справа № 520/10921/19
провадження № 2/947/41/24
УХВАЛА
про залишення без розгляду заяви про відвід
задоволення самовідводу
08.11.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі:
головуючий - суддя Літвінова І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Скоропуда С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса заяву про відвід у цивільній справі № 520/10921/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєва Раїса Каримівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання заповіту не дійсним,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 520/10921/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєва Раїса Каримівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання заповіту не дійсним.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.03.2024 року за клопотанням сторони відповідача ОСОБА_2 провадження по справі № 520/10921/19 зупинено на період перебування відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1 ) у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
03 жовтня 2024 року через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ковалем В.Є. подано клопотання про поновлення провадження у справі та витребування доказів. Клопотання сторони позивача задоволено частково.
18 жовтня 2024 року зі сторони відповідача ОСОБА_2 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді.
Ухвалою суду від 18.10.2024 року відновлено провадження у цивільній справі № 520/10921/19, питання про відвід ухвалено вирішити у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи. Явку заявника ОСОБА_2 визнано обов`язковою.
В судові засідання призначені на 24.10.2024 та 08.11.2024 року заявник ОСОБА_2 не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань від заявника не надходило.
Зі сторони представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Коваля В.Є. 24 жовтня 2024 року через канцелярію суду надійшли заперечення щодо заяви про відвід судді.
За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Двічі поряд в судові засідання у цивільній справі № 520/10921/19 сторона заявника не з`являється.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
На розгляді слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Літвінової І.А. перебували матеріали в порядку статті 303 КПК України, за результатами розгляду яких прийнято відповідне рішення.
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що для забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого розгляду справи, з метою уникнення необ`єктивного розгляду вищевказаної справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.
Отже, з урахуванням принципу цивільного процесуального права - процесуальної економії (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) - питання про самовідвід судді може бути вирішено до відкриття провадження у справі, як шляхом постановлення ухвали про самовідвід судді, якому розподілено справу для розгляду, так і шляхом подання відповідної заяви підчас її розгляду. Після цього справа підлягає повторному автоматичному розподілу без участі цього судді.
При цьому, слід звернути увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Згідно статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
З урахуванням обставин що склалися, з метою дотримання балансу інтересів між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, а також для унеможливлення обставин які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи заявлений самовідвід підлягає задоволенню.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
У зв`язку із викладеним, керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 257 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву про відвід судді у цивільній справі № 520/10921/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєва Раїса Каримівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання заповіту не дійсним - залишити без розгляду.
Заяву судді Київського районного суду м. Одеси Літвінової Ірини Анатоліївни про самовідвід - задовольнити.
Матеріали цивільної справи № 520/10921/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Слаєва Раїса Каримівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланіна Вікторія Іванівна про визнання заповіту не дійсним - передати до канцелярії Київського районного суду м. Одеси з метою здійснення повторного автоматичного розподілу справи між суддями та визначення головуючого судді у справі.
Ухвала в частині самовідводу оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включенні до апеляційної скарги на рішення або ухвалу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та може бути оскаржена в частині залишення заяви без розгляду до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2024 року.
Суддя Літвінова І. А.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 122990584 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Літвінова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні