Постанова

від 26.11.2024 по справі 206/4539/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6945/24 Справа № 206/4539/23 Суддя у 1-й інстанції - Поштаренко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 13 травня 2024 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 законного представника малолітньої дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 законного представника ОСОБА_7 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог Дніпровська міська рада посилалася на те, щоДніпровська міська рада є власником нерухомого майна об`єкту житлової нерухомості, квартири АДРЕСА_1 на підставі Рішення виконавчого комітету міської ради від 18 листопада 2004 року №3175 Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого житловий будинок по АДРЕСА_2 було прийнято у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади. Балансоутримувачем вищезазначеного нерухомого майна є КП Жилсервіс-5 Дніпровської міської ради, на підставі рішення міської ради від 20 травня 2020 року №59/57 Про передачу з балансу комунальних підприємств житлових будинків та житлових приміщень на баланс КП Жилсервіс-5. Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_3 , міститься інформація про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. 08 грудня 2021 року за реєстраційним №3862. При досліджені правовстановлюючих документів на спірний об`єкт нерухомого майна, міською радою також було перевірено деталізовану інформацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та встановлено, що первісне право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності від 04 березня 2020 року, серія/номер 56И-20/СТА 563488, видавник Департамент житлового господарства Дніпропетровської міської ради. Згідно зі ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно до повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад належать повноваження з обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності та надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату. Частиною 1 статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Відповідно до ст. 5 ЖК України Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Згідно з пунктом 1,7 Положення про департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, що затверджене рішенням Дніпровської міської ради № 33/17 від 21 грудня 2016 року, вказаний департамент визначений органом приватизації житлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпра. Відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, у комп`ютерній базі приватизованого житлового фонду департаменту відсутні відомості щодо передачі у власність шляхом приватизації квартири АДРЕСА_3 . Позивач вказує, Розпорядження №4/65-38 від 04 березня 2020 року, яким нібито було передано у власність ОСОБА_2 нерухоме майно квартиру АДРЕСА_3 не приймалося, а правовстановлюючий документ (Свідоцтво про право власності №56И-20 від 04 березня 2020 року ), який посвідчує право власності ОСОБА_2 на вищезазначену квартиру не видавалось та є підробленим документом та використане невідомими особами для незаконного заволодіння нерухомим майном, що належить до комунальної власності. Крім того, свідоцтво про право власності №56И-20/СТА 563488 від 04 березня 2020 року, яке начебто видане Департаментом житлового господарства Дніпропетровської міської ради не може бути правовстановлюючим документом, оскільки на момент видачі свідоцтва повна назва департаменту вже була: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради. Отже, нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_3 вибула із власності Дніпровської міської ради поза її волею. Дніпровською міською радою було сформовано е-Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, згідно з якої вартість квартири АДРЕСА_3 становить 1 421 688 грн. 90 коп. Згідно з договором купівлі продажу від 08 грудня 2021 року відповідно до якого ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 спірну квартиру АДРЕСА_4 , вартість визначена у розмірі 466 886 грн. Таким чином, існує факт заниження оціночної вартості майна, а точніше продажу нерухомості за ціною істотно нижче ринкової, тобто не дотримано вимоги та стандартів оцінки об`єкта нерухомості. Оскільки спірне нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі не існуючого свідоцтва про право власності, згодом відчужене на підставі договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 , Дніпровська міська рада як власник спірного майна, яке вибуло з комунальної власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред`явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України. На підставі викладеного Дніпровська міська рада просила суд витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2167198312101 на користь Дніпровської міської ради та стягнути на користь Дніпровської міської ради сплачений судовий збір.

Ухвалою Самарського районногосуду м.Дніпропетровська від14лютого 2024року задоволенозаявуміського голови ОСОБА_8 про забезпеченняпозову. Заборонено державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2167198312101 (т.1 а.с.232, 233).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 про залучення третіх осібу цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння. Залучено в якості третіх осіб до розгляду у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: Орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 , як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ), як законного представника ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_6 (т.1 а.с.235,236).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2024 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_9 про залучення третьої особиу цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння. Залучено в якості третьої особи до розгляду у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ) (т.2 а.с.72).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 законного представника малолітньої дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 законного представника ОСОБА_10 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння. Судові витрати по сплаті судового збору покладено на рахунок позивача Дніпровську міську раду. Скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року щодо заборони державним реєстраторам, ОСОБА_1 та будь-яким особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2167198312101 та заборони державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2167198312101 (т.2 а.с.133-138).

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2024 року виправлено описку, допущену в рішенні Самарського районного м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року, ухваленому в цивільній справі № 206/4539/23, де правильно зазначити ім`я по-батькові - ОСОБА_7 замість помилково вказаного ОСОБА_10 .Виправлено описку, допущену у вступній та резолютивній частині рішення Самарського районного м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року, ухваленому в цивільній справі № 206/4539/23, виключивши ОСОБА_11 , з числа третіх осіб та зазначено вірно цивільна справа за позовомДніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 законного представника малолітньої дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 законного представника ОСОБА_7 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння (т.2 а.с.177, 178).

В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада просить рішення суду 13 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Дніпровської міської ради у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Гейко В.І. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду від 13 травня 2024 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звернувшись досуду ізвказаним позовом, Дніпровська міська рада просила суд витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2167198312101 на користь Дніпровської міської ради та стягнути на користь Дніпровської міської ради сплачений судовий збір, посилаючись на те, що нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_3 вибула із власності Дніпровської міської ради поза її волею. Оскільки спірне нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі не існуючого свідоцтва про право власності, згодом відчужене на підставі договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 , Дніпровська міська рада як власник спірного майна, яке вибуло з комунальної власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред`явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради, суд першої інстанції послався на їх необґрунтованість та недоведеність належними доказами, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Статтею 327 ЦК України передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді; управління цим майном здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 318 ЦК України одним з суб`єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно ч. 1 ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Майно може вибути з комунальної власності територіальної громади лише в порядку встановленому Законом України Про приватизацію державного житлового фонду, шляхом її приватизації.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду встановлено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч. 8 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 319 та ст. 658 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (ч. 1 ст. 330 ЦК України).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положеннями частини 2 статті 388 ЦК України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц зазначила, віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником правочину.

Виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення частини першої статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Висновки про те, що власник може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене, викладені також Верховним Судом України у постановах від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, від 11 лютого 2015 року у справі № 6-1цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-1376цс16, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) зроблено висновок, що «за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19) зазначено, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

У справі встановлено, рішенням Дніпровської міської ради від 20 травня 2020 року №59/57 передано на баланс КП ЖИЛСЕРВІС-5 ДМР житловий будинок АДРЕСА_2 (рішення з додатками) (т.1 а.с.17-28).

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 березня 2020 року, реєстраційний номер 56И-20, яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_2 . Вказане свідоцтво видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради згідно із розпорядженням від 04 березня 2020 року №4/65-38. Квартира приватизована згідно із Законом України Про приватизацію державного житлового фонду (т.1 а.с.37).

Згідно листа КП Дніпровське міське бюро технічної інвертаризації ДМР №9125 від 17 серпня 2020 року за адресою: квартира АДРЕСА_3 в інвентаризаційній справі відсутні відомості про реєстрацію права власності, відсутні відомості про наявність самочинного переобладнання, арештів та заборон на вказане майно. Технічна інвентаризація вказаної квартири як окремого об`єкту нерухомого майна не проводилася (т.1 а.с.43).

Згідно із технічним паспортом на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) АДРЕСА_3 , виданого ТОВ Дніпропетровській проектно-конструкторський технологічний інститут, інвентаризаційна справа № 1291 (тп), встановлено, що паспорт виготовлено станом на 20 серпня 2020 року на замовлення ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 38-42).

Відповідно до наданої позивачем Дніпровською міською радою довідки про оцінюючу вартість об`єкта нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_3 , встановлено, що оціночна вартсіть об`єкта оцінки складає 1421688 грн. 90 коп. (т. 1 а.с. 30-32).

08 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Батовою Т.С., зареєстрований в реєстрі за №3862. На підставі вказаного договору купівлі-продажу та рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Батовою Т.С. внесено запис про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на зазначену квартиру (т. 1 а.с. 46-49).

Відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо квартири АДРЕСА_3 , міститься інформація про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Батовою Т.С. 08 грудня 2021 за реєстраційним № 3862 (т. 1 а.с. 33-35).

Відповідач ОСОБА_1 із 21 червня 1987 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 (т.1 а.с. 166).

Від шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають повнолітніх дітей - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1 а.с. 172, т. 2 а.с.24).

ОСОБА_12 уклала шлюб із ОСОБА_14 . Після укладення шлюбу прізвище дружини ОСОБА_15 (т.1 а.с.173).

Від шлюбу у ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 175).

01 квітня 2012 року ОСОБА_13 уклала шлюб із ОСОБА_16 Прізвище після реєстрації шлюбу дружини ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 174).

Від шлюбу у ОСОБА_13 та ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_5 (т. 2 а.с.25).

З витягу з реєстру територіальної громади від 07 грудня 2023 року № 2023/010052102 та з витягу з реєстру територіальної громади від 07 грудня 2023 року № 2023/010052048 вбачається, у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстровані з 10 січня 2022 року ОСОБА_6 та з 14 серпня 2023 року її малолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с. 178, 179).

З витягу з реєстру територіальної громади від 04 січня 2024 року № 2024/000109783 та з витягу з реєстру територіальної громади від 04 січня 2024 року № 2024/000110797 вбачається, у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстровані з 04 січня 2024 року ОСОБА_4 та її неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с. 26, 27).

Право власності на спірну квартиру на теперішній час зареєстровано за відповідачем у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08 грудня 2021 року.

Неповнолітні діти, які зареєстровані у квартирі не є власниками квартири та не є дітьми відповідача, а є онуками відповідача.

Звернувшись до суду із вказаним позовом, Дніпровська міська рада в обґрунтування вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння посилалася на те, що свідоцтво про право власності від 04 березня 2020 року, видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради згідно із розпорядженням від 04 березня 2020 року №4/65-38, ОСОБА_2 не видавалося. Свідоцтво про права власності від 04 березня 2020 року в КП Дніпровське міське бюро технічної інвертаризації ДМР не було зареєстроване і досі право власності згідно із відповіді КП Дніпровське міське бюро технічної інвертаризації ДМР зареєстровано за Дніпровською міською радою, а вказана квартира належіть Дніпровській міській раді на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 18 листопада 2004 року № 3175 Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого вказаний житловий будинок було прийнято у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади. Також позивач Дніпровська міськарада посилалася на ту обставину, що відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради №3/9-5548 від 17 листопада 2021 року у комп`ютерній базі приватизованого житлового фонду департаменту відсутні відомості щодо передачі у власність шляхом приватизації квартири АДРЕСА_3 (т.1 а.с.1-12).

З листа департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міськоїради від 08 серпня 2022 року №2/5-487, вбачається, що відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 18 листопада 2004 року № 3175 Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 було прийнято у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади (т. 1 а.с. 15).

Згідно з відповіддю Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур № 2/5-222 від 08 червня 2022 року, житловий будинок по АДРЕСА_2 було прийнято у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади. Балансоутримувачем вищезазначеного нерухомого майна є КП Жилсервіс-5 Дніпровської міської ради, на підставі рішення міської ради від 20 травня 2020 року № 59/57 Про передачу з балансу комунальних підприємств житлових будинків та житлових приміщень на баланс КП Жилсервіс-5 (т. 1 а.с.16-28).

Відповідно до наданої інформації КП Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації від 10 січня 2022 року під № 261, відсутні відомості про реєстрацію права власності за адресою: АДРЕСА_6 (т. 1 а.с.29).

Дніпровською міською радою до позовної заяви було надано: копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно якої право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу від 08 грудня 2021 року; копію листа департаменту житлового господарства ДМР від 17 листопада 2021 року № 3/9-5548; копію листа департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР від 08 серпня 2022 року № 2/5-487; копію листа департаменту житлового господарства ДМР від 17 листопада 2021 року № 3/9-5548; копію листа департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР від 08 червня 2022 року № 2/5-222; копію рішення ДМР від 20 травня 2020 року № 59/57 з додатками, відповідно до якого житловий будинок АДРЕСА_2 , передано на баланс КП ЖИЛСЕРВІС-5 ДМР з додатками; копію листа КП Дніпровське міське бюро технічної інвертаризації ДМР від 10 січня 2022 року №261; свідоцтво про право власності видане на ім`я ОСОБА_2 ; копію договору купівлі-продажу № 3862 від 08 грудня 2021 року.

Відповідно до інформації Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради №3/9-5548 від 17 листопада 2021 року у комп`ютерній базі приватизованого житлового фонду департаменту відсутні відомості щодо передачі у власність шляхом приватизації квартири АДРЕСА_3 (т.1 а.с.14).

15 червня 2023 року, тобто до звернення до суду із позовною заявою, позивач у справі Дніпровська міська рада звернулася до Дніпровського районного управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення (т.3 а.с.9-13).

24 липня 2023 року Дніпровським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було внесено відомості до ЄРДР за №12023041030002904 про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України. Зазначено, що до ЧЧ ДРУП ГУНП в в Дніпропетровській області надійшла заява Дніпровського міського голови Філатова Б.А. про те, що невстановлені особи підробили офіційні документи, а саме свідоцтво про право власності видане Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради та інші документи на підставі яких невстановлені особи, шляхом обману, на підставі завідомо підроблених документів заволоділи нерухомим майном, яке знаходиться у комунальній власності м.Дніпра, зокрема квартирою за адресою: АДРЕСА_2 (т.3 а.с.8).

На теперішній час справа перебуває на досудовому розслідуванні.

Таким чином, у справі встановлено, що спірна квартира органом приватизації житлового фонду Дніпровської міської ради у приватну власність будь-якій особі не передавалася.

Жодного розпорядження, рішення на підставі якого видавалося б свідоцтво про право власності на спірну квартиру ОСОБА_2 місцевими органами влади не приймалось.

Квартира вибула із власності територіальної громади м.Дніпра поза її волею, ОСОБА_2 не набула право власності на квартиру та не мала правових підстав відчужувати спірну квартиру на користь ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, позовні вимоги про витребування спірного нерухомого майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 є доведеними та обґрунтованими.

За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2024 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 законного представника малолітньої дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 законного представника ОСОБА_7 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння скасувати.

Витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514) квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 26510514) судовий збір у розмірі 17 509 грн. 29 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова