Ухвала

від 20.11.2024 по справі 607/2280/16-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

20.11.2024 Справа №607/2280/16-ц Провадження №4-с/607/58/2024

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Кожевнікова О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з приводу скасування арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1 .

Вивченням матеріалів скарги встановлено недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до суду з такими скаргами і, які перешкоджають її розгляду та дають підстави для залишення зазначеної скарги без руху.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України). Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).

Частиною 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Крім того, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Так, судом встановлено, що скарга подана в порядку ст. ст. 447-450 ЦПК України, тому до форми та змісту якої застосовуються вимоги ст. 175, 177 ЦПК України, які скаржником не дотримано.

Зокрема, у скарзі зазначено заінтересовану особу Відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в той час, як офіційною назвою вказаної установи на даний час є - Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у стягувача ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Проте, скарга не містить даних про те, коли саме скаржник дізнався про порушення своїх прав, що унеможливлює з`ясування судом дотримання скаржником строків звернення до суду.

Також, у скарзі відсутнє підтвердження про те, що заявником не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав, як це передбачено п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Cлід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Проте до суду не надано доказів, що підтверджують надіслання заяви (або скарги) заінтересованій особі ОСОБА_3 , який виступав стягувачем у спірному виконавчому провадженні.

За нормами ст. 185 ЦПК України, ураховуючи вимоги ч. 9 ст. 10 ЦПК України, скарга подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху, з наданням строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху де зазначаються недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення.

Якщо скаржник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

За вказаних обставин, скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 187, ст. 353 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без руху.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Суддя В. В. Ромазан