Ухвала

від 27.11.2024 по справі 1-696/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 1-696/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 , засудженого вироком Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2013, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В :

04.10.2024 в провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 , засудженого вироком Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2013, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вимоги вищезазначеної заяви обґрунтовані тим, що 04 вересня 2013 року за результатами судового розгляду кримінальної справи № 49-3587 (судова справа № 1-696/12) по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції 2011 року) Печерським районним судом міста Києва було постановлено вирок, яким ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади в усіх державних органах строком на три роки та з конфіскацією всього майна окрім житла, яке є його власністю, та з позбавленням спеціального звання «підполковник міліції».

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року вирок Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2013 року, за винятком рішення щодо зміни запобіжного заходу, було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2015 року вирок Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2015 року відносно ОСОБА_3 було залишено без змін.

Таким чином зазначив, що вирок відносно ОСОБА_3 набрав законної сили, а відтак може бути переглянутий за нововиявленими обставинами.

В даному випадку підставою для перегляду вироку Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 являється те, що після ознайомлення адвоката ОСОБА_2 28 червня 2024 року з матеріалами справи № 1-696/12 в приміщенні суду і після наступного з`ясування деталей досудового слідства і обставин заведення оперативно-розшукової справи, яке тривало до кінця липня 2024 року, були встановлені обставини, які не були відомі суду під час судового розгляду, і які разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, постановленого за результатами розгляду справи.

Приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 стали матеріали, що надійшли до Генеральної прокуратури України від ДВБ МВС України щодо вимагання хабара заступником начальника Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України підполковником міліції ОСОБА_3 у експерта з видачі довідок-рахунків ТОВ «ГІУС» ОСОБА_4 .

Підставою для порушення кримінальної справи була наявність достатніх даних, які вказували на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3 .

Вказані обставини були відображені в постанові про порушення кримінальної справи та прийняття кримінальної справи до свого провадження від 25 вересня 2012 року, якій передувало проведення у ДВБ МВС України перевірки повідомленої заявником ОСОБА_4 інформації про незаконні дії ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 звернувся до ДВБ МВС України із заявою про злочин, датованою 22 вересня 2012 року, в якій повідомив про те, що раніше, 18 вересня 2012 року, передав хабар заступнику начальника Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України підполковнику міліції ОСОБА_3 за видачу останнім для ТОВ «ГІУС» бланків довідок-рахунків, а також про те, що він має підстави вважати, що в подальшому без передачі ОСОБА_3 . хабара ОСОБА_4 не зможе отримувати бланки довідок-рахунків, які необхідні для здійснення господарської діяльності ТОВ «ГІУС». Вказана заява була зареєстрована у ДВБ МВС України 24 вересня 2012.

25 вересня 2012 року під час здійснення оперативно-розшукових заходів за участі ОСОБА_4 останній передав ОСОБА_3 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, після чого ОСОБА_3 був затриманий.

В обвинувальному висновку, в якості доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому діянь, були вказані виконані заявником ОСОБА_4 аудіозаписи його розмов із ОСОБА_3 , виконані ОСОБА_4 за власною ініціативою при передачі ОСОБА_3 хабара 18 вересня 2012 року, а також відеозапис зустрічі ОСОБА_4 і ОСОБА_3 25 вересня 2012 року при передачі останньому хабара.

Зустріч заявника ОСОБА_4 із ОСОБА_3 25 вересня 2012 року, під час якої була використана відеозйомка і під час якої ОСОБА_4 передавав ОСОБА_3 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, виявилась оперативно-розшуковим заходом, який проводився під контролем співробітників правоохоронних органів в межах заведеної оперативно-розшукової справи.

Вироком від 04 вересня 2013 року обвинувачення відносно ОСОБА_3 було визнано повністю доведеним попри визнання судом недопустимим доказом даних, які містяться в протоколі прослуховування файлів аудіозапису від 25 вересня 2012 року, тобто аудіозапису, ініціативно виконаного ОСОБА_4 18 вересня 2012 року.

Крім цього, згідно вироку, в судовому засіданні було безпосередньо проглянуто відеозапис компакт-диску «Verbatim CD-R 700 MB 52х 80min», з написом «Розсекречено Акт:38/2671 диск від 05.10.2012 Нетаємно. 25.09.2012 ДВБ Демонстраційний диск 4/4-948т», а саме файлу 25.09.2012_15.46.38+1 за участі ОСОБА_3 . У вироку також міститься посилання на те, що справжність та оригінальність зазначеного відеозапису було підтверджено в судовому засіданні спеціалістом. Вказаний відеозапис, згідно обставин справи, містив дані про зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_3 та про отримання останнім хабара у вигляді заздалегідь ідентифікованих грошових коштів.

Суд при цьому не погодився з доводами захисника про відсутність даних щодо законності заведення оперативно-розшукової справи відносно ОСОБА_3 , мотивувавши такий висновок тим, що, як вбачається з протоколу про результати здійснення оперативно-технічного заходу в рамках оперативно-розшукової справи №84/12 від 28 вересня 2013 року (так вказано у вироку), оперативно-технічний захід «Негласне зняття аудіо та відеоінформації із застосуванням інших технічних заходів», проводився 25 вересня 2012 року за постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2012 року за № 01-8650т терміном на 90 діб відносно ОСОБА_3 , а відтак Апеляційним судом м. Києва перевірялись підстави та законність заведення оперативної-розшукової справи відносно ОСОБА_3 .

Вирок, як випливає з подальшого перебігу його оскарження в судах різних інстанцій, в частині оцінки доказів у вигляді результатів оперативно-технічних заходів, а також у вигляді оцінки даних про заведення оперативно-розшукової справи і надання судом дозволу на негласне зняття аудіо та відеоінформації, змін не зазнав. Наведене у вироку посилання на достатність даних про наявність постанови Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2012 року і про номер і дату заведення оперативно-розшукової справи перевірено не було, незважаючи на зауваження з цього приводу засудженого і його захисника.

Одночасно при ознайомленні з матеріалами справи адвокатом було встановлено, що у справі дійсно містяться посилання на, начебто, заведену стосовно ОСОБА_3 оперативно-розшукову справу і постанову Апеляційного суду м. Києва, якою було надано дозвіл на проведення відносно ОСОБА_3 певних оперативно-технічних заходів. Наявний в матеріалах справи протокол від 28 вересня 2012 року про результати здійснення оперативно-технічного заходу містить посилання на оперативно-розшукову справу категорії «Круг» від 18 вересня 2012 року № 84/12 та на постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2012 року № 01-8650т, за якою було дозволено негласне зняття аудіо та відеоінформації із застосуванням технічних заходів, що проводились 25 вересня 2012 року стосовно ОСОБА_3 .

Будь-яких інших даних щодо наявності підстав для заведення оперативно-розшукової справи, підтвердження самого факту її наявності та підтвердження факту наявності вказаної вище постанови Апеляційного суду м. Києва матеріали справи не містять.

З метою з`ясування дійсних даних про заведення оперативно-розшукової справи і прийняття відповідного рішення Апеляційним судом м. Києва адвокатом було підготовлено та направлено декілька адвокатських запитів, зокрема до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Київського апеляційного суду та Міністерства внутрішніх справ України.

У відповідь на адвокатський запит від 11 липня 2024 року № 28/04-24-03, направлений до Міністерства внутрішніх справ України, було отримано лист від 25 липня 2024 року № 1544/38-2024 року те, що запитувана інформація стосовно заведення 18 вересня 201 року оперативно-розшукової справи категорії «Круг» № 84/12 надана бути не може з огляду на відсутність відповідних відомостей в архівних фондах і в Департаменті інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, що свідчить про повну відсутність будь-яких даних, якими можна було б підтвердити існування оперативно-розшукової справи стосовно ОСОБА_3 .

Таким чином адвокат ОСОБА_2 вважав, що висновок за текстом вироку про те, що докази у вигляді результатів оперативно- технічних заходів, проведених стосовно ОСОБА_3 , є допустимими доказами і здобуті у законний спосіб, повністю спростовується отриманими даними про відсутність оперативно- розшукової справи стосовно ОСОБА_3 , що, сукупно з іншими суперечливими матеріалами справи, ставить під обґрунтований сумнів висновок про доведеність обвинувачення і підтверджує версію про провокативний характер дій заявника ОСОБА_4 .

В якості доказів винуватості ОСОБА_3 суду було надано докази, зібрані органами дізнання при здійсненні оперативно-розшукових заходів. Але при цьому, як було з`ясовано у наведений вище спосіб, оперативно-розшукової справи стосовно ОСОБА_3 ніколи не існувало, а відтак зібрані органом досудового слідства докази не можуть вважатись допустимими.

У законний спосіб і при реалізації права ОСОБА_3 на захист було отримано матеріали, які повністю спростовують висновки суду, зроблені під час судового розгляду справи. Оскільки такі обставини не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і які самі по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, то вирок у справі належить переглянути.

Суддя, вивчивши матеріали за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України визначено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Згідно ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визначаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Логіка розміщення глави 34 у структурі КПК України з урахуванням системного тлумачення норм цієї глави у сукупності з іншими нормами, що в цілому визначають процедуру судового провадження, призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

Вищезазначені правові позиції викладені у постанові об`єднаної палати ККС ВС від 03.02.2020 у справі № 522/14170/18.

Так, головним доводом в обгрунтування заяви адвоката ОСОБА_2 є посилання адвоката на лист Міністерства внутрішніх справ України від 25 липня 2024 року № 1544/38-2024 року те, що запитувана інформація стосовно заведення 18 вересня 201 року оперативно-розшукової справи категорії «Круг» № 84/12 надана бути не може з огляду на відсутність відповідних відомостей в архівних фондах і в Департаменті інформатизації Міністерства внутрішніх справ України, що на його думку свідчить про повну відсутність будь-яких даних, якими можна було б підтвердити існування оперативно-розшукової справи стосовно ОСОБА_3 . Ці доводи не приймаються суддею до уваги, оскільки змістом цього ж листа Міністерством внутрішніх справ України в свою чергу і не підтверджено того факту, що вказана оперативно-розшукова справа стосовно ОСОБА_3 , ніколи не існувала.

Разом з тим, вивченням змісту вироку Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2013, суддею встановлено, що складом суду під час судового розгляду даної кримінальної справи перевірялися обставини, які наведені заявником як нововиявлені.

Так, відповідно до змісту вироку в судовому засіданні безпосередньо було проглянуто відеозапис компакт - диску Verbatim СD-R 700 МB 52x 80min», з написом «Розсекречено Акт:38/2671 диск від 05.10.2012 Нетаємно. 25.09.2012 ДВБ Демонстраційний диск 4/4-948т», а саме файлу 25.09.2012_15.46.38+1 за участю підсудного, який не заперечив про справжність подій, які відбувалися в його службовому кабінеті 25.09.2012 за його участю, справжність та оригінальність зазначеного відеозапису підтверджена в судовому засіданні спеціалістом ОСОБА_5 .

У вироку Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2013, було зазначено, що приймаючи дані, які містяться на вищезазначеному відеозаписі, в якості доказу вини підсудного, суд не погодився з доводами захисника щодо відсутності даних щодо законності заведення ОРС відносно ОСОБА_3 , та в обґрунтування позиції зазначив, що оскільки як вбачається з протоколу про результати здійснення оперативно - технічного заходу в рамках оперативно - розшукової справи № 84/12 від 28.09.2013, оперативно - технічний захід «негласне зняття аудіо та відео інформації із застосуванням інших технічних заходів, проводився 25.09.2012 за постановою Апеляційного суду м. Києва від 21.09.2012 за № 01-8650т терміном на 90 діб відносно ОСОБА_3 , а відтак Апеляційним судом м. Києва перевірялись підстави та законність заведення ОРС відносно ОСОБА_3 .

Законність цього вироку перевірялась колегіями суддів апеляційної та касаційної інстанції, які не знайшли підстав для задоволення доводів сторони захисту, в тому числі і в частині посилання на обставини, аналогічні доводам адвоката ОСОБА_2 в своїй заяві.

Відтак, суд вважає, що всупереч пунктам 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України в своїй заяві адвокат не зазначає обставин, які не були відомі суду першої інстанції на час судового розгляду на момент постановлення вироку або інші обставини, які згідно ч. 2 ст. 459 КПК України визначаються як нововиявлені, оскільки зазначені ним обставини в його заяви вже перевірялися та були оцінені судом першої інстанції при прийняті судового рішення.

Керуючись ст. 369, 372, 459, 464 КПК України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 від 02.09.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами у справі № 1-696/12 вироку Печерського районного суду м. Києва від 04.09.2013 відносно останнього.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1