Ухвала

від 22.11.2024 по справі 2-955/11

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.11.2024

ЄУН 2-955/11

Провадження №6/389/114/24

Ухвала

іменем України

22 листопада 2024 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області подання державного виконавця Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пісарева Олега Миколайовича про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ,

встановив:

Державний виконавець Знам`янськогоВДВС уКропивницькому районіКіровоградської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Пісарев О.М.звернувся до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги наступним. На виконанні у зазначеній виконавчій службі знаходиться виконавче провадження №34104963 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-955, виданого 10.11.2011 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини. При проведенні виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що боржник ОСОБА_1 за адресою, вказаною у виконавчому листі: АДРЕСА_1 , не проживає, місце його перебування не відоме. Борг по аліментам у нього станом на 01.10.2024 складає 49 002 грн 25 коп. Оскільки інформація про фактичне місцезнаходження боржника відсутня, останній ухиляється від сплати аліментів, тому з метою забезпечення виконання рішення суду державний виконавець просив оголосити його в розшук.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, подав суду клопотання, в якому подання просив задовольнити, а його розгляд проводити за його відсутності. Матеріали виконавчого провадження на вимогу суду не надав.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

В порядку ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вжити всіх заходів для встановлення місцезнаходження боржника.

Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання (перебування) боржника.

Так, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування розшуку до боржника лише в разі його належного повідомлення про початок примусового виконання, необхідність його явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від такої явки.

Проте, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне повідомлення боржника про початок примусового виконання судового рішення і те, що він ухиляється від його виконання, матеріали справи не містять, державним виконавцем не надано суду підтвердження вручення боржникові копії постанови про відкриття провадження.

Крім того, суду не надано достовірних доказів на підтвердження того, що державний виконавець вжив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії щодо встановлення місцезнаходження боржника, зокрема, шляхом звернення до органів Національної поліції щодо витребування інформації про те, чи перебуває ОСОБА_1 на обліку в органах поліції, чи не оголошувався він у розшук, а також відомостей з приводу перебування його в місцях позбавлення волі; до органів ведення військового обліку щодо можливого призову боржника на службу до ЗСУ; до органів прикордонної служби щодо можливого перетинання боржником державного кордону; до відповідних органів ДРАЦС щодо вчинення актових записів про смерть або інформації щодо внесення змін у будь-які актові записи боржника (одруження, зміна прізвища, тощо), витребування інших відомостей щодо встановлення місцезнаходження боржника.

Водночас, державний виконавець здійснював заходи щодо встановлення майна боржника, однак такі дії не мають правового значення для вирішення питання розшуку самого боржника як фізичної особи, оскільки розшук боржника та його майна це різні поняття. Розшук майна боржника врегульовано ч.2 ст.ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», а розшук боржника - ч.1 ст.36 цього Закону.

Наданий державний виконавцем акт від 18.10.2024 про те, що ОСОБА_1 відсутній за місцем проживання, не може бути належним доказом відсутності боржника, оскільки він складений без дотримання вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зокрема без участі понятих чи інших осіб, залучених до виконавчих дій, а самостійно державним виконавцем. Встановити, з яких саме джерел ця інформація ним отримана, неможливо, що ставить під сумнів такий доказ, оскільки він не відповідає вимогам належності та допустимості.

Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність оголошення у розшук боржника. Матеріали виконавчого провадження державним виконавцем суду не надано.

З огляду на викладене та той факт, що державним виконавцем не надано суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, а також доказів, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, тому у задоволенні подання слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд зазначає, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Керуючись ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.132, 258, 260, 261, 438 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні подання державного виконавця Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пісарева Олега Миколайовича про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва