Ухвала

від 20.11.2024 по справі 308/16741/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16741/24

1-кс/308/6829/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч.1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч.1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, про арешт майна.

Клопотання надійшло на адресу суду 12.11.2024 року поштовими засобами зв`язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 30.10.2024 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні №22024070000000107, відомості про яке внесено в ЄРДР 17.07.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що представниками ТОВ «Заклад вищої освіти Східно-європейський слов`янський університет», код ЄДРПОУ 38330147, організований та впроваджений протиправний механізм сприяння ухиленню від мобілізації для військовозобов`язаних громадян України, шляхом спрощеного вступу та формального навчання в іноземному закладі вищої освіти «Пряшівський університет» (м. Пряшів Словацька Республіка), для отримання права на відстрочку від мобілізації, чим унеможливлюється здійснення належного забезпечення армії мобілізаційними ресурсами в умовах воєнного стану та перешкоджається законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень (злочинів), серед інших, причетна громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ужгород Закарпатської обл., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рольова участь якої організатор вчинення злочинів.

Так, ОСОБА_4 , будучи ректором ТОВ «Заклад вищої освіти Східно- європейський слов`янський університет», з метою реалізації розробленого злочинного плану організувала та налагодила тісну співпрацю з «Пряшівським університетом».

Надалі, ОСОБА_4 підшуковує осіб, які мають на меті ухилитися від мобілізації, яким за грошові кошти пропонує влаштуватися на денну форму навчання у вищевказаний вищий навчальний заклад та оформити відповідні документи, які свідчать про зарахування та навчання, фактично без самого навчання. Отримавши згоду, грошові кошти та пакет необхідних документів для поступлення, ОСОБА_4 вживає заходів щодо влаштування на навчання. Після отримання від «Пряшівського університета» відповідних документів, які підтверджують факт вступу та навчання, остання за додаткову плату через залучених спільників вчинюваних злочинів вживає заходи щодо безперешкодного надання ТЦК та СП відстрочки від мобілізації.

11 жовтня 2024 року було проведено невідкладний обшук в будинку АДРЕСА_2 , в якому постійно проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: приміщеннях побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, в підсобних і нежитлових приміщеннях, що відносяться до даного будинку.

11 жовтня 2024 року в ході проведення обшуку в будинку АДРЕСА_2 , в якому постійно проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено:

- грошові кошти у розмірі 439 000 гривень:

?Номінал 1000 гривень 351 купюра;

?Номінал 500 гривень 157 купюр;

?Номінал 200 гривень 37 купюр;

?Номінал 100 гривень 21 купюра;

- грошові кошти у розмірі 36 640 євро:

?Номінал 500 євро 1 купюра;

?Номінал 200 євро 42 купюри;

?Номінал 100 євро 162 купюри;

?Номінал 50 євро 101 купюра;

?Номінал 20 євро 228 купюр;

?Номінал 10 євро 116 купюр;

?Номінал 5 євро 154 купюри;

- грошові кошти у розмірі 6 680 доларів США:

?Номінал 100 доларів США 51 купюра;

?Номінал 50 доларів США 27 купюри;

?Номінал 20 доларів США 8 купюри;

?Номінал 10 доларів США 4 купюра;

?Номінал 5 доларів США 5 купюр;

?Номінал 1 долар США 5 купюр;

- грошові кошти у розмірі 15 500 угорських форинтів:

?Номінал 10000 угорських форинтів 1 купюра;

?Номінал 5000 угорських форинтів 1 купюра;

?Номінал 500 угорських форинтів 1 купюра;

- грошові кошти у розмірі 5 050 рублів:

?Номінал 5000 рублів 1 купюра;

?Номінал 50 рублів 1 купюра.

Постановою слідчого у вищевказаному кримінальному провадженні від 11.10.2024 зазначені речі та предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

11 жовтня 2024 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Ухвалою слідчого судді від 22.10.2024 клопотання повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 для доопрацювання та яке останньою отримано 28.10.2024.

Прокурор вказує, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів протиправної діяльності фігурантів та можливої спеціальної конфіскації майна у даному кримінальному провадженні.

Зазначене в клопотанні майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та вказані предмети мають значення для досудового розслідування, необхідні для проведення ряду слідчих дій, досліджень, у тому числі призначення та проведення ряду експертиз з метою встановлення фактів причетності особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України.

Прокурор зазначає, що грошові кошти, які були вилучені у ході проведення обшуку 11 жовтня 2024 року, що за адресою: АДРЕСА_2 (вказане місце є місцем постійного проживання ОСОБА_4 ), які можливо набуті кримінально протиправним шляхом, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється у ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України та в подальшому можуть бути предметом спеціальної конфіскації майна. Зазначене підтверджується проведеними слідчими діями по кримінальному провадженні в тому числі проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями.

