Ухвала

від 16.10.2024 по справі 335/2091/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.10.2024 Справа № 335/2091/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/2091/24 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-сс/807/627/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула 16 жовтня 2024 року в м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 - в режимі відеоконференції (EASYCON).

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_8 звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», без права звільнення під заставу до 31 жовтня 2024 року включно.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, застави або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть ризиків, існування яких встановлено слідчим суддею.

В апеляційнійскарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу, обрати підозрюваному запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою та встановити помірну заставу, що відповідає його матеріальному стану.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі зазначає, що вказаний запобіжний захід є занадто суворим та необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вказує, що ОСОБА_6 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, оскільки підозрюваний вважає, що він не причетний до скоєння злочину, в якому він підозрюється; вину у перешкоджанні діяльності ЗСУ разом з іншими особами не визнає; 10 лютого 2023 року представники ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку в установленому порядку йому не вручали; він не поширював у мережі Інтернет завідомо неправдивих даних про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , не закликав блокувати їх діяльність.

Зазначає, що ОСОБА_6 ніколи не переховувався від органів правопорядку та представників ІНФОРМАЦІЯ_2 , має стійкі соціальні зв`язки, родину, на утриманні двох дітей, матір, постійне місце проживання та доходи від працевлаштування.

Захисник вважає, що ОСОБА_6 ніяких конкретних протиправних дій, викладених у повідомленні про підозру, яку йому було вручено 14 травня 2024 року без участі захисника, не вчиняв.

На думку захисника, слідчим суддею не було враховано, що підозрюваний має місце постійного проживання, а також твердження останнього, що він не намагатиметься переховуватись та впливати на свідків по справі, а сприятиме у з`ясуванні обставин цієї справи, так як особисто зацікавлений в тому, щоб по справі в короткі строки було встановлено всі обставини та було прийнято законне рішення.

Посилається на те, що ризики щодо ОСОБА_6 , вказані у клопотанні, передбачені ст.177 КПК України, не доведені та не найшли свого підтвердження у суді, а ґрунтуються лише на припущеннях.

На думку захисника, слідчий суддя безпідставно не встановив розмір застави, який відповідав матеріальному стану підозрюваного.

В апеляційнійскарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу, відмовити в задоволенні клопотання слідчого, звільнити його з-під варти під особисте зобов`язання.

В обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, невмотивованою, винесеною без об`єктивного з`ясування всіх обставин.

Вказує, що відомості в ЄРДР були внесені з порушенням, а саме за відсутності інформації про заявника, потерпілого та суми спричиненої майнової шкоди.

Зазначає, що підозра була вручена без участі захисника.

Посилається на те, що слідчий ОСОБА_9 не надав для ознайомлення службове посвідчення належного зразка та в матеріалах справи відсутня постанова про призначення слідчого ОСОБА_9 для виконання обов`язків слідчого в цьому кримінальному провадженні.

Зазначає, що слідчим суддею не були досліджені та відображені в оскаржуваній ухвалі надані ним документи щодо його невинуватості.

Зауважує, що висновки експертів, на які посилається слідчий, є недопустимими доказами на підставі ч.2 ст.69 КПК України, оскільки експерт є працівником одного відомства, яке здійснює досудове розслідування.

Звертає увагу, що обставини, викладені в підозрі, не підтверджуються доказами.

Повідомляє, що свідки надали неправдиві показання, які відрізняються між собою, проте слідчим не проведено одночасні допити з жодним із них для з`ясування істини.

Також, зауважує, що речові докази фактично знищенні, оскільки Ютуб канал «народная информационная служба» вже не існує.

Наголошує на відсутності ризиків щодо нього.

Вказує, що слідчий суддя не дослідив всі його доводи щодо порушення ведення кримінального провадження.

Підозрюваний посилається на наявність в нього постійного місця проживання, де він проживає разом із матір`ю, яка є пенсіонеркою, окрім того, в нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.

Крім того, вказує, що слідчий суддя не прийняв до уваги його політичну, громадську, волонтерську діяльність, яка відіграє важливу роль під час збройної агресії рф.

Наголошує на тому, що він знаходиться у складі політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка» з 2014 року, приймав участь, як кандидат в депутати Запорізької міської ради на 64 виборчому окрузі у 2015 році, є публічною персоною, займає активну політичну позицію, всі заяви робить відповідно до національного та міжнародного законодавства та намагається відстоювати свої права.

Також, підозрюваний посилається на погіршення стану свого здоров`я.

Згідно з ухвалою слідчого судді, 28 серпня 2024 року до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , яке погодив прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 строком на шістдесят діб.

В обґрунтування клопотання слідчий послався на таке.

За матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000000663 від 25 квітня 2023 року, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлені обставини, що дають достатньо підстав підозрювати, що громадянин України ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими особами, в умовах особливого періоду, в тому числі в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, запроваджених 24 лютого 2022 року, усвідомлюючи, що процес та заходи мобілізації, що проводяться у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, викликали широкий резонанс у суспільстві, вирішив перешкоджати законній діяльності Збройних сил України зі здійснення мобілізації в особливий період.

Свій намір ОСОБА_6 та інші співучасники домовилися реалізовувати шляхом перешкоджання військовослужбовцям Збройних сил України у проведенні мобілізаційних заходів, а також шляхом створення та поширення за допомогою мережі Інтернет через канали відеохостингу «Ютуб» під назвами « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та « ІНФОРМАЦІЯ_4 », інформації, яка мала б викликати у населення уяву про протиправність мобілізаційних заходів, відсутність повноважень на їх проведення у відповідних структурних підрозділів Збройних сил України та дискредитацію цих підрозділів.

Реалізуючи вказаний намір, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими особами, ОСОБА_6 приблизно у лютому 2023 року, але не пізніше ніж 10 лютого 2023 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), перебуваючи в одному з нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , у публічному виступі в прямому ефірі ютуб-каналу «Народная информационная служба» повідомив про те, що повістки, які видають військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть не утворювати у військовозобов`язаних обов`язку явки до ТЦКтаСП, та закликав аудиторію повертати отримані повістки без явки для проходження медичної комісії.

При цьому, ОСОБА_6 достовірно знав, що його висловлювання фіксуються за допомогою відеозапису, транслюється у прямому ефірі ютуб-каналу «Народная информационная служба» та переглядається значною кількістю осіб, а відеозапис виступу буде у подальшому збережено на вказаному каналі та доступ до його перегляду матиме необмежена кількість осіб,

10 лютого 2023 року відеозапис з вказаним інтерв`ю було розміщено на ютуб-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 без обмеження у доступі до нього і у такий спосіб поширено у мережі Інтернет.

Указаними умисними діями ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими співучасниками створив та поширив у мережі Інтернет завідомо неправдиву інформацію про незаконність діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, приблизно в липні 2023 року, але не пізніше 15 липня 2023 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), в денний час доби, ОСОБА_6 , перебуваючи в одному з нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , де окрім нього перебувало близько 30 громадян, проводив інтерв`ю у прямому ефірі ютуб-каналу «Народная информационная служба».

В цей час до вказаного приміщення, виконуючи обов`язок з проведення мобілізаційних заходів прибули певні військовослужбовці Збройних сил України.

ОСОБА_6 , після отримання від військовослужбовця повістки про явку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки дав вказівку присутнім громадянам зачинити вхідні двері у нежитлове приміщення. В результаті виконання вказівки ОСОБА_6 певні військовослужбовці до приїзду працівників поліції були позбавлені можливості покинути приміщення і продовжити виконання обов`язку з проведення мобілізаційних заходів.

14 травня 2024 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК України.

Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали апеляційні скарги; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та вважав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні задоволенню не підлягають, з таких підстав.

За змістом ст.199 КПК України, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з`ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.

З наданих суду матеріалів кримінального провадження убачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухано доводи самого підозрюваного, його захисника, прокурора з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під вартою.

Як убачається з наданих матеріалів провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри підтверджується доказами, доданими до клопотання, вказаними як в самому клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді, а саме: відомостями з протоколу огляду публікації в ютуб-каналі «Народная информационная служба» від 19 березня 2024 року; відомостями з протоколу огляду публікації в ютуб-каналі «Народная информационная служба» від 11 грудня 2023 року; висновком експерта від 19 квітня 2024 року №СЕ-19/108-24/4204-ЛД; показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Окрім того, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що надані слідчим докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.

В ході апеляційного розгляду стороною захисту вищевказаних висновків слідчого судді щодо обґрунтованості підозри не спростовано в установленому законом порядку.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 ніяких конкретних протиправних дій викладених у повідомленні про підозрі не вчиняв; ніколи не заперечував існування ІНФОРМАЦІЯ_2 , а зазначав саме про їхні порушення, оскільки вони робили дії, які на той момент не мали таких повноважень; працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконують норми свого ж положення; підозрюваний не мав на меті порушувати вимоги мобілізації, а була ціль навести порядок в діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 ; саме представники ІНФОРМАЦІЯ_2 спровокували конфлікт, а підозрюваний намагався його зупинити, зробив виклик на 102; відео матеріали не підтверджують факт надання підозрюваним вказівки на закриття дверей; представники ІНФОРМАЦІЯ_2 повістку в установленому порядку не вручали; підозрюваний не поширював у мережі Інтернет завідомо неправдивих даних про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , не закликав блокувати їх діяльність; відсутні наслідки після відео, про повернення повістки, були перегляди, але доказів на підтвердження того, що хтось так зробив немає - є передчасними, оскільки всі обставини провадження мають бути повно, всебічно і ретельно досліджені під час досудового розслідування. Версія сторони захисту має перевірятися в установленому законом порядку під час досудового розслідування, а в подальшому судового розгляду, та оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

Перевіряючи доводи клопотання щодо наявності ризиків, про які вказано у клопотанні, слідчий суддя фактично дійшов висновку про те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшились, а саме ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як зазначено вище, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачено суворе покарання виключно у виді позбавлення волі на тривалий строк - від п`яти до восьми років.

З оскаржуваної ухвали убачається, що слідчий суддя врахував поведінку підозрюваного, вказавши, що його поведінка свідчить про його здатність ігнорувати вимоги процесуального закону і не виконувати процесуальні обов`язки підозрюваного. Під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу виявлено, що ОСОБА_6 свідомо без поважних причин не з`являвся в судові засідання за викликами, свідомо ухилився від виконання ухвали слідчого судді про привід, що призвело до необхідності надавати дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді вказаного клопотання та заперечення ОСОБА_6 цього факту під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу лише підтверджує його зневажливе ставлення до своїх обов`язків підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя врахував окрім іншого, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який офіційно не працевлаштований, не має систематичного оподатковуваного доходу, конкретного і сталого роду занять також не має, існує за рахунок випадкових заробітків.

Зважив слідчий суддя і на те, що кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, у яких підозрюється ОСОБА_6 , вчинені за попередньою змовою групою осіб, проти вжиття військовослужбовцями Збройних Сил України мобілізаційних заходів, під час дії воєнного стану, і така його діяльність може продовжуватися, оскільки у судовому засіданні підозрюваний впевнено зазначав, що на відеоматеріалах у загальному доступі він звертався до народу і надавав роз`яснення щодо можливого вчинення дій після отримання людьми повісток від ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на те, що це його власна думка і він має право її висловлювати.

Також, слідчий суддя врахував і ту обставину, що ОСОБА_6 в судовому засіданні продовжував висловлюватись в тому сенсі, що він заперечує (або вдає, що заперечує) прості та очевидні факти об`єктивної дійсності, як-от факт існування України як визнаної міжнародним співтовариством держави суб`єкта міжнародного права, що виникла і існує з 1991 року, факт наявності у нього громадянства України і обов`язків, що випливають з цього факту, факт наявності у центрів комплектування та соціальної допомоги повноважень у сфері військового обліку та мобілізаційної підготовки тощо, а відтак, існує ризик того, що у разі звільнення з-під варти підозрюваний, знову отримавши доступ до інформаційних технологій, продовжить здійснювати діяльність, що матиме ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного. Вказані висновки слідчого судді ґрунтуються на матеріалах провадження.

З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 правопорушення та суворості можливого покарання, а також враховуючи відомості про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про необхідність продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не зменшились, та інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання встановленим ризикам.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість тримання особи під вартою, суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі стороною захисту, та ті, що заявлені при апеляційному розгляді, на думку колегії суддів, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Твердження сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, перевірялися слідчим суддею та спростовані в оскаржуваній ухвалі.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 займається політичною, громадською, волонтерською діяльністю, яка відіграє важливу роль під час збройної агресії рф, а також про те, що підозрюваний ніколи не переховувався, має стійкі соціальні зв`язки, на його утриманні двоє дітей, він має постійне місця проживання, де проживає разом із матір`ю, яка є пенсіонеркою, у нього є доходи від працевлаштування, висновків слідчого судді про існування вищевказаних ризиків не спростовують, та самі по собі не свідчать про достатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання цих ризиків.

Більш того, в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 працевлаштований та має законне та стабільне джерело доходів. Джерело доходів його сім`ї не відоме.

Посилання ОСОБА_6 на те, що він знаходиться у складі певної політичної партії, приймав участь, як кандидат в депутати Запорізької міської ради на 64 виборчому окрузі у 2015 році, є публічною персоною, займається активною політичною діяльністю, всі заяви на його думку робить виключно до національного та міжнародного законодавства та намагається відстоювати свої права, також правильності висновків слідчого судді не спростовують, з урахуванням обставин кримінального провадження, в.ч. у зв`язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, а саме у перешкоджанні законної діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період (під час воєнного стану).

В тому числі, не є слушними доводи сторони захисту щодо порушення права підозрюваного на захист, яке полягає, на їх думку, в тому, що повідомлення про підозру вручене ОСОБА_6 без участі захисника.

З матеріалів провадження убачається, що ці доводи сторони захисту, раніше вже перевірялися при розгляді апеляційних скарг сторони захисту при вирішенні питання щодо застосування та продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, та свого підтвердження не знайшли, оскільки, окрім іншого, обставини передбачені вимогами ст.52 КПК України, які б вказували на обов`язкову участь захисника у цьому провадженні, відсутні.

Крім того, як убачається з матеріалів провадження, вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 14 травня 2024 року не супроводжувалось його затриманням.

В свою чергу, після затримання останнього участь захисника була забезпечена, отже права підозрюваного не були порушенні.

Посилання підозрюваного на те, що доводи слідчого та прокурора щодо вчинення кримінального правопорушення ґрунтується на припущеннях, і не підтверджуються матеріалами справи, є помилковими та спростовуються доказами, доданими до клопотання слідчого.

Що стосується доводів підозрюваного в апеляційній скарзі про те, що відомості в ЄРДР були внесені з порушенням, а саме за відсутності інформації про заявника, потерпілого та суми спричиненої майнової шкоди, колегія суддів, звертає увагу на таке.

Відповідно до матеріалів провадження, відомості до ЄРДР були внесені на підставі матеріалів правоохоронних органів про виявлення фактів вчинення кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується з вимогами ст.214 КПК України.

З огляду на специфіку злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , те, що в цьому провадженні не залучено жодну особу у якості потерпілого та не визначено розмір шкоди, само по собі не є порушенням вимог КПК України та не свідчить про безпідставність кримінального провадження.

Посилання підозрюваного на те, що слідчий ОСОБА_9 не надав для ознайомлення службове посвідчення належного зразка, само по собі не спростовує висновків слідчого судді.

Також, колегія суддів, вважає безпідставними доводи підозрюваного про те, що в матеріалах справи відсутня постанова про призначення слідчого ОСОБА_9 для виконання обов`язків слідчого в цьому кримінальному провадженні.

Повноваження у кримінальному провадженні слідчого ОСОБА_9 підтверджені належним чином.

Згідно з матеріалами провадження, слідчий ОСОБА_9 включений до складу групи слідчих для здійснення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження №22023080000000663. Також, в матеріалах справи наявна копія постанови від 14 травня 2024 року, про здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №22023080000000663 від 25 квітня 2023 року, слідчою групою, згідно з якою, старшим слідчої групи призначено старшого слідчого відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту СУ ГУНП в Запорізькій області капітана поліції, ОСОБА_9 .

Доводи підозрюваного про те, що висновки експертів, на які посилається слідчий, є недопустимими доказами на підставі ч.2 ст.69 КПК України, оскільки експерт є працівником одного відомства, яке здійснює досудове розслідування, є передчасними.

Також, є передчасними доводи підозрюваного про те, що свідки надали неправдиві показання, які відрізняються між собою, проте слідчим не проведено одночасні допити з жодним із них для з`ясування істини, речові докази знищенні, оскільки Ютуб канал «Народная информационная служба» вже не існує.

Відповідно до положень ч. 1 ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно з вимогами ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Отже, доводи підозрюваного мають бути перевірені в установленому законом порядку під час досудового розслідування, а в подальшому - судового розгляду, та оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

На цій стадії провадження слідчий суддя та суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати ті питання, які вирішуються за наслідками розгляду провадження по суті за наслідками повного, всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.

Те, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не відобразив долучені підозрюваним копії документи, а саме: довідку з реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_1 ; розписку ОСОБА_6 ; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 лютого 2024 року; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 березня 2020 року (на що звертає увагу сторона захисту), жодним чином не свідчить про те, що ці документи не були дослідженні слідчим суддею та само по собі не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім того, до апеляційної скарги підозрюваним було додано копії документів, серед іншого і частину вищевказаних документів та інших, а саме: Постанову Верховної Ради України «Про Засади державної політики України в галузі права» від 17 червня 1999 року №757-XIV ; Постанову Верховної Ради України «Про військове формування на Україні» від 24 серпня 1991 року №I43I-XII; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_1 ; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 березня 2020 року; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 лютого 2024 року; лист з ГУС у м.Києві від 27 березня 2024 року №20.3-2/47Пі-24; лист з Управління доступу до публічної інформації Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України від 05 липня 2022 року №22/1-09/1414.

Проте, на думку колегії суддів, інформація, яка міститься в вищевказаних документах, правильності висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, не спростовує, та не є підставою для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

Як убачається з матеріалів провадження та оскаржуваної ухвали, слідчий суддя повно і всебічно з`ясував всі обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, а доводи сторони захисту про протилежне суперечать матеріалам провадження та змісту оскаржуваної ухвали.

Доводи підозрюваного про те, що прокурор та слідчий не відповідають на його клопотання, а також те, що суди не розглядають його скарги, нічим не підтверджені та до обставин, які перевіряються у цьому провадженні, не відносяться.

Твердження сторони захисту про неповноту з`ясування обставин слідчим суддею суперечать матеріалам провадження і змісту оскаржуваної ухвали, яка є належним чином вмотивованою.

Колегія суддіввважає,що думкапідозрюваного проупередженість слідчогосудді, є безпідставною.

Обставин, які б ставили під сумнів неупередженість слідчого судді, не встановлено.

Порушень слідчим при здійсненні досудового розслідування та слідчим суддею при розгляді клопотання вимог КПК України, як про це зазначає підозрюваний, з наявних матеріалів провадження та з оскаржуваної ухвали не убачається.

Згідно з матеріалами провадження, на час звернення з клопотанням, досудове розслідування не було завершено з об`єктивних причин.

Строк дії попередньої ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 09 липня 2024 року про продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчувався 06 вересня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 липня 2024 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 14 листопада 2024 року включно, у строк якого не входить строк на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження.

Отже, саме в межах строку досудового розслідування слідчим суддею продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , що узгоджується з вимогами ст.197 КПК України.

Як свідчать матеріали провадження та зміст оскаржуваної ухвали, всі обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, слідчим суддею дослідженні повно і всебічно.

Щодо твердження сторони захисту про те, до підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, колегія суддів звертає увагу на таке.

Як зазначено вище, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, прокурором доведено.

Враховуючи фактичні обставини провадження та відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов правильного висновку про неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування до підозрюваного іншого ніж тримання під вартою запобіжного заходу.

Окрім іншого, в оскаржуваній ухвалі, з посиланням на встановлені під час розгляду клопотання обставини, прямо вказано на те, що у разі застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, запобігти наявним ризикам буде неможливо, зокрема і у разі визначення розміру застави.

Крім того, положення частини 6 статті 176 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

З урахуванням того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, слідчий суддя, продовжуючи до останнього строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахувавши підстави і обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, правомірно не визначив розмір застави, що не суперечить вимогам ч.4 ст.183 КПК України.

Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах підозрюваного та його захисника, а також ті, що були ними наведені під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів, правильності висновків слідчого судді теж не спростовують.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а доводи апелянтів про протилежне суперечать матеріалам провадження і змісту цієї ухвали.

Дані про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в умовах СІЗО, в матеріалах провадження відсутні.

Разом з цим, після повідомлення підозрюваним у судовому засіданні апеляційного суду про те, що в умовах слідчого ізолятора його стан здоров`я погіршився, проте належного обстеження та лікування він не отримує, колегія суддів, в порядку ст.206 КПК України, з метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного, постановила ухвалу, якою доручила начальнику Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати здійснення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_6 (за його згодою) та за потреби забезпечити належне лікування останнього.

У судовому засіданні встановлено, що в цьому кримінальному провадженні вже виконуються вимоги ст.290 КПК України.

Отже, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шістдесят днів, з триманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», без права звільнення під заставу до 31жовтня 2024року включно, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4