Дата документу 14.10.2024 Справа № 335/2091/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/2091/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/641/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 199 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 4 вересня 2024 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,
продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 2 листопада 2024 року включно, -
В С Т А Н О В И Л А:
Старший слідчий відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з начальником відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
За матеріалами провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
25 квітня 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023080000000663 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ст. 114-1, ч. 2 ст. 345 КК України.
14 травня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
5 червня 2024 року о 16 год. 15 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
6 червня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 липня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 липня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 14 листопада 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2024 року продовжено застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 7 вересня 2024 року включно.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вказав, що продовження строку тримання під вартою обмовлене об`єктивною неможливістю завершити досудове розслідування до спливу строку раніше продовженого запобіжного заходу та необхідність продовження запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та звільнити його з-під варти.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що розгляд клопотання слідчого відбувся з грубим порушенням норм КПК України, Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У судовому засіданні апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_7 вказує, що зміст апеляційної скарги складав без повного тексту оскаржуваної ухвали, судове засідання у суді першої інстанції проведено незаконно в режимі відеоконференції, безпідставно відмовлено у задоволенні відводу слідчому судді, ризики у даному кримінальному проваджені є недоведеними та кримінальне провадження щодо нього є сфальсифікованим.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 підтримала апеляційну скаргу та вказала про відсутність ризиків у даному кримінальному провадженні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, що судове рішення вважав законним, обґрунтованим та просив залишити його без зміню
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і яке може бути задоволено при умові, що заявлений ризик, який став обґрунтуванням обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є вагомі обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З огляду на ч. 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою, і існують об`єктивні перешкоди для завершення досудового розслідування.
Таким чином, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування такого запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, заявлені слідчим ризики продовжують існувати та не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу і в сукупності з даними про особу підозрюваного вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного відносно нього запобіжного заходу.
З вказаними висновками слідчого судді, колегія суддів повністю погоджується, оскільки перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів провадження встановлено, що необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 підтверджена.
Так, строк дії запобіжного заходу закінчувався 7 вересня 2024 року, проте у кримінальному провадженні не були виконані всі необхідні слідчі дії, а саме, необхідно: отримати ухвалу про тимчасовий доступ до медичної документації військовослужбовця ОСОБА_11 та вирішити питання про проведення судової медичної експертизи; встановити та допитати всіх свідків вчинених кримінальних правопорушень; провести пред`явлення для впізнання осіб за фотознімками за участю свідків; провести слідчі експерименти за участю свідків; отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок призначеної судової портретної експертизи, висновки призначених судових комп`ютерно - технічних експертиз, висновки призначених судових семантико текстуальних експертиз; провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ПрАТ «Водафон» з метою отримання інформації щодо вхідних та вихідних дзвінків підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_7 ; призначити та провести судові психіатричні експертизи підозрюваних; провести слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_13 та свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; після проведення слідчого експерименту, призначити та провести додаткову судову - медичну експертизу за показами потерпілого та свідків; допитати в якості свідка цивільну дружину підозрюваного ОСОБА_17 - ОСОБА_18 ; призначити та провести судову почеркознавчу експертизу за оглянутими документам, вилученими за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_12 ; призначити та провести судову фоноскопічну експертизу за оглянутим відеозаписом виступу підозрюваної ОСОБА_19 ; провести інші слідчі (розшукові) дії, в проведенні яких виникне потреба; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
В апеляційній скарзі необхідність проведення зазначених слідчих дій не заперечуються.
