КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2024 року м.Київ № 320/16447/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САП-ПЛЮС-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "САП-ПЛЮС-ТРЕЙД" з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС м. Києва № 8119/26-15-07-03-04-25 (Форма «Р») від 31.01.2023 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 220 115 грн, в тому числі основного зобов`язання 176 092, 00 грн за штрафними санкціями 44 023 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС м. Києва № 8121/26-15-07-03-04-25 (Форма «Р») від 31.01.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 15 188 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС м. Києва № 8122/26-15-07-03-04-25 (Форма-«П») від 31.01.2023, яким зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування на суму 40 354,0 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС м. Києва № 8118/26-15-07-03-04-25 (Форма «ПС») від 31.01.2023, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 41 820 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зауважував про відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо ремонту асфальтного покриття між ним та контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ АЛЬЯНС» мали реальний характер, роботи здійснено, а послуги надані та оплачені. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Позивач звертав увагу також на те, що відповідачем не було надано жодного належного доказу на підтвердження фіктивності (безтоварності) договорів, укладених між ним та контрагентом у періоді, що перевірявся, а тому твердження податкового органу про безпідставне завищення позивачем суми податкового кредиту та, як наслідок, заниження зобов`язань зі сплати податку на додану вартість, та заниження податку на прибуток, є необґрунтованими. Крім того, при укладенні та виконанні договору з контрагентом позивач діяв добросовісно, відповідно до ділової мети підприємницької діяльності та не був обізнаний про будь-які можливі правопорушення зі сторони контрагента, а тому не повинен нести негативні наслідки за недотримання податкової дисципліни іншими платниками податків. А тому, з огляду на те, що роботи з ремонту асфальтного покриття були виконані, товариством правомірно включено до складу собівартості реалізованої продукції суму амортизації основних фондів (вартість ремонту асфальтного покриття) у розмірі 124731 грн. за 2020-2022 роки. Щодо ППР, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 41 820 грн. за несвоєчасне подання повідомлення за формою №20-ОПП, зазначає, що нормами ПК України не встановлено строки подання такого повідомлення, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно з п. 117.1 ст. 117 ПК України. Отже, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.
Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні. Вважає, що рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначає, що перевіркою установлено відсутність можливості контрагента постачати товари (послуги) для позивача, у зв`язку з не підтвердженням операцій по фактичному придбанню такого товару за ланцюгом постачання, а правочини між ними здійснені без цілі настання реальних наслідків, з метою завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження податку на прибуток і, як наслідок, несплати податків, так як нереальність первинного формування активу доводить нереальність і послідуючого придбання товарів. Зазначене порушення призвело до незаконного формування загально- виробничих витрат по ДТ91 КТ 131 та віднесення до собівартості реалізації по Дт901 КТ 91 на суму 124 731 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму15188 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 30354 грн. Крім того, під час перевірки встановлено, що позивачем під час продажу основного засобу - жниварки з подрібнювачем всупереч абз. 2 п. 188.1 ст. 188 ПКУ не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на різницю між балансовою вартістю та ціною продажу основного засобу на суму 6377, 0 грн. Також позивачем несвоєчасно повідомлено контролюючий орган про отримання та відчуження 39 об`єктів оподаткування або об`єктів пов`язаних з оподаткуванням у встановленому порядку, за що йому нараховано штрафні санкції у сумі 41820 грн.
08.11.2024 від представника позивача надійшли до суду додаткові пояснення, в яких він звернув увагу, що за наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень- рішень, ДПС України скасувала податкове повідомлення - рішення № 8118/26-15-07-03-04-25 (Форма «ПС») від 31.01.2023 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 33660 грн. за неповідомлення контролюючого органу про отримання 01.01.2017 в оренду 33 земельних ділянок з огляду на сплив строку притягнення до відповідальності, решту ППР залишено без змін. А тому відповідачем винесено ППР від 11.04.2023 №25865/26-15-07-03-04-25, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 8160 грн. (41820-33660), про що товариство повідомлено належним чином. А тому вимога в цій частині є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 24.05.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
У період з 01.12.2022 по 21.12.2022 ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37829077) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 21.12.2022 року, валютного - за період з 01.01.2017 по 21.12.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.03.2012 року по 21.12.2022 року».
У ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що 18.09.2019 між ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (Замовник) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» (Підрядник) було укладено Договір №20 у відповідності до умов якого, а саме п.1.1 Договору, Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та в обумовлений строк виконати у відповідності до умов договору роботу, а Замовник зобов`язуються прийняти цю роботу і оплатити її.
Згідно п.1.2 Договору, предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є: ремонт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД». Сума вартості робіт визначається по завершенню робіт та здача об`єкту підтверджується актом виконаних робіт. Ціна за м2 550 грн. з ПДВ., Замовник здійснює авансовий платіж в розмірі 500000,00 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, (п.3.1-3.4 Договору).
Згідно з умовами Договору, Замовник прийняв виконані Підрядником роботи по ремонту асфальту, про що складений та підписаний акт виконаних робіт від 18.10.2019 №20. Загальна сума складає 1056550 грн.
Оплата за виконані роботи відбувалася частинами на підставі виставленого рахунку №20 від 18.09.2019, що підтверджується платіжними дорученнями.
Як зазначено у акті перевірки, в договорі та акті виконаних робіт у розділі реквізити сторін вказано розрахунковий рахунок виконавця, який було закрито 05.08.2019, тобто задовго до укладення договору, що може свідчити про нереальність господарських операцій.
Також, в Акті введення в експлуатацію складу зернового №2 від 31.01.2020 відсутні посада та прізвище з ініціалами особи, що його затвердила, тобто акт не має обов`язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи.
Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) за жовтень 2019 року вказані роботи ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» були придбані у ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП». Номенклатура - ремонт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (попередня назва: ТОВ «ЕКО-УКРФІШ»), яке придбало зазначені роботи у ТОВ «ДЮНА ТОРГ» номенклатура - ремонт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (попередня назва: ТОВ «ЕКО-УКРФІШ»).
Згідно з даними ЄРПН за червень 2019 року вказані роботи ТОВ «ДЮНА ТОРГ» були придбані у ТОВ «РАНГ ГРУП». Номенклатура - ремонт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (попередня назва: ТОВ «ЕКО-УКРФІШ»). Остання фінансова звітність ТОВ «РАНГ ГРУП» подана за 1 кв. 2019 року. Основні засоби на балансі відсутні. Вид діяльності - оптова торгівля тютюновими виробами.
Останній податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подано за 1 кв. 2019 року.
Таким чином, кількість працюючих у червні 2019 року - грудні 2019 року становила 0 осіб. Податкові декларації з податку на додану вартість за період червень - грудень 2019 року не
подавались.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2019 рік не подана.
Згідно з даними ЄРПН залучення субпідрядників щодо ремонтних робіт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (попередня назва: ТОВ «ЕКО-УКРФІШ») не здійснювалось. Відсутня оренда обладнання, яке повинно використовуватись у роботах по ремонту асфальтного покриття.
З`ясовано, що операції по контрагенту ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації ремонтних послуг по ланцюгу постачання на адресу ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕИД», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» здійснені без мети настання реальних наслідків.
Оскільки, первинні документи фактично не підтверджують реальність здійснення господарської операції щодо послуг по ремонту асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС», зазначені первинні документи фіксують факти здійснення операцій, які не пов`язані з господарською діяльністю та не відповідають визначенню первинних документів у розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». -
На порушення п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 6 П(С)БО16 Витрати» підприємством безпідставно включено до складу собівартості реалізованої продукції товарів, робіт, послуг) суму амортизації основних засобів (вартість ремонту асфальтного покриття) у розмірі 124731,0 грн. та п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 176 092,0 грн., занижено податок на прибуток на загальну суму 15188 грн. та завищено суму від`ємного значення по податку на прибуток у розмірі 40 354,00 грн.
Таким чином, під час перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» зареєстровано з метою оформлення безтоварних операцій реально діючим СПД з метою ухилення від сплати податків шляхом незаконного формування податкового кредиту та валових витрат.
Крім того, проведеною перевіркою відображених показників у рядку 4.1 Декларацій "Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 етапі 198 та пункту 199.1 ст. 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» у сумі 0,0 грн. на підставі таких документів: договорів, виписок банку, оборотно-сальдових відомостей, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних та інших документів, встановлено їх заниження у сумі 6377,0 грн. за листопад 2021 року.
Згідно податкових накладних від 16.12.2019 № 1 на суму 6137,5 грн., в т.ч. ПДВ 7970,83 грн.; від 24.01.2020 № 1 на суму 36825,0 грн., в т.ч. ПДВ 6137,5 грн.; від 21.11.2021 № 1 на суму 30325,0 грн., в т.ч. ПДВ 5054,17 грн. Всього на суму 73287,5 грн., в т.ч. ПДВ 19162,5 грн. віднесено до складу податкових зобов`язань з ПДВ при реалізації основного засобу, а саме Olimac Drago 2-8 рядна жорстка жниварка кукурудзяна з подрібнювачем відстань міжряддя 70 см. Обсяг реалізації без ПДВ склав 95812,5 грн.
Згідно картки рахунку 943 «Інші витрати» за листопад 2021 року до складу інших витрат віднесено залишкову вартість реалізованого основного засобу по Дт 943 Кт 286, що попередньо віднесено по Дт 286 Кт 104 на суму 127697,0 грн., що є залишковою вартістю жниварки кукурудзяної.
Згідно абзацу 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
На порушення абзацу 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України ТОВ «САП- -ТЛЮС-ТРЕЙД» не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на різницю між балансовою вартістю та ціною продажу основного засобу, а саме : 127697,0 грн. - 95812,5 грн. = 31884,5 грн. х20%= 6377,0 грн.
А відтак, податковим органом зроблено висновок, що товариством занижено суму податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 6377,0 грн.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.4 Порядку № 1588 щодо неподання Повідомлень за ф. № 20 - ОПП при отриманні приміщення в оренду (акт приймання - передачі від 01.07.2017), повернення приміщення з оренди (акт приймання - передачі від 31.10.2017); отриманні приміщення в оренду акт приймання - передачі від 01.01.2018), повернення приміщення з оренди (акт приймання - передачі від 31.03.2019), отримання транспортного засобу в користування згідно з договором позики № 1 від 10.02.2019, експлуатацію складу зернового № 1 (від 14.03.2019) та складу зернового № 2 (від 31.01.2020) та несвоєчасне подання Повідомлення за ф. № 20 - ОПП при отриманні нежитлового приміщення згідно з договором оренди від 09.04.2019 № к-16 (акт приймання - передачі від 09.04.2019), станом на 21.12.2022 не подано Повідомлення за ф. № 20 - ОПП стосовно повернення нежитлового приміщення. Крім того, станом на 01.01.2017 товариством не подано Повідомлень за ф. № 20 - ОПП, стосовно отриманих земельних ділянок дія ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У зв`язку з чим, за порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України, а саме неподання позивачем за 2017-2020 роки Повідомлення за ф. № 20, податковим органом
Також позивачем несвоєчасно повідомлено контролюючий орган про отримання та відчуження 39 об`єктів оподаткування або об`єктів пов`язаних з оподаткуванням у встановленому порядку, за що йому нараховано штрафні санкції у сумі 41820 грн. з розрахунку 1020 грн. за 41 неподання повідомленя.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 8119/26-15-07-03-04-25 (Форма «Р») від 31.01.2023 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 220 115 грн, в тому числі основного зобов`язання 176 092, 00 грн за штрафними санкціями 44 023 грн; податкове повідомлення - рішення № 8121/26-15-07-03-04-25 (Форма «Р») від 31.01.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 15 188 грн; податкове повідомлення - рішення № 8122/26-15-07-03-04-25 (Форма-«П») від 31.01.2023, яким зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування на суму 40 354,0 грн; податкове повідомлення - рішення № 8118/26-15-07-03-04-25 (Форма «ПС») від 31.01.2023, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 41 820 грн.
За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень- рішень, ДПС України скасувала податкове повідомлення - рішення № 8118/26-15-07-03-04-25 (Форма «ПС») від 31.01.2023 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 33660 грн. за неповідомлення контролюючого органу про отримання 01.01.2017 в оренду 33 земельних ділянок з огляду на сплив строку притягнення до відповідальності, решту ППР залишено без змін.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, відповідачем винесено ППР від 11.04.2023 №25865/26-15-07-03-04-25, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 8160 грн. (41820-33660), та направлено останнє за місцезнаходженням товариства.
Не погоджуючись з винесеними податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 8119/26-15-07-03-04-25 від 31.01.2023 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 169 715 грн. та податкового повідомлення - рішення № 8121/26-15-07-03-04-25 від 31.01.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 15 188 грн та податкового повідомлення - рішення № 8122/26-15-07-03-04-25 від 31.01.2023, яким зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування на суму 40 354,0 грн, суд зазначає, що в основу встановлення податковим органом заниження об`єкта оподаткування та завищення суми ПДВ, покладено висновок податкового органу про нереальність правочину між ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» від ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» щодо виконання робіт з асфальтного покриття. Таким чином, дослідженню підлягають господарські операції з ремонту асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД».
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Відповідно п.п. 200.1 і 200.2 ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПКУ, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Також, пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
З наведених законодавчих положень вбачається, що витрати платника, які зменшують базу оподаткування податку на додану вартість та податку на прибуток, мають бути реально понесеними, документально підтвердженими, а документи на обґрунтування таких витрат повинні містити повну та достовірну інформацію про учасників та умови господарських операцій.
Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинними документами покладається на платника, позаяк саме вій виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподатковуваний доход на суму витрат при визначенні податку на прибуток.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.
Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.
При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.
Так, як убачається з матеріалів справи, взаємовідносини між ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» від ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» відбувались на підставі договору підряду від 18.09.2019 № 20, згідно якого Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та в обумовлений строк виконати у відповідності до умов договору роботу, а Замовник зобов`язується прийняти цю роботу і оплатити її. Предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є: ремонт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД».
На підтвердження факту отримання робіт позивачем до матеріалів справи долучено копії наступних документів: податкові накладні, договір підряду, акт прийому-передачі виконаних робіт, рахунок фактура, платіжні інструкції, робочий проект будівництва будівлі складу сільськогосподарського призначення, акт приймання-передачі основних засобів, декларація про готовність об`єкта, витяг з реєстру речових прав.
Проаналізувавши подані до суду зазначені вище документи, судом встановлено, що згідно умов договору підряду від 18.09.2019 № 20 Підрядник зобов`язується своїми силами і засобами та в обумовлений строк виконати у відповідності до умов договору роботу.
Проте, згідно з даними ЄРПН за жовтень 2019 року вказані роботи ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» були придбані у ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП». У свою чергу ТОВ «ПРОФІТ СТАР ГРУП» придбало зазначені роботи у ТОВ «ДІОНА ТОРГ».
Згідно з даними ЄРПН за червень 2019 року вказані роботи ТОВ «ДЮНА ТОРГ» були придбані у ТОВ «РАНГ ГРУП». Номенклатура - ремонт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (попередня назва: ТОВ «ЕКО-УКРФІШ»). Остання фінансова звітність ТОВ «РАНГ ГРУП» подана за 1 кв. 2019 року. Основні засоби на балансі відсутні. Вид діяльності - оптова торгівля тютюновими виробами.
Останній податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску подано за 1 кв. 2019 року.
Таким чином, кількість працюючих у червні 2019 року - грудні 2019 року становила 0 осіб. Податкові декларації з податку на додану вартість за період червень - грудень 2019 року не
подавались.
Податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2019 рік не подана.
Згідно з даними ЄРПН залучення субпідрядників щодо ремонтних робіт асфальтного покриття на території ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» (попередня назва: ТОВ «ЕКО-УКРФІШ») не здійснювалось. Відсутня оренда обладнання, яке повинно використовуватись у роботах по ремонту асфальтного покриття.
