Ухвала

від 15.11.2024 по справі 297/1000/22

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1000/22

У Х В А Л А

15.11.2024 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий суддя Надопта А.А., секретар судового засідання С.С.Онисько, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача адвоката Е.В.Пуканича про витребування письмових доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа на стороні відповідачів-приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Наталії Вікторівни про визнання заповіту недійсним та виключення з Спадкового реєстру запису про реєстрацію заповіту-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду тривалий час знаходиться вищевказана цивільна справа.

Представник позивача подав 10.10.2024р. до суду письмове клопотання про витребування письмових доказів по справі, а саме: витребувати від Закарпатської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20454128, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, пл.Поштова-4) оригінали всіх наявних у Закарпатській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (її відділеннях) документів, які містять підпис ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 05 квітня 2022 року приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Наталією Вікторівною була заведена спадкова справа № 69110385 після смерті батька позивачки - на підставі поданої позивачкою заяви про прийняття спадщини. Згодом позивачка дізналася, що її сестра - ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті їхнього батька - на підставі заповіту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 25 жовтня 2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області Макара Вікторією Михайлівною і зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дії за №50, згідно якого останні усе своє майно заповіли своїй доньці - ОСОБА_2 . Оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки такий складений та посвідчений з порушенням вимог чинного законодавства. Оспорюваний заповіт позбавляє позивачку права на спадкове майно її батька. З наведених вище підстав позивачка просить визнати недійсним оспорюваний заповіт та виключити з Спадкового реєстру запис про реєстрацію оспорюваного заповіту. На час смерті ОСОБА_4 був пенсіонером і отримував пенсію через Закарпатську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта».

У зв`язку з необхідністю отримання взірців підпису ОСОБА_4 для призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи в справі слід витребувати від Закарпатської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20454128, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 4) оригінали всіх наявних у Закарпатській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (її відділеннях) документів, які містять підпис ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , оскільки позивачка позбавлена можливості самостійно отримати вищевказані документи, так як чинне законодавство не передбачає можливість отримання таких документів третіми особами.

В судове засідання учасники цивільної справи не з`явилися.

Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини, якою констатується недопустимість порушення принципу рівності учасників процесу, зокрема, така позиція викладена у рішенні ЄСПЛ у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів», у якому зазначено, що умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суці. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ( ч.1 ст. 84 ЦПК України)

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

З матеріалів поданного клопотання вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 05 квітня 2022 року приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Наталією Вікторівною була заведена спадкова справа № 69110385 після смерті батька позивачки - на підставі поданої позивачкою заяви про прийняття спадщини. Згодом позивачка дізналася, що її сестра - ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті їхнього батька - на підставі заповіту ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 25 жовтня 2013 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області Макара Вікторією Михайлівною і зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дії за № 50 (далі - оспорюваний заповіт), згідно якого останні усе своє майно заповіли своїй доньці - ОСОБА_2 . Оспорюваний заповіт є недійсним, оскільки такий складений та посвідчений з порушенням вимог чинного законодавства. Оспорюваний заповіт позбавляє позивачку права на спадкове майно її батька. З наведених вище підстав позивачка просить визнати недійсним оспорюваний заповіт та виключити з Спадкового реєстру запис про реєстрацію оспорюваного заповіту.

На час смерті ОСОБА_4 був пенсіонером і отримував пенсію через Закарпатську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта».

У зв`язку з необхідністю отримання взірців підпису ОСОБА_4 для призначення посмертної судової почеркознавчої експертизи в справі слід витребувати від Закарпатської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20454128, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 4) оригінали всіх наявних у Закарпатській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (її відділеннях) документів, які містять підпис ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивачка позбавлена можливості самостійно отримати вищевказані документи, оскільки чинне законодавство не передбачає можливість отримання таких документів третіми особами.

У зв`язку з цим позивачкою не вживалися заходи для отримання вищевказаних доказів самостійно.

Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року в цивільній справі № 148/2383/19 вказав, що особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування норм статей 84, 102, 103 Цивільного процесуального кодексу України, які надають їй право на звернення до суду з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому законом порядку.

Законом України «Про інформацію» визначений режим доступу до інформації - це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації.

За режимами доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про інформацію»).

В свою чергу, інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Конституцією України встановлено, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди не допускається, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 32).

Закон України «Про інформацію», який визначає конфіденційну інформацію як інформацію з обмеженим доступом, і стаття 302 Цивільного кодексу України містять аналогічні за змістом норми.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Конституційний Суд України в Рішенні від 30 жовтня 1997 року № 5-зп дійшов висновку, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров`я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані) (абзац перший пункту 1 резолютивної частини).

У Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 дано офіційне тлумачення, що до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру (абзац перший пункту 1 резолютивної частини).

Відповідно до визначення поняття «інформація про фізичну особу (персональні дані)», яке дається у частині першій статті 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Виходячи з положень статей 2, 6, 14 Закону України «Про захист персональних даних» відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована є персональними даними. Поширення персональних даних без згоди фізичної особи, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних, не допускається, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Отже, відомості про фізичну особу є персональними даними, відносяться до конфіденційної інформації і можуть бути поширені лише за згодою самого суб`єкта персональних даних.

Таким чином, у зв`язку з тим, що покійний батько позивачки не давав позивачці згоду на доступ до його персональних даних, інформація про батька позивачки є інформацією з обмеженим доступом, позивачка позбавлена можливості самостійно отримати вищевказану інформацію в силу прямої заборони законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних».

Отже, як вбачається з вищенаведеного, позивачка позбавлена можливості самостійно отримати докази, які вона просить витребувати, у зв`язку із чим, заявлене клопотання підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.84, 260-261 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання-задоволити.

Витребувати від Закарпатської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (ідентифікаційний код юридичної особи: 20454128, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Поштова, 4) оригінали всіх наявних у Закарпатській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (її відділеннях) документів, які містять підпис ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Витребувані докази надати до суду в строк до 19.12.2024 року.

Роз`яснити, що у відповідності до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

У разі неможливості надати витребувані оригінали письмових доказів - направити до суду у зазначений строк обґрунтовану відповідь щодо причин неподання документів.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А. А. Надопта