З приводу доводів, які фактично свідчать про оспорювання обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_7 підозри, то всупереч твердженням сторони захисту, перевіряючи доводи та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, слідчим суддею вірно встановлено, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, такими даними, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є: лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 січня 2024 року, в якому вказані обставини перешкоджання в тому числі ОСОБА_7 законній діяльності військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо забезпечення державного завдання з проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (а.с. 17-18); відомості, отримані з протоколів огляду від 12 грудня 2023 року, 21 грудня 2024 року, 1 травня 2024 року, 13 травня 2024 року (а.с. 19-22, 32-38, 51-62, 63-66); відомості, отримані з висновку експерта №СЕ-19/108-24/4755-ЛД від 26 квітня 2024 року (а.с. 23-31); відомості, отримані з висновку експерта №СЕ-19/108-24/4203-ЛД від 12 квітня 2024 року (а.с. 39-50); відомості, отримані з протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 10 січня 2024 року, з якого випливає, що він є командиром роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 . 22 липня 2023 року під час здійснення ним та іншими військовослужбовцями заходів оповіщення в Заводському районі м. Запоріжжя, група людей, серед яких був присутній також і ОСОБА_7 , здійснювали їм перешкоди для здійснення службових повноважень та перешкоджали здійсненню оповіщення, шляхом їх оточення та втягнення в діалог із застосуванням криків, висловлювань нецензурною лексикою та іншого, на їх адресу висловлювали тезиси про те, що РТЦК є незаконними приватними фірмами та підстави та повноваження їхньої діяльності не існують, повістки, які вони вручають військовозобов`язаним громадянам України є незаконними. Вказані особи здійснювали відеозйомку подій, які як він пізніше дізнався були викладені в ютуб-каналі (мовою оригіналу - «Свободные люди») (а.с. 69-71); відомості, отримані з протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 10 січня 2024 року, з якого убачаються, що ним надані аналогічні покази показам свідка ОСОБА_20 (а.с. 74-76); відомості, отримані з протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 12 березня 2024 року, з якого випливає, що він є співробітником ІНФОРМАЦІЯ_4 . 11 березня 2024 року під час здійснення ним та іншим працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 мобілізаційних заходів по вул. Жуковського, зокрема, вручення Ель-Шейх ОСОБА_23 повістки про виклик для уточнення та оновлення своїх облікових даних, група людей, яка перебувала під час вказаних подій, висловлювалась про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не має реєстрації та є незаконною організацією, фіксуючи все на відеозйомку, яку проводили за допомогою телефону. Вказана група людей перешкоджала їхній законній діяльності та через їх дії, громадянину Ель-Шейх ОСОБА_23 не вдалось вручити повістку про виклик для уточнення та оновлення своїх облікових даних (а.с. 82-83); відомості, отримані з протоколу допиту свідка ОСОБА_24 від 12 березня 2024 року, з якого убачаються, що ним надані аналогічні покази показам свідка ОСОБА_22 (а.с. 84-85); відомості, отримані з протоколу допиту свідка Ель-Шейх ОСОБА_23 , з якого убачається, що під час вручення 11 березня 2024 року йому повістки співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , він звернувся за допомогою до чоловіка на ім`я ОСОБА_25 , якого він неодноразово бачив на відеозаписах в ютуб - каналі. Після приїзду, ОСОБА_25 та три жінки, не дали вручити йому співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 повістки про виклик. ОСОБА_25 йому зазначив, що у представників ІНФОРМАЦІЯ_5 немає повноважень, вони є незаконним збройним формуванням та в них немає ніякої реєстрації (а.с. 86-88); відомості, отримані з протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 березня 2024 року, від 13 березня 2024 року, від 10 січня 2024 року, за участю свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 з яких випливає, що вони впізнали ОСОБА_7 , який перешкоджав законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 , перешкоджав врученню повістки про виклик Ель-Шейх ОСОБА_23 (а.с. 89-90, 91-92, 93-94, 95-96, 97-98).
Наведені докази, в даному кримінальному провадженні вказують на зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відтак, ані підозрюваним, ані захисником, не наведено обставин, які б свідчили про очевидну недопустимість поданих стороною обвинувачення доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час застосування запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшились.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, у зв`язку із чим, враховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, продовжує і надалі існувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Тяжкість покарання не є єдиною підставою для продовження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки із матеріалів клопотання убачається, що після складання та повідомлення 14 травня 2024 року ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у зв`язку із його неявкою для проведення як слідчих процесуальних дій, так і його нез`явленням до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, постановою від 1 червня 2024 року підозрюваного було оголошено у розшук (а.с. 108-109).
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_7 , будучі обізнаним про наявність щодо нього кримінального провадження, переховувався від органів досудового розслідування для уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, на переконання колегії суддів і ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився, адже, як убачається із фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, останній перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, використовуючи Інтернет, транслюючи дії у прямому ефірі ютуб - каналу, у зв`язку із чим будучі на волі, ураховуючи стадію кримінального провадження, зокрема, збір доказів та встановлення всіх обставин вчинення злочину, підозрюваний, маючи можливий доступ до вказаного ютуб - каналу може здійснити спроби знищення або приховати ті докази, які органом досудового розслідування ще не відшукані та не встановлені, але мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також і ризик незаконного впливу на свідків є досить актуальним, оскільки наразі жоден із свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК), а тому будучі обізнаним про анкетні дані свідків, підозрюваний ОСОБА_7 може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання для уникнення кримінальної відповідальності, а факт їх допиту на стадії досудового розслідування не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки вони повинні бути допитані безпосередньо в судовому засіданні для виконання вимог ч. 4 ст. 95 КПК України.
Більш того, підозрюваному ОСОБА_7 відомий свідок Ель-Шейх ОСОБА_23 , з яким він взаємодіяв під час подій, які відбувались 11 березня 2024 року, у зв`язку із чим підозрюваний може намагатися незаконно вплинути на такого свідка, маючи його контактні дані.
Крім того, колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також не зменшився.
Так, із фактичних обставин, пред`явленої ОСОБА_7 підозри, убачається, що останній, крім іншого, за попередньою змовою з іншими співучасниками неодноразово створював та поширював у мережі Інтернет на ютуб-каналі завідомо неправдиву інформацію про незаконність діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а тому існує ризик продовження такої діяльності під час перебування підозрюваного на волі, оскільки будь-який інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не виключає можливості підозрюваного користуватись електронними пристроями із доступом до соціальних мереж та месенджерів.
Таким чином, оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, клопотання старшого слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою відносно останнього.
Також, при розгляді клопотання відповідно до вимог ч. 3 ст.199 КПК України досліджені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, слідчий суддя ретельно дослідив доводи клопотання старшого слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
При цьому, для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких було перевірено.
З урахуванням особи підозрюваного, стану його здоров`я, наявності обґрунтованої підозри, продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, беручи до уваги те, що на даний час у вищезазначеному кримінальному провадженні продовжують проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, колегія суддів, не знайшла підстав для зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Крім того, застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України, які визначають, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 114-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи підозрюваного у судовому засіданні апеляційного суду щодо безпідставної відмови у задоволенні його відводу слідчому судді, то перевіряючи такі доводи, не вдаючись до оцінки мотивів прийнятого судового рішення від 3 вересня 2024 року, колегія суддів вважає, що заявлений ОСОБА_7 відвід слідчому судді ОСОБА_1 був розглянутий відповідно до вимог ст. 81 КПК України (а.с. 40).
Крім того, як встановлено із аудіо-запису судового засідання від 4 вересня 2024 року, підозрюваним ОСОБА_7 було заявлено повторний відвід слідчому судді ОСОБА_1 , який залишено без розгляду, що також відповідає положенням ч. 4 ст. 81 КПК України.
Зазначене вказує про відсутність порушення кримінального процесуального законодавства щодо порядку вирішення питань про відводи.
Щодо доводів про незаконність проведення судового засідання у суді першої інстанції в режимі відеоконференції, то вони також не заслуговують на увагу, з огляду на положення п. 4-1 ч. 1 ст. 336 КПК України, якими передбачено здійснення судового провадження у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі введення воєнного стану.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 199, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчогосудді Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від4вересня 2024року,якою увідношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 2 листопада 2024 року включно, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.10.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122905188 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Запорізький апеляційний суд
Рассуждай В. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні