Ухвала

від 21.11.2024 по справі 806/1914/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №806/1914/17

адміністративне провадження № К/990/42172/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024

у справі № 806/1914/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 806/1914/17, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, заяву Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 806/1914/17 задоволено. Роз`яснено Головному управлінню державної казначейської служби України у Житомирській області, що:

- до суми 24651, 45 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка була виплачена ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі № 806/1914/17, входить сума 16985, 44 грн середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 23.06.2017 до 23.08.2018, визначена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі №806/1914/17;

- сума середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, що визначена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 806/1914/17 у розмірі 16985, 44 грн не підлягає повторному стягненню понад суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 24651, 45 грн, яка була виплачена ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі № 806/1914/17, у разі визнання судом виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій 04.11.2024 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом оскарження у цій справі є судові рішення, прийняті за результатом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що ухвала суду першої інстанції, якою роз`яснено судове рішення, після її перегляду в апеляційному порядку, відсутня у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже нормами процесуального закону не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про роз`яснення судового рішення, після її перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 806/1914/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.В. Жук