Як зазначено у акті перевірки, операції по контрагенту ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації ремонтних послуг по ланцюгу постачання на адресу ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕИД», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» та ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» здійснені без мети настання реальних наслідків.
У постанові від 14 лютого 2020 року (адміністративне провадження № К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.
З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Під час перевірки встановлено відсутність у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» об`єктивно необхідних для вчинення господарських операцій - основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, матеріально-технічної та технологічної можливості щодо здійснення ремонту асфальтного покриття, унеможливлює вчинення ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції.
Також, в договорі та акті виконаних робіт у розділі реквізити сторін вказано розрахунковий рахунок виконавця, який було закрито 05.08.2019, тобто задовго до укладення договору, що може свідчити про нереальність господарських операцій.
Крім того, суттєвим є той факт, що згідно умов договору виконання робіт ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» здійснює власними силами та засобами, однак як встановлено у ході розгляду справи, такі сили та засоби у нього відсутні.
Проте, договором не передбачено залучення інших осіб для виконання умов договору.
З огляду на вказане суд вважає, що позивачем на підтвердження виконання господарських договорів, реальність яких не визнається відповідачем, не надано документів, які підтверджують фактичний рух його активів та реальні зміни в майновому стані, а одних лише податкових накладних недостатньо для здійснення висновку про реальність виконання цих договорів. Фактично, крім документів у паперовому вигляді, які підтверджують факт укладення договору, складення податкових накладних, а також проведення оплати, інших доказів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем суду не надано. Проте договори, податкові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальників позивачу.
Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.
Предметом доказування у справах, спір в яких стосується зазначеного права платника податків, становлять, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку суми податкового кредиту та (або) витрат з підстав нереальності (безтоварності) операції.
У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням всіх обставин, в тому числі й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.
Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 28.10.2020 у справі 640/3516/19.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.
А тому суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачем податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 169 715 грн. та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 15 188 грн. (амортизація основних фондів - вартість ремонту асфальтного покриття за 2017-2020 роки) та зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування на суму 40 354,0 грн.
Також, суд погоджується з висновками податкового органу, що товариством на порушення абзацу 2 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ на різницю між балансовою вартістю та ціною продажу основного засобу, а саме : 127697,0 грн. - 95812,5 грн. = 31884,5 грн. х20%= 6377,0 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 6377,0 грн.
На спростування вказаного порушення позивачем не наведено жодного доводу в позовній заяві та не долучено жодного первинного документа, що доводить зворотне.
Щодо податкового повідомлення - рішення № 8118/26-15-07-03-04-25 (Форма «ПС») від 31.01.2023, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 41 820 грн. за порушення ТОВ «САП-ПЛЮС-ТРЕЙД» вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.4 Порядку № 1588 щодо неподання Повідомлень за ф. № 20 - ОПП, суд зазначає наступне.
За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення- рішення, ДПС України скасувала податкове повідомлення - рішення № 8118/26-15-07-03-04-25 (Форма «ПС») від 31.01.2023 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 33660 грн. за неповідомлення контролюючого органу про отримання 01.01.2017 в оренду 33 земельних ділянок з огляду на сплив строку притягнення до відповідальності, решту ППР залишено без змін.
Відповідно до пп.60.1.3 п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4 статті 60 ПК України).
На підставі рішення ДПС України відповідачем винесено ППР від 11.04.2023 №25865/26-15-07-03-04-25, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 8160 грн. (41820-33660), та направлено за місцезнаходженням товариства з поштовим повідомленням про вручення. Однак, поштове відправлення повернулося на адресу відправника за закінченням терміну зберігання.
Зважаючи на винесення відповідачем нового ППР та направлення його на адресу позивача, в силу пункту 60.4 статті 60 ПК України податкове повідомлення - рішення № 8118/26-15-07-03-04-25 (Форма «ПС») від 31.01.2023 вважається відкликаним в силу положень ст. 60 ПК України та не покладає на позивача обов`язку зі сплати податку, що свідчить відсутність підстав для його скасування в судовому порядку.
Отже, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 90 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123113959 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адмінправопорушення
Котовський міськрайонний суд Одеської області
Дзюбинський А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні