, у 2019 році орендар нарахував та виплатив позивачці грошові кошти за оренду частки земельної ділянки у 2019 році. Проте починаючи із 2020 року по 2023 рік включно СТОВ «Світоч» нараховує, але фактично не сплачує, позивачці орендну плату, у тому числі суми утриманих податків.

Зазначає, що нарахування та виплата орендної плати власникам інших часток земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснюється СТОВ «Світоч» окремо і позивачці невідомо про характер їх взаємовідносин. Відтак, порушення відповідачем умов зобов`язання в частині його оплатності є підставою для стягнення в судовому порядку з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки у розмірі 62 111,80 грн., 3% річних у розмірі 2 851,04 грн., інфляційного збільшення суми боргу, що склало 12 704,10 грн. та пені в сумі 35 309,03 грн.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 30.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.02.2024 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою у якій повідомляє, що 05.02.2024 на її банківський рахунок надійшли кошти у сумі 9 900,00 грн., з урахуванням комісії банку «оплата за оренду земельної ділянки за 2020 р., 2021 р., 2022р.». Вважає, що оскільки відповідач частково здійснив оплату орендної плати за 2020-2021 роки, в силу приписів ч.1 ст.82 ЦПК України указані у позовній заяві обставини щодо невиплати орендної плати відповідачем визнано, а тому даний факт не підлягає доказуванню.

Із урахуванням вчинених відповідачем платежів, позивачка зменшує позовні вимоги та заявляє до стягнення зі СТОВ «Світоч» на її користь: 52 211,80 грн. - заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки; 2 851,04 грн. - 3% річних; 12 704,10 грн. - інфляційне збільшення; 35 309,03 грн. - пеня; а всього 112 975,97 грн.

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 10.04.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про стягнення орендної плати, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу - відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачка, усупереч вимогам ч.3 ст.148-1 ЗК України, не повідомила відповідача про набуття нею земельної ділянки та свої банківські реквізити, що унеможливило виконання ним обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати. Відтак, позивач вважається простроченим кредитором згідно ч.1 ст.613 ЦК України. Наведене виключає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, а також пені та нарахувань у порядку ч.2 ст.625 ЦК України, як похідних вимог.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 24.04.2024 відмовлено у прийнятті додаткового рішення у справі №550/41/24 за заявою представника відповідача СТОВ «Світоч» - адвоката Приліпко І.Л. про стягнення витрат на правничу допомогу.

Із таким рішенням не погодилася позивачка та в її інтересах адвокат Кумечко М.С. оскаржила його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування усіх обставин справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач, як на підставу відмови в його задоволенні в частині стягнення орендної плати за 2023 рік, указує на те, що орендар не користується земельною ділянкою, і дія договору оренди закінчилася. Наведене, на думку сторони позивача, є спробує ввести суд в оману, оскільки за даними Чутівського відділу ДПІ, СТОВ «Світоч» подаючи до органів податкової служби відомості за 2023 рік включило до відомостей про земельні ділянки, які перебувають/перебуватимуть в його користуванні, інформацію про спірну земельну ділянку, частка в якій належить позивачці.

Вважає, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін, а саме не надав можливості позивачці довести обставини, які мають істотне значення для справи, а саме, факт ухилення відповідача від сплати реального розміру орендної плати.

Зазначає, що поза увагою районного суду залишилося те, що ГУ ДПС у Полтавській області не виконало у повному обсязі вимоги ухвали суду про витребування доказів та не надало: додаток 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку; суми нарахованого єдиного внеску, які подавалися відповідачем до податкових органів за 2021-2023 роки та форму 1 ДФ, яку відповідач подавав до податкових органів за 2019-2020 роки в межах Чутівського району з відповідними квитанціями. При цьому, в листі ГУ ДПС у Полтавській області вказується, що запитувані відомості до Чутівського ДПІ Полтавської області не подавалися, хоча такі докази витребовувалися із ГУ ДПС у полтавській області, а не Чутівського ДПІ.

Вважає, що районний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про повторне витребування таких доказів, тим самим дозволяючи ГУ ДПС у Полтавській області не виконувати судове рішення.

Зазначає, що упродовж 2023 року відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою, яка належить позивачці, не сплачуючи орендну плату, а тому має вона має право на отримання коштів за фактичне її користування. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №358/815/17 від 19.08.2020, яку просить застосувати до спірних правовідносин.

Наголошує, що в суді першої інстанції позивач та її представник поставили під сумнів фотокопію договору оренди земельної наданої представником СТОВ «Світоч», але їм було безпідставно відмовлено у витребувані оригіналу такого правочину необхідного для подальшого проведення судової технічної експертизи документа

Звертає увагу, що копія такого договору не завірена належним чином, не містить дати його укладення, його окремі пункти (14, 18, 20) не містять будь-яких відомостей, натомість на 1 та 2 сторінці наявні вдруковані та рукописні відомості, а шрифт перших двох сторінок є відмінним від останніх трьох. Крім того, частина тексту договору є нечитабельною і до нього не надано жодних додатків, які є обов`язковими.

Наголошує на необхідності проведення судової технічної експертизи документа, оскільки саме після підтвердження факту справжності, непідробності та належності єдиного примірника договору оренди земельної ділянки можна ставити питання про стягнення орендної плати у розмірі відповідно до умов такого договору.

Вважає таким, що не відповідає дійсним обставинам справи висновок районного суду щодо недотримання позивачем вимог ч.3 ст.148-1 ЗК України та не повідомлено орендаря про зміну орендодавця та його реквізити. Наголошує, що у матеріалах справи наявні відомості з реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 09.02.2023, якими підтверджено декларування відповідачем суми орендної плати, яка нараховувалася, але фактично не була сплачена, у тому числі суми утриманих податків.

Твердження відповідача щодо помилковості декларування суми орендної плати в розмірі 15 527,95 грн. на рік за частину земельної ділянки просить до уваги не приймати, оскільки за таких обставин товариство мало б подати корегування та зміни за всі роки 2019-2023 роки до Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу та Форми 1 ДФ. Належних та допустимих доказів на підтвердження коригування змін відповідачем не надано, як і ДПС України в Полтавській області, якою не виконано вимог ухвали суду.

Звертає увагу, що у 2019 році відповідачем нараховано та виплачено позивачці оренду плату за користування земельної ділянки відповідно до її частки, що свідчить про його обізнаність щодо особи орендодавця та його реквізитів. Крім того, відповідачем до відзиву було надано копії довідок, касових ордерів, складених на ім`я ОСОБА_1 , що також підтверджує виконання позивачем вимог ч.3 ст.148-1 ЗК України та свідчить про суперечливу позицію відповідача.

Вважає, що районний суд не надав належної оцінки наявному у справі видатковому касовому ордеру від 18.12.2019, яким підтверджено виплату ОСОБА_1 орендної плати у розмірі 6 500,00 грн. Тоді як позиція відповідача у цій справі зводиться до неповідомлення ОСОБА_1 реквізитів, місця проживання та не надання правовстановлюючих документів.

Звертає увагу на дії відповідача, які виявилися у приховуванні справжнього розміру орендної плати та відсутність у ОСОБА_5 правових підстав на вчинення будь-яких дій в інтересах ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04.09.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 24.09.2024.

24.09.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, у задоволенні якої просить відмовити.

Вважає, що позивачкою обрано не належний спосіб захисту, а тому її права у відповідності до статей 15, 16 ЦК не підлягають захисту судом, адже сплата орендної плати має відбуватись у натуральній та відробітковій формі. Твердження позивачки про обізнаність відповідача про реквізити для зарахування коштів, оскільки відбулася виплата орендної плати за 2019 рік, вважає безпідставними, а потребу у повторному витребуванні доказів за клопотанням позивача, відсутньою. При цьому, відповідач не приховує справжній розмір орендної плати, а обґрунтовано не надає відкориговані податкові відомості до суду у зв`язку з відсутністю достатніх на те правових підстав.

