Ухвала

від 23.12.2024 по справі 806/1914/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа №806/1914/17

адміністративне провадження № К/990/42172/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 21.11.2024

у справі № 806/1914/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 806/1914/17, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024, заяву Головного управління державної казначейської служби України у Житомирській області про роз`яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 806/1914/17 задоволено. Роз`яснено Головному управлінню державної казначейської служби України у Житомирській області, що:

- до суми 24651, 45 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка була виплачена ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі № 806/1914/17, входить сума 16985, 44 грн середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 23.06.2017 до 23.08.2018, визначена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі №806/1914/17;

- сума середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, що визначена рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі № 806/1914/17 у розмірі 16985, 44 грн не підлягає повторному стягненню понад суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 24651, 45 грн, яка була виплачена ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі № 806/1914/17, у разі визнання судом виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалою від 21.11.2024 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 806/1914/17 на підставі пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.12.2024 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 21.11.2024 у справі № 806/1914/17, у якій заявник просить роз`яснити ухвалу Верховного Суду від 21.11.2024 та відповісти на такі питання, а саме: чи враховував Верховний Суд при винесенні ухвали від 21.11.2024 норми частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про роз`яснення рішення; чи враховував Верховний суд при винесенні ухвали від 21.11.2024 висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.09.2019 у справі № 816/1512/15, від 20.12.2023 у справі №400/2839/22, від 21.02.2024 у справі № 460/9602/20 (на які посилався позивач у касаційній скарзі), оскільки дані судові рішення Верховний Суд ухвалював за результатами розгляду касаційних скарг на ухвали про роз`яснення судового рішення, у відповідності до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та які чітко вказують на право їх оскаржувати.

Крім того, позивачем подано клопотання, в якому ОСОБА_1 просить прийняти касаційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі № 806/1914/17 та відкрити касаційне провадження.

Оцінивши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З аналізу наведених норм випливає, що роз`ясненим може бути судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин (аналогічні висновки викладені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 800/203/17, від 01.04.2019 у справі № 9901/782/18 та від 10.04.2019 у справі № 826/2184/17).

За роз`ясненням судового рішення, яке набрало законної сили, можуть звертатися учасники справи та/або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд усуває недоліки його змісту, унаслідок яких судове рішення або окремі його частини допускали декілька варіантів тлумачення.

Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2024 є процесуальним рішенням, нею не вирішувався спір по суті, вона не підлягає примусовому виконанню, у зв`язку з чим не може бути роз`яснена у порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Верховний Суд вказує, що зазначені в ухвалі висновки суду, а також резолютивна частина цього судового рішення є зрозумілою, оскільки в достатній мірі містять мотиви та обґрунтування і не вимагає додаткового тлумачення, судове рішення не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного.

Суд також зазначає, що мотиви, які навів заявник у своїх заяві, по суті полягають у незгоді з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2024. Питання, на які він хоче отримати роз`яснення у порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, поставлені у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже постановленої ухвали, що чинним законодавством не передбачено і є неприпустимим.

Крім того, ухвала Верховного Суду від 21.11.2024 є остаточною та не може бути оскаржена, а законодавець обмежив можливість суду касаційної інстанції повертатись до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, за скаргою якої вже відмовлено у відкритті касаційного провадження на це саме судове рішення. Ці правила є чіткими, а процесуальне законодавство не містить виключень щодо їх застосування.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов до висновку, що визначені у Кодексі адміністративного судочинства України підстави для роз`яснення ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2024 відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 254, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Верховного Суду від 21.11.2024 у справі № 806/1914/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук ,

Судді Верховного Суду