Водночас, згідно протоколу огляду від 18.10.2024 у відповідності до вимог ст. ст. 223, 227 КПК України проведено огляд грошових коштів, які були вилучені 11.10.2024 за місцем постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено наявність наступних банкнот з відповідними серійними номери, які були зазначені у вищевказаному протоколі та у зв`язку з чим таке майно можливо ідентифікувати, тобто воно є індивідуально визначеним.

Сторона обвинувачення зазначає, що з матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

14.11.2024 року представник власника майна адвокат ОСОБА_7 подав письмові заперечення, згідно яких зазначає, що сторона захисту вважає що клопотання про арешт майна є незаконним та необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки таке не містить жодних належних та допустимих доказів, що майно на яке прокурор просить накласти арешт є доказом кримінального провадження та підлягає спеціальній конфіскації і повністю ґрунтується на припущеннях, Крім того вказує, що частина грошових коштів, які вилучені у ОСОБА_4 у сумі 224 000 та 32 000 грн. належать третім особам: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Зазначені особи проживають однією сім`єю з ОСОБА_4 в будинку, де здійснювався обшук. Крім того, вказує, що письмові докази, які просить долучити та дослідити при розгляді клопотання, а саме Довідка про розмір заробітної платні та Довідка про розмір пенсії ОСОБА_4 , свідчать про те, що вилучені 11 жовтня 2024 року в ході проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 грошові кошти по своїй кількості є приблизно рівними половині її заробітної платні та пенсії за період часу з січня по вересень 2024 року, а отже отримані на законних підставах. Сторона захисту вважає, що недоліки клопотання про арешт майна, на які вказував слідчий суддя в ухвалі від 22 жовтня 2024 року у справі N№308/16741/24 провадження 1-кс/308/6312/24, усунуті не були, що долучення до клопотання протоколу огляду з фотографіями вилучених грошових купюр не доводить того факту, що оглянуті гроші були здобуті злочинним шляхом, призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення чи були предметом кримінального правопорушення, і що прокурор не довів, що його вимоги про арешт майна є законними та обґрунтованими.

Крім того, 19.11.2024 року представник власника майна адвокат ОСОБА_7 подав заяву про долучення доказів, а саме: платіжну інструкцію від 30 травня 2024 року № 257; платіжну інструкцію від 31 травня 2024 року №287. Зазначає, що вказані письмові докази є підтвердженням того факту, що 30 та 31 травня 2024 року ОСОБА_4 отримала від ТОВ «ЗВО СЄСУ» (код платника 38330147) дивіденди за 2023 рік у кількості: 392 700 грн. і 318 828, 81 грн. відповідно. Разом 711 528, 81 грн. Дані матеріали мають значення для вирішення питання про арешт майна, оскільки доводять, що вилучені в результаті проведення обшуку в будинку ОСОБА_4 грошові кошти належать їй на законних підставах, і не є такими, що здобуті злочинним шляхом, призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення чи були предметом кримінального правопорушення.

20.11.2024 року представник власника майна адвокат ОСОБА_7 подав заяву про припинення розгляду клопотання про арешт майна, згідно якого зазначає, що слідчим суддею Ужгородського міськрайнного суду Закарпатської області 12 листопада 2024 року відкрите провадження 1-кс/308/6829/24 у справі №308/16741/24 за клопотанням прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області у кримінальному провадженні за №22024070000000107, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року, про арешт грошових коштів, які були вилучені 11 жовтня 2024 року в ході проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в якому постійно проживає ОСОБА_4 . Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчим суддею до цього часу не постановлено. Разом з тим, посилається на положення ч.6 ст. 173 КПК України та зазначає, що якщо відраховувати від дати реєстрації клопотання про арешт майна в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області - 12.11.2024 12:14:44.327, сімдесят дві години із дня находження до суду клопотання у кримінальному провадженні за №22024070000000107, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року, про арешт грошових коштів, які були вилучені 11 жовтня 2024 року в ході проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , спливли 15 листопада 2024 року. Проте розгляд зазначеного клопотання прокурора до цього часу не припинено, та на 20 листопада 2024 року у справі призначене судове засідання. Вважає, що з 15 листопада 2024 року в справі № 308/16741/24, провадження 1-кс/308/6829/24 у слідчого судді відсутні повноваження на розгляд клопотання про арешт майна, та постановлення за результатами такого розгляду ухвали. У зв`язку з наведеним просить припинити розгляд клопотання прокурора про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, обгрунтування навела аналогічні викладеним у такому. Просила клопотання задовольнити з підстав наведених у такому.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, вказала, що може підтвердити законність походження вилучених коштів. Крім того вказала, що частина вилучених коштів належить її матері, та особі за якою вона здійснює догляд.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про накладення арешту на вилучене майно, з мотивів зазначених у поданих письмових запереченнях. Окрім того вказав, що прокурором не надано жодних доказів та не доведено, що вилучені кошти отримані незаконним шляхом. Зазначив, що долученими до заперечень документами ОСОБА_4 доведено, що вилучені кошти отримано в законний спосіб. В задоволенні клопотання просив відмовити. Також просив слідчого суддю звернути увагу на встановлений КПК України строк розгляду клопотання про арешт майна.

Заслухавши думку прокурора, власника майна та представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

11.10.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 4 ст. 368-3 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно протоколу обшуку від 11.10.2024 року слідує, що обшук був проведений старшим слідчим 1-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області майором юстиції ОСОБА_10 в будинку АДРЕСА_2 , в період з 11.14 по 17.24 год., в ході якого виявлено та вилучено:

- грошові кошти у розмірі 439 000 гривень:

?Номінал 1000 гривень 351 купюра;

?Номінал 500 гривень 157 купюр;

?Номінал 200 гривень 37 купюр;

?Номінал 100 гривень 21 купюра;

- грошові кошти у розмірі 36 640 євро:

?Номінал 500 євро 1 купюра;

?Номінал 200 євро 42 купюри;

?Номінал 100 євро 162 купюри;

?Номінал 50 євро 101 купюра;

?Номінал 20 євро 228 купюр;

?Номінал 10 євро 116 купюр;

?Номінал 5 євро 154 купюри;

- грошові кошти у розмірі 6 680 доларів США:

?Номінал 100 доларів США 51 купюра;

?Номінал 50 доларів США 27 купюри;

?Номінал 20 доларів США 8 купюри;

?Номінал 10 доларів США 4 купюра;

?Номінал 5 доларів США 5 купюр;

?Номінал 1 долар США 5 купюр;

- грошові кошти у розмірі 15 500 угорських форинтів:

?Номінал 10000 угорських форинтів 1 купюра;

?Номінал 5000 угорських форинтів 1 купюра;

?Номінал 500 угорських форинтів 1 купюра;

- грошові кошти у розмірі 5 050 рублів:

?Номінал 5000 рублів 1 купюра;

?Номінал 50 рублів 1 купюра.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.10.2024 року клопотання слідчого задоволено. Надано дозвіл на проведення обшуку у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року, в будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проведено 11.10.2024 року в період з 11.14 по 17.24 год.

Постановою старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_11 від 11.10.2024 року у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України вилучені речі визнано речовими доказами.

До матеріалів клопотання долучено протоколу огляду від 18 жовтня 2024 року, проведений слідчим в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковником юстиції ОСОБА_12 вилучених предметів, документів та інших речей, в ході проведення обшуку 11.10.2024 року, в будинку АДРЕСА_2 , по місцю проживанню громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме грошових коштів, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи від 10.10.2024 року, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи від 10.10.2024 року протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи від 10.10.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.10.2024 року клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_11 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, про арешт майна, - повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 для усунення недоліків.

Крім того, представником власника майна долучені копії документів, зокрема довідку про доходи №9 від 22.10.2024 року, видану ОСОБА_4 , про те, що за період її перебування на посаді ректора ТОВ «ЗВО Східно-європейський слов?янський університет» за період з 01.01.2024 по 30.-9.2024 року нараховано 942 749, 81 грн. заробітної плати; довідку Часлівецького старостинського округу Сюртівської сільської ради Ужгородського району №36 від 11.10.2024 року видану про те, що ОСОБА_4 , яка є власницею будинку в АДРЕСА_2 і постійно проживає за вищевказаною адресою без реєстрації і має на утриманні двох людей похилого віку: мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; довідку Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області № НОМЕР_1 від 23.10.2024 видану ОСОБА_8 , яка отримує пенсію за віком, зокрема за період з січня 2022 по жовтень 2024 в сумі 129 749, 81 грн.; довідку Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області №1505 9754 2050 2571 від 23.10.2024 видану ОСОБА_4 , яка отримує пенсію за віком, зокрема за період з травня 2021 по жовтень 2024 в сумі 517 627, 39 грн.; довідку Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області №3001 8001 6781 5028 від 23.10.2024 видану ОСОБА_9 , яка отримує пенсію за віком, зокрема за період з січня 2022 по жовтень 2024 в сумі 101753, 72 грн.; заяву ОСОБА_8 від 22.10.2024, в якій остання просить повернути її власні кошти, вилучені 11.10.2024 року в сумі 244 000, 00 грн. її заощадження на похорон та дарунки на 90-річний ювілей; заяву ОСОБА_9 від 22.10.2024, в якій остання просить повернути її власні кошти, вилучені 11.10.2024 року в сумі 32 000, 00 грн. її заощадження на похорон; заяву ОСОБА_4 від 22.10.2024 року; платіжну інструкцію від 30 травня 2024 року № 257 про перерахування ТОВ «ЗВО СЄСУ» ОСОБА_4 дивіденди за 2023 рік 1-й транш в сумі 392 700,00 грн.; платіжну інструкцію від 31 травня 2024 року №287 про перерахування ТОВ «ЗВО СЄСУ» ОСОБА_4 дивіденди за 2023 рік 2-й транш в сумі 318 828,81 грн.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Згідно ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

З досліджених матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді від 22.10.2024 клопотання про арешт майна повернуто прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 для доопрацювання та як слідує зі змісту клопотання вищевказану ухвалу прокурором отримано 28.10.2024, враховуючи наведене слідчий суддя приходить до висновку, що внесене прокурором в межах кримінального провадження за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів та спеціальної конфіскації у відповідності до п.1, 2 ч.2 ст.170 КПК України та .

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У ч.2 ст.173КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.114-1 та ч. 4 ст. 368-3 КПК України.

Частиною 1 ст.114-1 КК України передбачено відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період

Частиною 4 ст. 368-3 КК України передбачено відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, відповідно до ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

1) обвинувального вироку суду;

2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;

4) ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

Відповідно до ст. 96-2 КПК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та що вказані речі відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України для визнання їх речовими доказами. Вказане майно, в розумінні диспозиції ч.1 ст.114-1 та ч. 4 ст. 368-3 КК України не є предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення, крім того прокурором не наведено достатнього обґрунтування того, яким чином вказане майно може бути використане як доказ, для встановлення обставин вчинених кримінального правопорушення в межах вказаного кримінального провадження.

Також, у клопотанні не зазначено які слідчі дії необхідно проводити у кримінальному провадженні з майном, на яке прокурор просить накласти арешт, та прокурор не конкретизує, які саме сліди злочину зберегли на собі вилучені грошові кошти, та наявність яких саме обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, передбачені статтею 91 КПК України, прокурор буде доказувати за допомогою цього речового доказу.

Приймаючи доуваги вищевикладенета враховуючиправову кваліфікаціюкримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.114-1та ч.4ст.368-3КПК України, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах яких подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на грошові кошти, з метою забезпечення збереження речового доказу, так як стороною обвинувачення не доведено, яке доказове значення у кримінальному провадженні має вказане майно.

Сама лише констатація факту, що вказане майно має значення речових доказів не є достатнім мотивом для висновку, що вони підтверджують відповідні факти та обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Крім того, дослідивши клопотання та додані до нього додатки, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором необґрунтовано, не наведено достатніх підстав та не додано доказів для того, щоб вважати, що майно, а саме вилучені грошові кошти на яке просить накласти арешт було одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, та що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

За положеннями ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Отже, з матеріалів клопотання вбачається, що накладення арешту на вилучені грошові кошти не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку накладення арешту на майно не буде відповідати розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст.317ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Відповідно до положень ч.1 ст.173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, доводи клопотання про арешт майна слідчий суддя вважає необґрунтованими, а правові підстави для його застосування недоведеними, у зв`язку із чим приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Щодо заяви представника власника майна про припинення розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у зв`язку із пропуском строку його розгляду, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст.172КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.

Згідно ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Тобто, предметом регулювання даних вимог закону є не будь яке майно, а виключно те, що має статус тимчасово вилученого.

Системний аналіз норм права, що входять до глави 16 та ст. 236 КПК України дає підстави вважати, що тимчасово вилученим майном вважаються вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Вказане клопотання про арешт майна згідно протоколу передачі судової справи від 12.11.2024 передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

Розгляд клопотання було призначено на 14.11.2024, однак за клопотанням прокурора було оголошено перерву в судовому засіданні до 20.11.2024.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що положеннями КПК України не передбачено, що порушення зазначеного у ч.6 ст.173КПК України строку тягне за собою припинення розгляду клопотання, чи його нерозгляд. Окрім цього, дана процесуальна норма не містить заборону щодо розгляду клопотання про арешт майна після закінчення відповідного строку.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна, представником власника майна надано не було та під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Керуючись ст.ст. 169,170-173, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за №22024070000000107 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч.1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 368-3 КК України, про арешт майна, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1