Припускає, що адвокат Кумечко М.С. має на меті безпідставно збагатитись за рахунок сільськогосподарського підприємства, прагнучі стягнути з нього орендну плату за 2023 рік. Проте, незважаючи на викладене, відповідач, після того як ознайомився з позовом та дізнався реквізити позивачки, які вона самостійно надіслала через месенджер Viber 15.01.2024, сплатив орендну плату в грошовій формі в сумі 9 900,00 грн за період з 2020 по 2022 рік. Таким чином, відповідач додатково в добровільному порядку здійснив нарахування та виплату орендної плати, виходячи із розміру 3% від нормативної грошової оцінки землі, та навіть сплатив більше, ніж встановлено договором. Отже, станом на сьогодні, орендна плата за договором сплачена в повному обсязі.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив з підстав, детально викладених ним у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити без змін оскаржуване судове рішення, як законне та обґрунтоване.

Позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що згідно з ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.10.2019 державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О.В. посвідчено, що спадкоємцями зазначеного у свідоцтві про прово на спадщину за законом майна ОСОБА_2 , 1940 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі ст.1266 ЦК України є: її внук - гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - на частку; внук: гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - на частку; батько яких ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,- частка, мати якої ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається із:

права власності на земельну ділянку площею 5,1261 га, кадастровий номер 5325481600:00:004:0233, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області та належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №01812, виданого Зеленківською сільською радою Чутівського району Полтавської області 24.01.2003 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №190.

Свідоцтво про право на спадщину на частку земельної ділянки видано ОСОБА_1 ; зареєстровано в реєстрі за №636./а.с.11 т.1/

17.10.2019 за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової приватної власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 5325481600:00:004:0233; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкритим розділом), індексний номер: 49201107./а.с.11-12 т.1/

18.12.2019 ОСОБА_1 видано орендну плату за земельний пай у розмірі 6500,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером СТОВ «Світоч»./а.с.49 т.1/

11.01.2021, 11.01.2022, 12.01.2023 датовані повідомлення директора СТОВ «Світоч» адресовані ОСОБА_1 у тім, що відповідно до п.9 договору оренди земельної ділянки оренда плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2% від вартості грошової оцінки земельної ділянки, 75% від цієї суми виплата проводиться продукцією, 25% відробітково. Місцем отримання продукції є база за адресою: АДРЕСА_1 . Указано, що ОСОБА_1 не подала своїх реквізитів для виплати орендної плати, не повідомила місця проживання та не з`явилася до бази за отриманням орендної плати. Роз`яснено, що вона, ОСОБА_1 , може надати свої реквізити для оплати орендної плати або особисто з`явитися до товариства для отримання орендної плати з понеділка по п`ятницю з 08:00 до 17:00./а.с.54-55 т.1/

23.12.2020, 16.12.2021, 29.12.2022 представником СТОВ «Світоч» ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 , складено акти щодо відсутності орендодавця за місцем проживання та неможливості сплати орендної плати. За змістом актів у вказані дати ОСОБА_1 була відсутня за адресою, зазначеною у договорі оренди: АДРЕСА_2 ; акти складені в присутності свідка ОСОБА_5 ./а.с.56-57 т.1/

ОСОБА_5 , яка є матір`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , видано СТОВ «Світоч» орендну плату за земельний пай: 3300,00 грн. - видатковий касовий ордер від 18.12.2019; 3300,00 грн. - видатковий касовий ордер від 23.12.2020; 3300,00 грн. - видатковий касовий ордер від 16.12.2021; 3300,00 грн.- видатковий касовий ордер від 29.12.2022./а.с.52-54,106 т.1/

02.02.2020 ОСОБА_9 отримала заяву ОСОБА_1 , адресовану голові фермерського господарства Кириченку В.В., у якій повідомляє, що є спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та набула право власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 20.11.2018:00:004:0233. Просить прийняти до відома розгляд питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки має бажання її самостійно обробляти./а.с.70 т.1/

Листом від 28.02.2024 ОСОБА_9 заперечила справжність свого підпису на заяві ОСОБА_1 /а.с.86-87 т.1/

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 09.02.2023, ОСОБА_1 у період із 1 кварталу 2019 року по 3 квартал 2022 року отримала доходи з таких джерел:

- квітень 2020 року СТОВ «Світоч» нараховано - 15 527,95 грн., із яких суму утриманого податку - 2795,03 грн.; відомості щодо виплаченого доходу та перерахованого податку становлять - 0,00;/а

- грудень 2021 року СТОВ «Світоч» нараховано - 15 527,95 грн., із яких суму утриманого податку - 2795,03 грн.; відомості щодо виплаченого доходу та перерахованого податку становлять - 0,00;/а.с.13 т.1/

За змістом листа відділу №4 Головного управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.04.2023 №29-16-0.164-1716/15-23, примірник договору оренди землі між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ «Світоч» (орендар) в архівах відділу не виявлено./а.с.14 т.1/

14.04.2023 листом за №29-16-0.164-1933/15-23 відділ №4 Головного управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повідомив адвоката Кумечко Марину, серед іншого, про те, що згідно «Розділу 4 Записи державної реєстрації договорів оренди землі Чутівського району Полтавської області КОАТУУ 53254816 Зеленківська сільська рада «Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» за порядковим номером 56 зареєстровано договір оренди землі за №040754500056 від 05.12.2007 між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ «Світоч» (орендар) термін договору оренди 15 років, земельна ділянка (об`єкт оренди) площею 5,13 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Зеленківської сільської ради./а.с.15-16 т.1/

До відзиву на позовну заява додано копію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ «Світоч» (орендар), про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.12.2007 №040751500056, за умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку с/г призначення, державний акт №018212 серії ІІ-ПЛ, яка знаходиться у АДРЕСА_3 (п.1 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною плою 5,13 га, у тому числі рілля (п.2 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 57341,38 грн. (п.5 договору). Договір укладено на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 2% від вартості грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1147,00 грн., 75% від цієї суми виплата проводиться продукцією, 25% відробітково (п.9 договору). Орендна плата вносить до 31.12. поточного року (п.11 договору). Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п.12 договору)./а.с.47-49 т.1/

22.01.2024 відділом №4 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом за №29-16-0.164-285/15-24 повідомлено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 5325481600:00:004:0233 припинена державним кадастровим реєстратором у відповідності до ч.10 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» в результаті її поділу за заявою ОСОБА_1 та розробленої технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 01.11.2023, розробник ПП «Форас-Ленд». Станом на 22.01.2024 у відділі відсутні актуальні відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5325481600:00:004:0233, у тому числі власників та користувачів./а.с.51 т.1/

05.02.2024 СТОВ «Світоч» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 9900,00 грн., без ПДВ, оплата за оренду земельної ділянки за 2020р., 2021р., 2022 р./а.с.50 т.1/

26.03.2024 ГУ ДПС у Полтавській області листом за №6329/5/16-31-24-11-07 повідомлено суд, що відповідно до інформаційної системи органів ДПС СТОВ «Світоч» додаток 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2021, 2022, 2023 роки та форму 1 ДФ за 2019, 2020 роки до контролюючого органу (1629) Чутівська ДПІ Полтавська область не подавався. Надано копії податкових декларацій платника єдиного податку 4 групи СТОВ «Світоч» за 2023 рік із додатками, де серед іншого, значаться відомості про спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5325481600:00:004:0233./а.с.108-192 т.1/

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що позивачка усупереч вимог ч.3 ст.148-1 ЗК України не повідомила відповідача про набуття нею земельної ділянки та свої банківські реквізити, що унеможливило виконання ним обов`язку щодо своєчасної сплати орендної плати, а тому позивачка є простроченим кредитором згідно із ч.1 ст.613 ЦК України.

Твердження представника позивача про те, що орендар був обізнаний із реквізитами позивачки, що підтверджується підтвердження відомостями ГУ ДПС у Полтавській області, районний суд відхилив указавши, що податкова звітність формувалася на підставі інформації СТОВ «Світоч», який у відзиві на позов вказав на допущену помилку.

Як на доказ помилковості даних відомостей з боку СТОВ «Світоч», суд указав на новий перерахунок орендної плати відповідача, що підлягає сплаті позивачу, з урахуванням умов п.9 договору оренди, п.288.5 ст.288 ПК України, розміру нормативно грошової оцінки землі за 2020, 2021, 2022 рік (206370,19 грн.), де розмір орендної плати сукупно за 2020-2022 роки склав 9900,00 грн., які були виплачені позивачці 05.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №796 від 05.02.2024.

Також суд врахував наявний у справі видатковий касовий ордер від 18.12.2019, яким підтверджено отримання позивачем від СТОВ «Світоч» орендної плати у розмірі 6500,00 грн., як такий, що знову ж таки суперечить нарахованій помилково сумі 15527,95 грн. за 4й квартал 2019 року, зазначеній у відомостях ГУ ДПС у Полтавській області.

Із підстав викладеного районний суд дійшов висновку, що податкова звітність по причині її первісного формування юридичною особою сама по собі не може підтвердити факт сплати орендної плати з боку відповідача та його обізнаності про банківські реквізити позивача. Доказів про отримання відповідачем від позивача заяви про розірвання договору оренди чи заяви з новими реквізитами позивача, з метою отримання нею орендної плати, матеріали справи не містять. Таким чином, суд дійшов до переконання про відсутність законних підстав для задоволення позову за його недоведеністю.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №638/2304/17 від 05.09.2019.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №761/42030/21).

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про необґрунтованість позовних вимог не дотримався вимог ч.5 ст.263 ЦПК України, за змістом якої обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Усупереч викладеним нормам процесуального закону, оцінка наданої позивачем податкової відомості зводиться до цитування позиції відповідача щодо допущеної помилки, яка судам не перевірялася. Тоді як в суді апеляційної інстанції представник відповідача суду пояснив, що не вбачає потреби у наданні суду відкоригованих податкових відомостей, указуючи на відсутність достатніх на те правових підстав.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків поза будь-яким сумнівом підтверджують обізнаність орендаря щодо особи орендодавця та її банківських реквізитів. Тоді як у справі про стягнення заборгованості доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №913/618/21 від 08.06.2022.

Стосовно норм матеріального права, які підлягають застосуванню, колегія суддів ураховує наступне.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки несення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з рахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

За змістом статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Із огляду на викладене саме на орендаря покладається обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №146/1094/21).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 11.11.2019 у справі №337/474/14-ц).

Дії відповідача наведеним вимогам не відповідають, а позиція сторони відповідача є взаємовиключною та суперечливою. При цьому, колегія суддів ураховує наступне.

Із матеріалів справи убачається, що за умовами договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 2% від вартості грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1147,00 грн., 75% від цієї суми виплата проводиться продукцією, 25% відробітково (п.9 договору). Орендна плата вносить до 31.12. поточного року (п.11 договору). Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (п.12 договору)./а.с.47-49 т.1/

Належних та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідачем умов договору оренди у вигляді передачі продукції та надання послуг в рахунок орендної плати, якими мають бути відповідні акти, відповідачем не надано.

Відсутність таких доказів не може бути виправдана посиланням відповідача на адресовані позивачці повідомлення з проханням прибути до бази для отримання продуктів за 2020-2023 роки, оскільки у справі немає відомостей про їх фактичного отримання адресатом. Складені представником СТОВ «Світоч» Акти щодо відсутності орендодавця за місцем проживання, зокрема в контексті позиції сторони відповідача про його необізнаність щодо особи спадкоємців орендодавця та його реквізитів, апеляційним судом до уваги не приймаються.

Також апеляційний суд звертає увагу, що, крім місця отримання продуктів у повідомленнях, адресованих позивачці, представник товариства указував на необхідність надання реквізитів для виплати орендної плати, що спростовує доводи відповідача щодо виключно натуральної та відробіткової форм оренди. Наведене також спростовується наявним у справі видатковим касовим ордером СТОВ «Світоч», за змістом якого 18.12.2019 ОСОБА_1 видано орендну плату за земельний пай у розмірі 6500,00 грн./а.с.49 т.1/

Такими чином орендар та спадкоємець орендодавця своїми діяли погодили зміну умов зобов`язання щодо форми орендної плати на грошову, що у подальшому знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, коли відповідач добровільно сплатив позивачці орендну плату в розмірі 9 900,00 грн., указавши період 2020-2022 роки.

Надаючи оцінку складеному відповідачем розрахунку, з урахуванням умов п.9 договору оренди, п.288.5 ст.288 ПК України та розміру нормативно грошової оцінки землі за 2020, 2021, 2022 рік (206370,19 грн.), колегія суддів зазначає, що за умовами договору оренди землі, який не містить дати його складання та номеру, визначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 57 341,38 грн. (п.5). Зміни до доповнення до такого договору сторонами не вносилися. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що нормативно грошова оцінка земельної ділянка за 2020, 2021, 2022 рік складала 206370,19 грн./рік матеріали справи не містять, а тому колегія суддів дійшла висновку, що сплачені відповідачем 9 900,00 грн. не є доказом належного виконання відповідачем зобов`язання за 2020-2022 роки.

Разом із цим, визначаючи розмір заборгованості орендної плати, колегія суддів ураховує, що позивачка є власником земельної ділянки, тому нарахована, але не виплачена за відомостями податкової інспекції кошти у розмірі 15 527,95 грн. є орендною платою за всю земельну ділянку, яка є спільною частковою власністю 3-х осіб, однак перебувала в оренді як один об`єкт без поділу, що підтверджується наданими відповідачем відомостями про наявність земельних ділянок, включно зі спірною, а саме, Додаток 1 до Податкової декларації платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Апеляційний суду надаючи оцінку наявним у справі доказам, з огляду на стандарт більшої переконливості, дійшов висновку, що нараховані, але не виплачені орендарем кошти 15 527,95 грн. є орендної платою за землю, яка перебувала у спільній частковій власності, де частка позивачка становить . Фактично розмір орендної плати позивачки за земельний пай за рік становив 6500,00 грн., які вона раніше отримувала, що підтверджується видатковим касовим ордером СТОВ «Світоч».

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивачка, з урахуванням вже отриманої суми орендної плати 9 900,00 грн., за період 2020-2023 роки підлягає 16 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 921,32 грн., інфляційне збільшення у розмірі 8 587,33 грн. та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно зі ст.ст.624, 257 ЦК України за 2023 рік у розмірі 3967,12 грн., розрахунок яких здійснювався апеляційним судом за допомогою програми https://ips.ligazakon.net/calculator/ff.

Доводи відповідача щодо припинення дії договору оренди у 2023 році в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, оскільки за наявними у справі податковими відомостями убачається, що земельна ділянка у спірний період, включно із 2023 роком, перебуває в оренді СТОВ «СВІТОЧ», а орендодавець своїми діями у вигляді наміру отримати орендну плату за вказаний період фактично підтвердив дію такого договору.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо ненадання органами ДПІ запитуваних доказів та постановлення оскаржуваного судового рішення без їх рахування, колегія суддів відхиляє, як такі, що у відповідності до ч.3 ст.376 ЦПК України не є обов`язковими для скасування судового рішення, як і посилання на сумнівність копії договору оренди землі, як належного докази. До того ж в суді першої інстанції позивач не пов`язував порушене право із тим, що такий договір був не укладений та не ініціював питання призначення судової технічної експертизи, у тому числі в суді апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду скасуванню, із постановленням нового про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки у розмірі 16 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 921,32 грн., інфляційне збільшення у розмірі 3 967, грн. та пеню у розмірі 3 967,12 грн., а всього 30 475,77 грн. В іншій частині позову відмовити

Згідно зі ст.141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, зі СТОВ «Світоч» на користь ОСОБА_1 підлягає стягнення судовий збір у розмірі 1 189,33 грн.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником- адвокатом Кумечко Мариною Сергіївною, - задовольнити частково.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про стягнення орендної плати, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу - задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» (ЄДРПОУ 05287874) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )заборгованість зі сплати орендної плати за 2020-2023 роки у розмірі 16 000,00 грн., 3% річних у розмірі 1 921,32 грн., інфляційне збільшення у розмірі 8 587,33 грн. та пеню у розмірі 3 967,12 грн., а всього 30 475,77 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 189,33 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.11.2024.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак